У Локачах назріває екологічна катастрофа

Очисні розібрали, місце зрівняли із землею та віддали під бізнес-використання

До очисних споруд, а точніше до місця, де вони колись були, просто так не дістанешся. Вже за метр від дороги — непрохідні хащі та болота. І звісно, стійкий сморід. Тому пробиралася вузенькою стежинкою з боку жилих будинків. Без супроводу місцевого гіда Євгена Матвіюка (він же й порушив цю проблему), сама би туди не потрапила. І то, чесно кажучи, було важкувато. Рятувало лише те, що надворі літо й болото дещо підсохло.

От що ми побачили. Малесенький цегляний будиночок без вікон, дверей та даху, що колись слугував за хлораторну, всередині нього та навколо — болотна трясовина і, як ми вже згадували, непрохідні хащі. Не перебільшую — ліс із кущів та трави. Тут або вирішили приховати те, що зосталося від очисних споруд, або просто звичайнісінька безгосподарність. Так от, від трьох відстійників, які очищали каналізаційні відходи ресторану «Ластівка», частково вулиць Першотравневої, Набережної, перш ніж вони потраплять до хлораторної, а тоді вже через «коридор» до річки, не лишилося нічого. Виявляється, комунальники просто взяли та засипали їх, а точніше — зрівняли із землею, аби й сліду не залишилося, що вони тут колись були. А плити перекриття, за словами очевидців, викопали й перевезли до церкви: пішли на потреби трапезної. Саме будувалась. Мовляв, там потрібніші!

Наскільки відомо, раніше ця каналізаційно-очисна система перебувала на балансі райспоживспілки. З реорганізацією її в споживче товариство об’єкт чи то забули, чи свідомо не поставили на баланс, відповідно, він став нічийним. А як нічийне, то з ним і повелись, як із нічийним. У той же час, як розповідають місцеві жителі, доходило до того, що нечистоти розпливалися по всьому березі, аж до дороги. Але замість того, щоб прийняти якісь кардинальні рішення чи то з ремонту цих споруд, чи змусити споживче товариство взяти їх на баланс, чи знайти нового балансоутримувача, пішли легшим шляхом — відстійники засипали землею, а для нечистот просто вирили рів, який тут же замулився.

А тепер — увага. Аби місце порожнє не було, територію, де розміщувались очисні (санітарна територія!), передали у 2008 році відомому в Локачах бізнесмену, який займається вирощуванням курчат — така собі міні-фабрика Володимира Остапчука.

Отут би його й зобов’язати обслуговувати ці очисні споруди. Як то кажуть, «баш на баш». Хочеш землю — дбай про роботу очисних. Тим більше, що достеменно невідомо куди цей бізнесмен спускає каналізаційні відходи від виробництва. Думається, у ту ж таки Лугу: чогось іншого не побачили. А тим часом, за результатами лабораторних досліджень місцевих бактеріологів, кількість бактерій у воді перевищує норму й купання у річці категорично заборонене, про що Локачинське районне лабораторне відділення Горохівського міжміськрайонного відділу лабораторних досліджень повідомило в місцевій пресі.

Гроші на реконструкцію «з’їли», а очисні як не працювали, так і не працюють

Є в Локачах ще одні — центральні — очисні споруди, які обслуговують майже все селище. Й, о диво(!), вони теж не працюють. Тобто видимість є, а насправді каналізаційні відходи як слід не очищаються. Причина — не доведені до ладу.

Нагадаємо, проблема очистки каналізаційних відходів у Локачах існує кілька десятків років. Тому в 2007 році постало питання реконструкції загальноселищних очисних споруд. Замовником робіт тоді виступило управління капітального будівництва Волинської облдержадміністрації. Фінансування, пошуки підрядників — усе лягало на нього. У 2009 році роботи ніби завершили. На папері — так, а об’єкт і досі залишається не прийнятим. Тоді голова селищної ради Богдан Іус та директор житлово-комунального господарства Леонід Кирило свої підписи під актом прийняття об’єкта не поставили. Аргумент — роботи виконані недобросовісно: запроектований ступінь очистки стічних вод не досягнутий.

Ми побували на місці розташування очисних і ось що побачили. Канал, куди надходять каналізаційні стоки та де має відбуватись їх очищення, потопає в болотній масі.

Аератори — металеві конструкції, що проганяють повітря, аби швидше проходила очистка відходів, — не працювали. Їх увімкнули лише тоді, коли черговий, запримітивши чужих людей та дізнавшись, що це журналісти, зателефонував керівнику житлово-комунального господарства Леоніду Кирилу і той сказав запустити систему. Того дня на вулиці було 35 градусів спеки. Можна собі уявити, що відбувається у водоймі. Станція біофільтра теж не працює, її просто немає. Не помітили ми й насоса, який би відкачував мул. Як висновок — нечистоти не фільтруються і, як у попередньому випадку, йдуть у річку.

Нам вдалося поспілкуватись із Леонідом Кирилом — директором житлово-комунального господарства, на балансі якого перебувають споруди. Й ось що ми дізналися. Леонід Євгенович чітко заявив, що з такими недоробками, з якими була проведена реконструкція, він і не збирався приймати об’єкт. Для очисних дуже важливі встановлення та робота аераторів. На сьогодні їх закупили вісім, але працює один. Оскільки інші просто не встановлені. Тому й очистки як такої нема.

Який вихід? За словами селищного голови Богдана Іуса, цю проблему повинне вирішити управління капітального будівництва. Воно замовник, воно й мусить довести справу до кінця.

Ми нагадали Богдану Євгеновичу, як у 2012 році колишній перший заступник голови облдержадміністрації Башкаленко вимагав від селищного голови знайти 80 тисяч із місцевого бюджету, щоб скоригувати проект кошторисної документації очисних споруд, аби можна було довести роботи до логічного завершення. Чому він цього не зробив, селищний голова пояснив так: «Я готовий знайти гроші лише в тому разі, якщо мені хтось скаже, що вже зараз почнуть роботи на об’єкті. Інакше ці кошти будуть викинуті на вітер. Ціни ростуть на матеріали, вартість робіт теж. Проект підготуємо, а робити нікому».

У цій ситуації є ще один важливий момент. До загальноселищних очисних споруд під’єднана і районна лікарня, де працює інфекційне відділення. І, як нам стало відомо, кілька днів тому в пацієнта було висіяно сальмонельоз. От із таким сальмонельозом — і в річку… Чому не епідемія? Епідемія, яка, крім Локачів, ще може захопити й Володимир-Волинський район, куди веде свої води річка Луга.

P. S. Цей матеріал редакція відправить на реагування в управління капітального будівництва ОДА. Ми готові вислухати їхню точку зору, про що повідомимо наших читачів у одному з наступних номерів.