На території аеропорту в Крупі може постати житловий комплекс

Після двох провальних спроб продати пакет акцій «Луцького авіапідприємства» на аукціоні проблема аеродрому, що в селі Крупа, досі висить у повітрі. На сьогодні 70,42% акцій володіє обласна рада, депутати якої нещодавно побували там, аби вже на наступній сесії прийняти рішення.

Загальна заборгованість ВАТ «Луцьке авіапідприємство» становить 2,8 мільйона гривень. Виконавчою службою описано майно підприємства та накладено на нього арешт, а банківські рахунки заблоковано.

Детальніше про проблеми аеропорту розповідає його комендант Олег Гунчик:

— Підприємство взяло кредит у «Західінкомбанку». Кошти, швидше за все, були неправильно розраховані, й у 1997 році банк усе майно

— обладнання, автомобілі, техніку — вилучив. Споруди з того часу не експлуатуються, бо за борги були відключені від газу, тепла та води. Наразі територію аеропорту охороняють по два охоронці на зміну, які стежать, аби не розікрали те, що залишилося. В ангарах стоять два літаки Ан-2, їхню роботу ще можна відновити, та техніка, яка, на жаль, уже непридатна для експлуатації.

До слова, на зборах акціонерів було дано згоду на списання частини основних засобів на суму 163,3 тисячі гривень. Крім того, в позаминулому році через аукціонний центр було реалізовано вісім літаків на суму 474 тисячі гривень. На запитання, хто забажав придбати напівробочі літаки, пан Гунчик, усміхаючись відповів, що покупці не лише з Волині, але й з інших регіонів, а придбали вони авіатехніку винятково для декорацій. Кошти, виручені від продажу, були спрямовані виконавчій службі на погашення заборгованості.
Під час дискусій багатьох депутатів цікавило питання: чому так важко залучити інвесторів на такий масштабний об’єкт, у чому проблема

— просять великі гроші чи аеропорт такий уже інвестиційно непривабливий?

— Сума навряд чи є завищеною, та не треба забувати, що підприємство має 2,8 мільйона гривень боргів, — відповів Олег Гунчик. — А на торгах аеропорт не продається, бо площа велика — два гектари, земельна ділянка — ще близько сотні гектарів, тож інвестора треба масивного. Й умова ставиться така, щоб зберегти авіаційний профіль, не руйнувати те, що є, а навести лад. Тобто, щоб аеропорт зберегти — чи то для легкомоторної авіації, чи спортивної, може, навіть для дитячої авіації. Можна було б створити центр підготовки до вступу в авіаційні вузи, запровадити курси. Не раз чув, що Крупа могла б бути запасним аеродромом. Але, зрозумійте правильно, в Луцьку є аеродром — військовий, який за розробленим проектом може стати запасним до Євро-2012. Ярослав Чисюк (директор ВАТ «Луцьке авіапідприємство», — ред.) розробив проект, із Міноборони вже укладений договір про оренду полоси на військовому аеродромі, де можна приймати боїнги та великі літаки. Крупський аеродром може приймати маленькі літаки на 38-40 пасажирів, наприклад, Як-40. Луцький аеродром готовий, тому немає потреби створювати запасний іще тут, у Крупі.

Нещодавно в прямому ефірі одного з місцевих каналів голова облради Володимир Войтович припустив, що на місці крупського аеропорту можна було б побудувати і житловий масив.

— Зважаючи на те, що тут є всі комунікації: вода, електроенергія, газ, сюди проситься таке будівництво. Місце привабливе. Та для цього треба мати інвестора, який візьме на себе погашення боргів і займеться будівництвом. Якщо він з’явиться, то обласна рада, яка володіє більшою половиною акцій, продасть їх — і на цьому крапка.

Продумувався й ще один варіант погашення боргів. Войтович каже, що під злітною смугою лежить щебінь, який можна було б продати й за отримані кошти вдалося б погасити борги підприємства.

Депутат обласної ради Олександр Хомич, який наразі виконує обов’язки і керівника КП «Дирекція з будівництва та введення в експлуатацію аеропорту «Луцьк», розповів, що в принципі охочі придбати територію в 101 гектар для будівництва житлового комплексу є, але, наголошує депутат, обласна рада, приймаючи рішення, повинна керуватися чинним законодавством, не забуваючи про те, що вона є лише акціонером. Були думки й про створення тут логістичного центру, та все це лише проекти, запевнив депутат.

— Крім того, ми розглядаємо варіант повного демонтажу приміщень і покриття злітної смуги для того, щоб можна було закрити борги, які є на сьогодні з заробітної плати, заборгованість перед Пенсійним фондом, — повідомив Хомич.