Микола Добринін: Намагаюся грати діаметрально протилежні ролі, щоб не штампувати себе

Микола Добринін надзвичайно затребуваний актор. І причина цієї затребуваності проста — йому з однаковою легкістю даються зовсім різнопланові ролі — від убивці до батька сімейства, від хірурга до бомжа. А ще він зіграв роль Мітяя у серіалі «Свати», який транслював телеканал «Інтер». Заради можливості зйомок у цьому серіалі Добринін відмовився від декількох московських пропозицій.

— Тут і рівень гумору хороший, — пояснив свій вибір Микола, — і роль у мене характерна, і партнери приємні — Люда Артем’єва, Таня Кравченко, Толя Васильєв, та й земляк мій, Федя Добронравов. Адже зараз я навіть більше зважаю на те, з ким доводиться працювати.

— А ви з Добронравовим звідки?

— Із чудового провінційного міста Таганрог, де всі «шокають» і «гекають». Мене через це «гекання» три рази в інститут не зараховували. На запитання «Звідки ви приїхали?» я відповідав: «Таганрох!». Мені говорили: «Усе, спасибі, до побачення». А тепер, знімаючись у «Сватах», мені довелося знову згадувати до болю знайомі: «шо», «тю», «та ти шо!», «та йди ти, Господи ти Боже ж ти мій!». І коли я у процесі зйомок ходив по двору в сімейних трусах і гумових чоботах на босу ногу, то аж мурашки по тілу бігали: я повернувся у своє дитинство!

— Криза якось вплинула на вашу роботу?

— Я, напевно, єдиний їй зрадів: нарешті три місяці просидів удома, побачив, як моя донька ходити почала... А потім знову робота бухнула — шість проектів у різних кінцях землі. Я взагалі вже років 10-15 знімаюся без зупинки — зупинити це можу тільки я сам. Навіть не парюся на тему: «А раптом не буде роботи?». Причому намагаюся грати діаметрально протилежні ролі, щоб не штампувати себе. І кілера зіграв, і шерифа, і бомжа, який стає архітектором, і інтелігентного вченого, і хірурга... Останнє було складно, бо на початку фільму я зашиваю людину. Мені на стіл клали хлопчика, під простирадло — шматок яловичини, щоб я міг голкою штрикати, все це «кривавили» червоною фарбою... Та навіть попри те, що поруч стояв фахівець, було страшенно важко: треба ж, не відпускаючи щипці, підрізати, зав’язати, ще й зробити це гарно...

— Що вам допомагає перевтілюватися?

— Я не актор-«пуголовок». В образ входжу за секунду, лишень шукаю пластику. На щастя, свого часу багато танцював у стилі модерн у театрі знаменитої Алли Сігалової, одержував гран-прі на всяких міжнародних фестивалях — зараз мені це дуже допомагає.

— А принципово відмовитися від ролі можете?

— Звичайно. От нещодавно запропонували роль енкаведешника, який убиває вагітну жінку. Але є ж речі, які не можна переступати! До того ж у мене все-таки вже є своє обличчя. Я приїжджаю на київський вокзал, і таксисти кажуть: «Колю, ти наш, бажаємо тобі удачі!». Мене не просто впізнають — мене люблять, тому зрадити цій любові не зможу ні за які гроші.

— Як відновлюєтеся після зйомок?

— Останнім часом дуже рано лягаю спати, не п’ю... Ще курити треба кинути — тоді мені взагалі ціни не буде. Займаюся спортом, тягаю гантелі — у мене тепер у всіх контрактах прописано: «гантелі». Просто все негарне, що в цьому житті можна було зробити, я зробив. Тепер живу іншим життям — із народженням дочки вирішив усе змінити. Просто порахував, що коли моїй дівчинці виповниться 15, то мені буде 60. Тому вже зараз треба подбати про те, щоб Ніну не запитували: «Це твій дідусь?», а говорили: «Який поруч із тобою гарний чоловік!».

— Якось ви сказали: «Жінки завжди зі мною перші знайомляться». А йдуть теж перші чи ви їх випереджаєте?

— Колись один розумний актор, у якого було п’ять шлюбів, сказав мені: «Коли я хотів розлучитися, то завжди робив так, аби дружина думала, що то вона від мене йде, а не я від неї. Це ніколи не ображає жінку, адже це виглядає як її власний вибір. Тому моя порада чоловікам: якщо жінка від вас іде, то нехай думає, що в усьому винні лише ви. Я у своєму житті завжди дотримувався чоловічої дипломатії.

Довідка

Щодо особистого життя актора, то він тричі був одружений. У 17 років побрався з однокурсницею Оксаною Баршевою. Інтелігентна москвичка й «циганча» з Таганрога прожили разом п’ять років. Аби догодити молодій дружині, Микола працював ночами в метро, практично не спав, але все одно вважає, що це був щасливий час. Друга благовірна — Ганна Терьохова — в 1986 році подарувала йому сина Михайла. Проте зразковим батьком Микола став із третьої спроби, з нинішньою дружиною Катериною. Їхня довгождана донечка з’явилася на світ у 2008-му. Це був найщасливіший момент у житті Миколи, бо на той час чоловіка засмучував лише той факт, що Бог не давав подружжю малюка.