З невеличкої ділянки за сезон збирає до півтонни помідорів
Місцевий господар з Володимира-Волинського Володимир Заєць має свої секрети успіху, які збільшують врожайність у декілька разів
Як йому це вдається? — цікавлюсь у чоловіка, котрий показує свої врожайні грядки, на яких достигають з десяток різних сортів рожевих, жовтих та червоних помідорів: деякі густо стеляться на землі, інші — підв’язані до опор і мають висоту не менше двох метрів. Є тут і три сорти перців, баклажани, плетуться кавуни та дині...
Його улюбленцями є «рання любов», «цукрова сливка», «де барао», «биче серце», «чорний принц», «жовтий фазан». До слова, у «цукрової сливки» ми нарахували на одній розкішній китиці 75 плодів, а їх на кущах по п’ять-сім.
Пан Володимир уже 25 років вирощує помідори. За цей час перепробував до сотні різних сортів. Одні йому подобалися, інші — ні, бо менш врожайні, часто хворіють або вимагають більш дбайливого догляду. Тому надає перевагу середньостиглим і пізнім, а не раннім. «Ранні сорти мають менше плодів і швидко відходять, а моя сім’я забезпечена цими овочами до пізньої осені. А буває, що вони долежують у льосі до Нового року», — переконує господар. І хвалить «рожевий гігант», бо має чималі, скоріш велетенські, плоди — один томат заважує майже кілограм! Такого велетня вистачає, щоб нагодувати чотирьох чоловік.
Доглядати помідори не важко, головне добра розсада й якісне насіння. Наш господар збирає сам із власних й обов’язково купує томатні новинки, які вподобав. А вже пізніше з них, як добре достигнуть і вистояться, збирає насіння.
Насіння висіває рано — у середині лютого, але перед цим декілька годин витримує його в слабкому розчині марганцівки (1 грам на 200 мл води), промиває та висушує. Коли на розсаді з’явиться перший справжній листок, пікує її в палети, за три тижні переносить у теплицю. Лише після 15 травня рослини висаджує у відкритий ґрунт — так його колись навчила бабуся. Через два тижні розсаду підживлює розчином коров’яку або курячого посліду (три рази за сезон). Для цього органіку заливає водою та настоює в бочці днів десять, опісля розводить у співвідношенні один до десяти. Коли на кущах зав’язалися плоди розміром зі сливу, обриває нижнє листя до суцвіття, а стебел лишає два. Наприкінці серпня прищеплює верхівки, щоб кущі не росли.
Цьогоріч урожай помідорів великий, бо цей овоч любить тепло та сонце, а його в нас — хоч відбавляй. Спекотна погода не дає розвинутися й фітофторозу, тому всього раз обробляв кущі «радомілом».
Має цей чоловік і свої секрети успіху, які збільшують врожайність у декілька разів.
Наш практик навчився з двох кущів формувати один, але з двома коренями, які підсилюють енергію росту. Приміром, близько садить одну біля одної дві рослини, щоб їхні стебла доторкалися. Коли вони приживуться, одне стебло надрізає, стрічкою примотує до нього сусіднє — і так два кущі зростаються. Тоді сильніше стебло лишає, слабше зрізує над місцем прищеплювання. У такий спосіб утворюється одна верхівка з двома коренями, й звісно, такі помідори краще плодоносять, у них більше плодів.
Або ще така цікавинка. У теплиці біля стебел помідорів, на 20-30 сантиметрів від землі й вище, підвішує ємкості з пластикових пляшок з розчином органіки. Виявляється, рослини настільки її «чують», що буквально за тиждень відпускають коріння і п’ють ним поживу.
Ще щоб утворити додаткові корені, кущі обгороджує невеликими ящиками, у них засипає родючий ґрунт — це також покращує врожайність.