Волиняни відтворюють традиційні українські іграшки
Вибрати іграшку для малечі стає дедалі важче. Хоча асортимент у магазинах тішить розмаїттям, але зовсім не якістю та безпекою.
Вибрати іграшку для малечі стає дедалі важче. Хоча асортимент у магазинах тішить розмаїттям, але зовсім не якістю та безпекою. Пригадайте лише нещодавній випадок, коли малюк отруївся, лизнувши іграшку. А от забавками, які роблять волиняни Андрій Бондарук та Ірина Сардак, точно не отруїшся, адже вони виготовлені з природних матеріалів.
«Українська іграшка» — саме так митці Андрій та Ірина назвали проект, у якому об’єднали свою творчу діяльність. Кажуть, їхня мета — відродження українських традиційних іграшок, реконструкція старовинних забавок і створення сучасних — українських за формою і змістом. Так, Андрій майструє традиційні іграшки з дерева, а Ірина виготовляє ляльки-мотанки.
— Саме такі забавки потрібні маленьким українцям — прості, добрі, рідні, розвиваючі та, що дуже важливо, зроблені вручну з природного екологічного матеріалу, — зауважує Андрій Бондарук.
Забавки, які виготовляють двійко молодих людей, — це плід кропіткої пошукової роботи, адже важливо відтворити іграшку саме в такому вигляді, який вона мала багато років тому. Джерелом натхнення й інформації для творців є музейні експонати, старовинні фотографії, книги, присвячені темі іграшкарства України та світу.
На фото: Андрій Бондарук вчить дітей бавитись
— В своїх пошуках ми побачили, що в різних куточках світу існують дуже подібні забавки, кожна з українських іграшок має свій прототип в інших культурах, — каже Андрій. — Це свідчить про тісний взаємозв’язок між культурами та довговічність первісних образів. Але навіть такі прості забавки, як кінь чи птах, зроблені в Україні та, наприклад, у Білорусі, відрізняються, мають унікальні національні риси. Звичайно, не всі українські іграшки виникли в Україні, але якщо наш народ щось і запозичував, то надавав виробові рідних рис.
За словами Андрія Бондарука, кожна іграшка має час своєї появи. Так, із найдавніших часів походять такі іграшки, як тарахкальця та вуркала.
Іграшкар признається, що коли вони з Іриною реконструюють давні іграшки, то водночас задумуються, як національно переосмислити сучасні речі.
— Але це поки в планах, — продовжує Андрій. — Наразі ми відтворюємо давні іграшки, прагнемо зібрати колекцію зі зразками всіх відомих старовинних забавок. Здавалося б, скільки їх було... Кілька штук. Де там! Колекція поповнюється все новими забавками. Новими, а насправді — старими й призабутими.
Окрему частину проекту «Українська іграшка» становлять усякого роду головоломки, прозвані в народі «мороками». Андрій Бондарук розповідає, що в ХІХ столітті був справжній бум головоломок. Інженери й математики придумували різні іграшки з секретами. І знать, і прості люди залюбки розгадували різні «хитрі штуки». Ось тільки народні забавки були простіші. Їх виготовляли навіть босоногі пастушки. Хоча за складністю розв’язання такі «мороки» зовсім не поступалися «панським». Розгадування морок — гарна гра для розвитку логічного мислення та кмітливості.
Окрім усіляких іграшок із дерева, які виготовляє Андрій, ще одна частина проекту — ляльки-мотанки від Ірини.
— Ідея об’єднати нашу творчість у спільний проект виникла органічно й не могла не відбутися. Андрій уже кілька років займається реконструкцією дерев’яної забавки, розробляє авторські зразки народної іграшки. Я теж уже досить тривалий час працюю в дитячій тематиці, — повідала Ірина Сардак. — Так, раніше велася робота над створенням серії малярства на склі «Діти бавляться». Кожна робота висвітлює той чи інший момент «українського» дитинства, зокрема й забавляння іграшками, про які мовилося вище. Та й до того ж займаюся виготовленням традиційної народної ляльки-мотанки.
Ірина переконана, що лялька ніколи не була лише іграшкою, а є цілим культурним символом України.
— Вважається, що спочатку вона мала ритуальне значення. Згодом — оберегове, — продовжує майстриня. — В наш час — іграшкове й інтер’єрне, колекційне. За останні кілька років лялька-мотанка народжується вдруге. Хоча існувала поряд із маленькими українцями, а частіше — україночками, споконвіку. Нехитра у виготовленні, така іграшка здатна не лише забавити діточок, а й стати невидимим зв’язком поколінь родичів! У цьому, як на мене, — найбільша цінність цієї забавки.
Частина колекції традиційних українських іграшок Ірини й Андрія зараз доступна для огляду лучанам і гостям міста. У Волинському краєзнавчому музеї проходить тематична виставка «Віконце в дитинство», яка висвітлює усі аспекти життя української дитини: старовинні колиски, дитячі вишиваночки, ретросвітлини, старовинні іграшки та багато іншого.
— Молоді батьки знайдуть багато цікавих підказок для виховання дітей на основі української народної культури. В цьому й полягає основна мета експозиції, щоб наше майбутнє базувалося на духовних традиціях, які українська нація зберігала віками, — зауважує Андрій Бондарук.