Чорна, але не ожина, а малина «кумберленд»
Жителька Володимира-Волинського Галина Джус уже 15 років вирощує чорну малину «кумберленд» — цей сорт невибагливий, зимостійкий, має корисні властивості. А придбала вона цю диво-ягоду, зовні схожу на ожину, в азербайджанців, які колись мешкали у Бубнові.
«Що то за малина та чим вона особлива?» — свого часу цим сортом цікавилася жителька Хобултови, і ми для неї знайшли «кумберленд» у Галини Джус, котра сьогодні ділиться секретами вирощування цієї диво-ягоди.
Чорна малина дуже схожа на ожину і лише на перший погляд зовсім не відрізняється від цієї дикорослої ягоди. Хіба що має більш стійкі стебла-гілки, які ростуть на кущі вгору, сягаючи у висоту до трьох метрів, а не стеляться по землі. Ще ягоди «кумберленду» рясніють китицями, як калина, легко знімаються з гілочок без білих плодоніжок. І від червоної малини цей сорт відмінний, бо не розмножується від кореня, а верхівкою куща. Їх наприкінці літа пригинають і прикопують. Чорна малина невибаглива, тож дає хороший урожай. Кожна з гілок — до двох десятків ягід, а то й більше. За смаком вони солодші від ожини.
— Цвіте «кумберленд» дуже гарно, але пізно, тому не вимерзає. Дрібненькі квітки буквально вкривають колючий кущ. Їх люблять бджоли, бо добрий медонос, — розповідає пані Галина. — Ягоди — чорні, із синюватим відтінком, смачні, без кислинки. Якщо сонячна погода, їх збираємо через день. Споживаємо свіжими, бо прочитали, що мають у своєму складі антиоксиданти (є лідером за їх вмістом) — речовини, які сповільнюють розвиток хвороб, борються з різними мікробами, грибками та вірусами. А у нас екологія, як відомо, ненайкраща. Моя мама розповіла, що ці ягоди колись вирощували у 70-х роках, але потім їх збули і змінили на новіші сорти.
Чорна малина стійка до шкідників і хвороб, любить сонячні місця, але добре росте у напівзатінку, тому її посадили недалеко від горіха під огорожею. Ця рослина посухостійка, та полив у період достигання ягід збільшує урожай і покращує якість плодів. На зиму її не вкриваємо, бо не вимерзає. На одному місці росте до десяти і більше років — від цього врожайність не зменшується. «Кумберленд» не розростається, як малина, а розмножується верхівками. Коли дворічні стебла виросли на понад два метри, їх наприкінці червня відщипуємо — у такий спосіб від них гілкуються молоді пагони, які наступного року добре плодоносять. Удруге кущі проріджуємо навесні, вирізаючи біля землі старі й посохлі пагони, залишивши 10–12 найпотужніших гілок. Раз-два за сезон підживлюємо курячим послідом або розсипаємо попіл довкола куща.
Ще цікава інформація: сорт «кумберленд» з’явився в Америці понад сто років тому. І до сьогодні його вирощують у Північній Америці, а закордонні університети дотепер вивчають цю дивовижну культуру та її лікувальні властивості.
Окрім чорної малини, Джуси плекають ремонтантні сорти, полуницю, фундук, лимони. На їхній присадибній ділянці, що неподалік Зимнівської, росте багато квітів, особливо лілій, лілійників, троянд і хризантем, а у домівці — понад чотири десятки декоративних листових вазонів. За ними доглядають доньки Софія й Олена. Втім, в Оленки є ще одне захоплення — вона гарно та зі смаком облаштувала територію біля будинку: із пінопласту, який розфарбувала у різні кольори, повирізала лісових звірят, а гладенькі та круглі камінці «перетворила» у комах із чорними крапинками на спинах. І тут цих диво-сонечок так багато!
У ВОЛОДИМИРІ РОСТЕ МЕЛАНО — РОГАТА ДИНЯ
63-річна володимирчанка Любов Сергієвич вирощує диво-овоч мелано. Ще його називають рогатою динею, колючим їжаком, ківано, антильським огірком чи ангурією. Незвичайні екзоти родом із Нової Зеландії, дуже схожі на огірки з колючками, навіть мають їхній смак, але з кислинкою, хоча насправді це диня, схрещена з ківі.
Мелано добре плодоносить, на кущах, які також скидаються на огіркові, в’яжеться на одному до трьох десятків плодів, подібних до колючих їжачків.
Найкраще споживати овочі, коли шкірка на них ще зелена, а не оранжева. Використовують їх для салатів, консервують. За смаком нагадують ківі із запахом лимона та дині. Ще цей плід особливий тим, що зберігається до січня та не втрачає за цей час своїх властивостей.
Мелано — корисний овоч, бо має вітамін С, групи РР, його рекомендують діабетикам і тим, хто страждає від надлишку холестерину, від хвороб печінки, нирок, малокрів’я. Сік антильського огірка — добрий заспокійливий засіб, а 15 крапель із медом, вжиті перед сном, позбавлять від безсоння та болю в серці.
Пані Любов каже, що мелано вирощує як звичайні огірки, а насіння придбала у Петра Філіпчука з Коломиї Івано-Франківської області — про нього вона довідалась із газети «Порадник господаря».
На фото: Огірок мелано
Мелано не тільки корисний фрукт, а й цікавий тим, що його стиглі помаранчеві плоди естетично прикрасять дім, їх можна вішати на ялинку.