Мул із озер Старовижівського району добуватимуть за 40 млн. доларів
На дні волинських озер лежить близько 60 мільйонів тонн сапропелю — цінної сировини, яка використовується як добриво, кормові добавки для відгодівлі худоби та застосовується у медицині.
На дні волинських озер лежить близько 60 мільйонів тонн сапропелю — цінної сировини, яка використовується як добриво, кормові добавки для відгодівлі худоби та застосовується у медицині. Зовсім нещодавно з’явилась інформація, начебто у Старовижівському районі підприємство «Українські органічні ресурси» розпочне будівництво чотирьох заводів із видобутку та переробки сапропелю бюджетом у 40 мільйонів «зелених». Районні чиновники кажуть, що лише вітають зацікавленість столичних інвесторів, тоді як останні побоюються давати коментарі пресі, бо не впевнені, чи зможуть втілити задумане.
Промисловість Старовижівського району представлена усього двома керамічними заводами — Дубечненським і Рокитнянським, перший із названих — у стадії банкрутства. Район на 92% є дотаційним, тобто на державному утриманні. Кількість власних надходжень — критична. Середня заробітна плата по району не дотягує і до двох тисяч гривень.
Напередодні Нового року Старовижівщина єдина в області не затвердила бюджет 2012 року, бо районні депутати не погодилися з запропонованим проектом бюджету, укладеним фінансовим управлінням ОДА, тому їм доведеться міркувати над поповненням старовижівської казни на місці. Коли отримали пропозицію від київських інвесторів, районним чинам підвернулася нагода збільшити кількість власних надходжень. Товариство з обмеженою відповідальністю, дочірнє підприємство «Українські органічні ресурси» Державної продовольчо-зернової корпорації України обіцяє збудувати чотири заводи: два — з видобутку та два — з переробки сапропелю. Крім того, згідно з бізнес-планом, у районі створять нові робочі місця для двох сотень працівників.
«Відомості» з’ясували, що підприємство «Українські органічні ресурси» створене у 2011 році. Головна мета діяльності — добування природних органо-мінеральних утворень для їх використання в народному господарстві.
Незважаючи на незначний досвід, фірмі вдалося зацікавити депутатів районної ради, які на останній сесії погодили питання про отримання спеціального дозволу на право користування надрами, розробку родовища ТОВ «ДПЗКУ — Українські органічні ресурси» на територіях Любохинської, Соколищенської і Синівської сільських рад. Ідеться про озеро Синове, яке розташоване на території двох сільських рад — Синівської та Соколищенської, площею майже 189 га й озеро Біле (Любохинська сільрада) площею 70,3 га.
Єдине, у чому засумнівалися депутати, — чи, бува, не зашкодить добування мулу екології.
Голова Синівської сільської ради Олександр Коцюбчик розвіяв сумніви депутатів. Чільник села розповів, що інвестори збираються після видобутку сапропелю зарибнити це озеро, тож екологія не постраждає. До всього ж місцевість, де планують видобуток сапропелю, заліснена.
— Нариють трохи, важкої техніки наженуть, але від цього перспектива яка! — резюмував пан Коцюбчик.
Заступник голови Старовижівської райдержадміністрації Микола Романчук розповів «Відомостям», що про повноцінне будівництво заводу говорити зарано, але адміністрація має велике бажання, аби його таки побудували.
— Ми зробили перший крок назустріч «Українським органічним ресурсам», коли на сесії райради надали дозвіл на отримання ліцензії для видобутку сапропелю. Це довга процедура. Фірма повинна отримати дозволи у сільських радах, узяти ліцензію, провести нормативно-грошову оцінку земель, на яких розташовані озера, — розповів пан Романчук.
З’ясувалося також, що кошти від оренди озер Біле та Синове надходитимуть до бюджетів сільських рад. Пан Романчук також каже, що підприємство «Українські органічні ресурси» зареєструвалося у Старій Вижівці, аби й податки лишалися в районі.
— Ми сподіваємося, що завод із переробки сапропелю збудують на території Дубечненської сільської ради: там є і автомобільне, і залізничне сполучення, — продовжив Микола Миколайович. — Ми готові надати чотири гектари землі під будівництво. Згідно з бізнес-планом, у 2012 році повинен розпочатися видобуток, що дасть 80 робочих місць для району, а у 2014-му планується будівництво переробного заводу. Якщо центр переробки зосередять саме у Старовижівському районі, від цього буде економічний ефект. Бо підприємство збирається добувати сапропель і в сусідніх районах — Ратнівському, Шацькому та Турійському. Я чув, що центром видобутку, можливо, стане станція Вербка у Ковельському районі, але нам би хотілося, щоб усе-таки зупинилися на Старовижівському. Лише на наших двох озерах Біле та Синове можна працювати добрий десяток років. Мінімальна заробітна плата, згідно з проектом, становитиме у середньому дві з половиною тисячі гривень.
У телефонній розмові з «Відомостями» керівник товариства «Українські органічні ресурси» Артем Нілов підтвердив, що вони збираються добувати сапропель на Старовижівщині, але додав одне «але»: якщо «волинські бюрократи не заважатимуть».
— Ми займаємося промисловістю і, як будь-яке виробництво, проходимо стадії. Наразі намагаємося отримати дозволи, думаю, на це піде місяців два-три. Є вже певні розробки, але скільки триватиме цей дозвільний період, не знаю. Взагалі до видобутку сапропелю у Старовижівському районі підходимо делікатно: не хочемо обнадіювати ні місцевих жителів, ні самих себе, — наголосив пан Нілов.
Про яких саме «чиновників-бюрократів» ідеться, Артем Нілов відмовився говорити, та й про сам процес видобутку мулу розповів неохоче. Каже, що поки підприємство не отримає ліцензії, «Українські органічні ресурси» не хочуть афішувати свою діяльність у пресі.