У 2012 році районних лікарень не буде

Реформування медицини — вже реальність. На Волині, яка хоч і не ввійшла до пілотних областей зі створення госпітальних округів, уже є певні напрацювання. Зокрема діє територіальне медичне об’єднання Любомльського та Шацького районів, яке обслуговує більше 57 тисяч населення. Нещодавно тут пройшло виїзне засідання управління охорони здоров’я, на якому зібралися головні лікарі та керівництво районів. Голова облдержадміністрації Борис Клімчук повідомив, що понад 67 мільйонів гривень, які наступного року спрямують на медицину, передусім будуть спрямовані у ті райони та міста, де активно проходить реформування. Для них закуповуватимуть нове обладнання, ліки, машини «швидкої допомоги», діагностичне устаткування тощо.

В області до кінця 2012 року заплановано сформувати сім госпітальних округів, які мають забезпечити якісною медичною допомогою більш як 1,3 мільйона волинян. Уже є Любомльський, у процесі — Ковельський, до якого увійдуть Ковельський, Старовижівський і Турійський райони. Ще п’ять окреслені: це Камінь-Каширський госпітальний округ (Камінь-Каширський, Ратнівський і Любешівський райони, тобто 150 тисяч жителів); Ківерцівський, що охопить 160 тисяч мешканців Ківерцівського, Маневицького та Рожищенського районів; Горохівський, до якого увійдуть Горохівський, Луцький і Локачинський райони з загальною чисельністю населення у 137 тисяч; Нововолинський, що об’єднає місто Нововолинськ і Володимир-Волинський та Іваничівський райони (155 тисяч мешканців); Луцький міський госпітальний округ, що обслуговуватиме тільки обласний центр, у якому проживає 207 тисяч люду. До речі, за словами Бориса Клімчука, Луцька міська клінічна лікарня, яку очолює Лариса Духневич, незабаром може отримати статус другої обласної, тоді Луцька центральна райлікарня стане основою міського госпітального центру.

Вказуючи на потребу реформування медицини за географічною прив’язкою, заступник начальника УОЗ Іван Грицюк зауважив, що медичні заклади Луцька є найбільш відвідуваними на Волині. Також у лідерах за кількістю пацієнтів із інших районів — місто Нововолинськ, Ковельський, Камінь-Каширський, Горохівський, Любомльський і Володимир-Волинський райони.

Зараз вирішується доля одинадцяти дільничних лікарень. Заступник начальника УОЗ розповів, що фактично ці заклади лікувальними не назвеш, бо ні потрібного обладнання, ні нормальних побутових умов тут нема. Тож стоїть питання про їх реорганізацію. Інша проблема: десять сільських амбулаторій у Камінь-Каширському, Іваничівському, Маневицькому та Ратнівському районах узагалі без лікарів.

Іван Грицюк також повідомив, що на Волині зараз функціонує 797 ФАПів. Але й їх чекають зміни: у населених пунктах, де проживає менше 300 чоловік, таких пунктів не буде, натомість ФАПи обов’язкові у селах із населенням понад тисячу осіб. Протягом І півріччя 2011 року вже «оптимізували» 25 ФАПів. Зокрема, у майбутньому Горохівському госпітальному окрузі об’єднали ФАПи сіл Скірче та Жуківець, сіл Ковбань і Новосілки. У Луцькому районі закрито чотири ФАПи: у селах Вікторяни, Лучиці, Романівка та Городок. У Рожищенському районі ФАП села Мирославка приєднано до амбулаторії загальної практики — сімейної медицини села Переспа, об’єднано ФАП села Ужова з ФАПом у Залісцях. У Ковельському районі амбулаторію села Старі Кошари реорганізовано у ФАП. У Турійському районі Луківську дільничну лікарню реорганізовано в амбулаторію загальної практики — сімейної медицини з денним стаціонаром.

Медичні чиновники запевняють, що усі зміни відбуваються за згодою громад. «У планах на цей рік було будівництво дев’ятнадцяти нових амбулаторій, — зауважив Іван Грицюк. — Але насамперед треба поліпшувати те, що маємо».

Цьогоріч за кошти обласного бюджету придбано п’ять санітарних автомобілів на 646 тисяч гривень, які передано Локачинській, Іваничівській, Турійській центральним районним лікарням і ТМО Любомльського та Шацького районів.

Тож із 1 січня наступного року в кожній районній лікарні запрацюють Центри первинної медико-санітарної допомоги. До їх складу ввійдуть нинішні поліклініки й поліклінічні відділення, а фельдшерсько-акушерські пункти, сільські амбулаторії, дільничні лікарні вважатимуться структурними підрозділами. Фінансуватимуться вони з районного бюджету, а не силами сільської ради. Середній показник грошового забезпечення на одного мешканця по районах зараз становить 413,57 гривні на рік.

— Волинська медицина — серйозна та солідна, — підсумував голова ОДА Борис Клімчук. — До нас їдуть лікуватися рівняни, львів’яни, хмельничани, бо у нас краще та дешевше. Жоден лікар під час реформування не втратить роботу, бо з кадрами й так дефіцит.