Чому волиняни вкорочують собі віку

Як повідомляє Волинське обласне бюро судово-медичної експертизи, лише за 1 півріччя 2015 року на Волині сталося 71 повішення, 4 самогубства з використанням вогнепальної зброї та 3 здійснені гострими предметами. Поодинокі випадки суїцидів вчинено шляхом вживання смертельної дози медикаментів або отрутохімікатів. Були одиничні випадки утоплень та стрибків з висоти.

Експерти не називають точних цифр у зв’язку з тим, що не завжди можна встановити, чи смерть була вчинена цілеспрямовано, чи це був нещасний випадок. Так, серед усіх падінь з висоти частина стається через необережність. Серед отруєнь отрутохімікатами можливою причиною є порушення правил роботи з небезпечними речовинами, а утоплення ймовірне через необережність на воді. Тому важко сказати, яка частка серед усіх таких смертей припадає на суїциди.

Як пояснює заступник голови Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи Андрій Савченко, до повішення вдаються найчастіше, тому що це найкоротший шлях до смерті. Втрата свідомості відбувається протягом першої хвилини, а отже, самогубець практично не має шансу врятуватися, тоді як після вживання ліків чи, приміром, утоплення при втручанні медиків ще є імовірність зберегти життя.

Спостерігається тенденція: вішаються переважно чоловіки, вживають медичні препарати жінки.  Загалом до самогубств частіше вдаються чоловіки. Між віком самогубців і кількістю суїцидів жодної залежності не спостерігається, окрім однієї, — підлітки позбавляють себе життя значно рідше, ніж люди середнього віку чи пенсіонери.

Разом з цим Андрій Миколайович зазначає, що в 2015 році зросла кількість смертей від вогнепальних поранень. Однак, за його словами, використана зброя не є привезеною із зони АТО, переважно це мисливські рушниці.

Також у тілах, доставлених на експертизу (це стосується не лише самогубців, а загалом усіх померлих), усе частіше виявляють вміст алкоголю вище 1 проміле. Так, якщо минулого року цей показник становив близько 30%, то в 2015 він сягнув 42%.

«Збільшуючи акциз на продаж алкогольних напоїв та підвищуючи ціну, держава призводить до того, що люди починають вживати сурогати алкоголю, саморобний алкоголь, який не є якісним,  — стверджує пан Андрій, — той, хто пив самогон по 20 гривень за літр, буде пити і буде вмирати».

Зв'язок між вживанням алкоголю та вчиненням самогубств підтверджують і психологи та психіатри, адже саме алкогольне та наркотичне сп’яніння перебуває на другому місці серед причин суїциду.

Частіше люди вкорочують собі віку через психічні розлади (відчай, депресія, тривожність, шизофренія, маніакально-депресивний психоз, посттравматичний стрес тощо). На третій позиції перебувають безробіття, бідність, бездомність, утиски суспільства щодо моральних, релігійних, сексуальних, політичних поглядів, а також невиліковні хвороби (СНІД, рак). Серед підлітків основною причиною самогубства є нерозділене кохання та несприйняття в колективі. Пенсіонери позбавляють себе життя через хвороби чи небажання бути тягарем для своїх дітей. Часто причин для передчасного відходу з життя є одразу декілька. Наприклад, зловживання алкоголем та наркотиками призводить до порушень психіки, і згодом людина вчиняє суїцид.

Також із початком проведення АТО на Сході країни почастішали повідомлення про самогубства серед військових. Явище не можна вважати масовим, так само, як немає підтверджень, що абсолютно всі випадки пов’язані з військовою службою. Проте, за словами психологів, усі бійці повертаються з психічними травмами, і схильність до суїциду в усіх збільшується.

«Хлопці, приїхавши додому, зіставляють реалії там і тут, — говорить психолог Луцького гарнізонного військового госпіталю Олена Маркевич, — хтось не бачить змін, хтось розчаровується, хтось під впливом пережитого починає вживати алкоголь. Самим їм дуже тяжко справитися». 

Також додає, що при виявленні намірів покінчити з життям, для лікування військових залучають психіатрів та використовують медикаментозну терапію. Як правило, до медиків звертаються ті, хто перебуває в критичному стані і вже не в змозі подолати стрес самостійно.

Проблема психічної реабілітації вояків повинна вирішуватися на державному рівні. В усіх розвинених країнах світу жоден військовий не повертається додому, не пройшовши курсу психічної підтримки лікарів. Коли таке буде в Україні і чи буде — невідомо.

Так само на державному рівні варто затвердити ряд заходів щодо профілактики суїцидів загалом, щоб Всесвітній день запобігання самогубствам не був лише датою в календарі. У багатьох країнах світу діють філії Міжнародної асоціації по запобіганню самогубствам, в Україні всі спроби приєднатись до цього руху обмежуються локальними заходами: тренінгами, уроками психологічної стійкості, круглими столами тощо. І це лише в найбільших містах. Коли людина приходить до лікарів за допомогою (а українці, як відомо, не схильні звертатись до психологів за порадами), проблема набирає серйозного масштабу і допомогти їй стає значно важче.

За світовою статистикою, приблизно у 80% випадків завершених самогубств люди відвідували лікаря протягом року до своєї смерті, включаючи 45% протягом попереднього місяця. Близько 25–40% з людей, що вчинили самогубство, контактували з психіатричними службами протягом попереднього року. Це свідчить про те, що профілактику слід розпочинати раніше, ніж людина прийде у медзаклад за допомогою.