Від ремонту в сусідів тріщать і осипаються стіни

До редакції «Відомостей» звернулися мешканки будинку №15, що на проспекті Волі у Луцьку, Олена Воронюк (квартира №3) і Віра Сколкова (квартира №9). Жінки переживають, що їхні помешкання можуть рухнути, так, як минулого року було з будинком на вул. Рівненській, якщо їхня сусідка не припинить задуманого ремонту.

— Наша сусідка Ірина з 6-ї квартири, що на третьому поверсі, у жовтні розпочала ремонт, — розповідає пані Віра. — Ще тоді якось так співчутливо нам мовила: «Ой, що вас тут чекає!». І тепер я вже розумію, до чого ці її слова. Бо через кілька днів розпочалося гупання, грюкання у її квартирі — з ранку до пів на сьому вечора. І коли я стала помічати, що тріщини на штукатурці у мене в квартирі від постійної вібрації стають усе більшими, вирішила піти подивитися, що вони там творять. Коли я заглянула, у мене був шок — ні однієї стіни у квартирі! Наш будинок старий, 59-го року, стоїть на великих бетонних палях, що вважаються основною конструкцією. От вони й лишилися, більше нічого.

— Підлога у квартирах нашого будинку вистелена лагами, — продовжує Олена Воронюк («Лаги з дерев’яних брусків поперечним перерізом 12×12 см кроком 40×50 см, проміжки між якими на висоту 50-70 мм заповнені звукоізоляційним матеріалом із шлаку, тирси», — читаємо у технічному висновку. — Авт.). — Майстри ці лаги зірвали, викинули все, що там було, і цю 20-сантиметрову порожнину почали заливати цементом. Кажуть, можливо, у вас зі стелі почне протікати бетон, то не переживайте. А я їм: «Ви що? Це ж уся та вага буде у мене над головою!». Бетономішалка стояла у цій квартирі, а на подвір’я привезли три машини піску, і все це носили у житло. От якби стяжку на лаги поклали, то вага б розподілилася, а так, думаю, моя стеля не витримає і завалиться. Двері трохи вже перекосилися.

Як доказ того, що над головою справді були тонни цементу, жінка продемонструвала кусень бетону. За розмірами невеликий, однак важить, мабуть, більше десяти кілограмів. Як пояснила, цемент, який будівельники залили, потім почали роздовбувати і ті глиби викидати на смітник. За її словами, все ж таки, схоже, побоялися, що підлога з такою вагою може провалитися.

На фото: Олена Воронюк стверджує, що таким цементом її сусідка заливала підлогу 

Щоб зупинити сусідку, мешканки почали звертатися у ЖЕК, там спочатку їх слухати не захотіли, однак потім усе ж таки прийшли з перевіркою. Однак результату — жодного, і жіночки звернулися в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області, яка зобов’язала замовника, тобто хазяйку згаданої квартири, зробити технічний висновок про стан будівельних конструкцій квартири №6. Робили цей висновок фахівці Волинського філіалу «Дніпроектреконструція».

— Оскільки ми написали заяву-скаргу, то перевірка з інспекції встановила, що на сьогодні потрібно призупинити роботи, поки не буде офіційного правильного проекту на ремонт цієї квартири, — продовжує Олена Воронюк.

Щоб не бути голослівними, жительки суміжних осель запросили журналіста «Відомостей» у квартири подивитися тріщини на стінах і стелі, які утворилися внаслідок ремонту в їхньої сусідки. Поспілкуватися ж з самою господинею 6-ї квартири нам не вдалося, оскільки її помешкання було зачиненим. Жінки не обманювали, бо й у технічному висновку замовнику рекомендовано: «виконати шпаклювання, водоемульсійну та вапняну побілку тріщин на стелі, стінах, перегородках суміжних квартир №3, 9, які утворилися під час демонтажу перегородок, підлоги з застосуванням перфоратора, вібрації у квартирі №6».

Щоправда, з висновком «заміна паркетної підлоги на підлогу з керамічної плитки і ламінат не створить додаткового навантаження на збірне залізобетонне перекриття і можлива для виконання» пані Олена Воронюк, яка мешкає внизу під квартирою №6, не згідна, бо переконана, що все одно там будуть заливати бетон.

Побували з перевіркою у згаданій квартирі й представники Луцької міської ради, оскільки мешканки будинку №15 звернулися по допомогу й до мера міста. Лучанки дуже вдячні йому за оперативність і розуміння їхньої проблеми.

Заступник начальника управління містобудування та архітектури Ярослав Матвіїв повідомив, що реконструкція квартири ведеться без належно оформленої документації. Немає робочих креслень тих конструкцій, які будуть мінятись.

— Ми врахували технічний висновок і направили листа замовнику, щоб він припинив ці роботи, й в інспекцію Держбудконтролю, щоб вони також зупинили дозвіл на проведення будівельних робіт до розробки проектної робочої документації на реконструкцію цієї квартири. Люди поки що не усвідомили, що відповідальність за наслідки ремонту покладається на власника, тобто замовника, і на проектну організацію. Також треба пам’ятати, що всі конструкції будинку є спільною сумісною власністю мешканців. І будь-які роботи, які проводяться з реконструкції, треба узгоджувати з співвласниками. Поки що наше суспільство не готове до цього. У нас зараз проводять ремонтні роботи на свій розсуд, без жодного проекту і погоджень, і часто їх виконують люди з вулиці.

— Але ж ЖКГ №3, розглядаючи звернення мешканців суміжних квартир, встановило, що власниця квартири проводила роботи згідно з рішенням Луцької міської ради від 06.10.2011 №695-6 за проектом, затвердженим управлінням містобудування та архітектури відповідно до чинних норм і правил, — зауважуємо Ярославу Матвіїву.

— Всі ці дозволи, які давалися до 2011 року, вже втратили чинність, рішення виконавчих комітетів зараз не має юридичного значення, — пояснює Ярослав Володимирович. — Проект реконструкції квартири має виготовляти ліцензована проектна організація. У цьому ж разі проектна документація виконана не повністю, є ескіз проекту, намальовано, де перегородки мають бути, а як їх робити — не вказано. Нема досліджень тих тримальних конструкцій, послідовності виконання робіт, тобто робочого проекту з усіма розмірами.

— А хто виготовляв таку недосконалу проектну документацію? — уточнюємо у Ярослава Матвіїва.

— Комунальне підприємство «Луцькмістобуд», — відповідає, — вона не до кінця розроблена і була задекларована в Інспекцію Держбудконтролю як робоча. Тобто замовник увів в оману інспекцію, дав недостовірні дані, і тому стався такий прикрий інцидент. Будь-який поважний будівельник не буде виконувати робіт без належного проекту, для нього проектна документація — святе.

Ми поцікавилися у Ярослава Володимировича як архітектора думкою щодо підлоги, яку збиралися залити цементом у квартирі №6. Чи це безпечно?

— Треба провести дослідження стану перекриття, — відповідає Ярослав Матвіїв. — Вирахувати максимальні навантаження, які воно може витримати з додатковим піщано-бетонним матеріалом. Звичайно, небажано його робити. Тому що будинок старий. Через мінімальні зрушення починає тріщати штукатурка. Зазвичай це у всіх будинках 60-70-х років — тоді дуже економили, був мінімальний запас міцності, і тому будь-яка зміна перегородок дає деформації. Так само було на Волі, 29, коли власник «Пелікана» розібрав перегородку на першому поверсі й почали тріщати всі чотири поверхи будівлі. Я уже не кажу про той будинок на Рівненській, який завалився, — там узагалі ніякого запасу міцності не було.

Крім того, є ще один нюанс — будинок, про який ведемо мову, вважається пам’яткою історії культури місцевого значення. Тому, як пояснює архітектор, там узагалі не можна застосовувати термін «реконструкція», лишень  «реставрація», на яку необхідне погодження органу охорони культурної спадщини.