Національний форум профспілок: Найгірший роботодавець України — сама держава

Напередодні 1-го травня Національний форум профспілок України оприлюднив результати моніторингу трудових конфліктів в Україні, який, зокрема, визначає найбільш проблемні галузі та регіони, суму заборгованості виплат зарплати, аналіз соціальних та трудових наслідків останніх соціальних ініціатив уряду та пропозиції по вирішенню трудових конфліктів в країні. 

Голова НФПУ Мирослав Якібчук оприлюднив основні проблеми найманих працівників за минулий рік моніторингу (01.05.2010 — 01.05.2011), якими є:

По-перше, заборгованість з виплати зарплати. В середині минулого року Україна увійшла до числа 7 країн, борги із зарплати в яких були найбільшими у світі. Станом на 1 квітня 2011 року заборгованість із зарплати становила 1 млрд. 324 млн. грн. І хоча протягом березня вона скоротилася на 6,4%, порівняно з початком нинішнього року зросла на 8,7%. Щодо конкретних галузей, то у першій трійці боржників по зарплатах є промисловість, будівництво та операції з нерухомістю. Причини такої заборгованості — недосконалість податкової системи, внаслідок якої підприємства втрачають обігові кошти; згортання держзамовлень; порушення зобов’язань перед місцевими бюджетами; порушення законодавства про оплату праці.

По-друге — проблема невеликого розміру вітчизняних зарплат та штучного і незаконного заниження їх розміру державою і роботодавцями. Так, станом на 1 лютого 2011 р. розмір середньомісячної номінальної зарплати штатних працівників підприємств, установ, організацій  становив лише 2297 грн. Крім того, у проблемі малого розміру зарплат більшості вітчизняних працівників набув поширення ще один, більш конфліктний аспект — штучне і часто незаконне заниження роботодавцями розміру зарплат. Мається на увазі широко розповсюджена практика мінімізації зарплат до розмірів офіційно встановленої у країні мінімальної зарплати. Причини малого розміру зарплати — одна з найменших у світі  частка зарплати у вартості кінцевого продукту або послуги; високий податковий тиск на фонд зарплати, відсутність у більшості підприємств обігових коштів тощо.

По-третє, порушення умов та безпеки праці. Аналіз нещасних випадків за 2010 рік свідчить про те, що до найбільш травмонебезпечних галузей економіки та видів робіт відносяться: підземне видобування кам’яного вугілля (кількість травмованих склала 36.5% від загальної кількості травмованих по Україні), вирощування зернових та технічних культур (3,3%); діяльність лікарських закладів (2,6%); чорна металургія (2,5%); будівництво (2,2%). Причини порушення умов та безпеки праці — нехтування створенням належних умов праці працівників; відсталі або недосконалі технології та механізми; неефективність засобів захисту, порушення правил охорони праці та режимів праці і відпочинку.

По-четверте, витіснення з ринку праці представників малого і середнього бізнесу. Трудовий конфлікт загальнонаціонального масштабу, який було викликано ухваленням недосконалого Податкового кодексу. За даними ДПАУ, у січні-березні 2011 року після ухвалення кодексу кількість фізичних осіб-підприємців скоротилося на 30% у порівнянні з січнем-березнем 2010-го. Свій бізнес вирішили закрити на 36% більше фізичних осіб, ніж за аналогічний період 2010-го. Головні причини витіснення бізнесу: перерозподіл сфер впливу в економіці і джерел доходів; підтримка державою лише великого бізнесу; панування принципу карально-фіскального оподаткування.

По-п’яте, безробіття. Навіть офіційні дані щодо рівня безробіття свідчать про його невпинне збільшення: якщо станом на 1 квітня 2010 року було зареєстровано 518,9  тис. безробітних, то на 1 березня 2011 їх уже налічувалось 635,6 тис. За визнанням Держкомстату, ця цифра відображає лише третину безробітних, визначену за розрахунками Міжнародної організації праці. Тобто, усього в країні є 1 млн. 906,8 тис. цілком безробітних осіб. Крім того, в Україні є 1,5-2 млн. частково безробітних людей. Причини зростання безробіття — відсутність глибоких і системних економічних реформ; відсутність Державної програми створення робочих місць та порушення трудового законодавства. 

Найбільше порушень стосовно прав трудящих зареєстровано у Донецькій області. Регіон є лідером із заборгованості по зарплаті (244,584 млн. грн. — на 1 квітня, враховуючи неофіційні дані й тіньову зайнятість — 368,16 млн. грн., зростання заборгованості з початку року на 4,8%,), з масового заниження оплати праці, порушення умов і охорони праці (найбільша у країні кількість — 36,2%  усіх випадків травматизму на виробництві  і найбільша у країні — 28,8% кількість профзахворювань) та безробіття (9,3% населення області працездатного віку не має роботи). Як проблемні, відзначено також Луганську, Дніпропетровську та Львівську області.

ГАЛУЗІ, НАЙБІЛЬШ НАСИЧЕНІ ТРУДОВИМИ КОНФЛІКТАМИ

До числа галузей, найбільш насичених трудовими конфліктами у зв’язку із повним спектром порушень інтересів і прав працівників протягом квітня 2010 — березня 2011 року можна віднести промисловість, будівництво і сільське господарство. Так, якщо взяти заборгованість по зарплаті, то у промисловості вона офіційно становить 781 млн. (за підрахунками НФПУ — 1 млрд. 67 млн. грн.), у будівництві — 207,8 млн. грн. (283,65 млн. грн.) та у сільському господарстві — 43,6 млн. грн. (59,23 млн. грн.).

НАЙГІРШІ РОБОТОДАВЦІ УКРАЇНИ

1. Держава. Внаслідок недолугої економічної політики, ухвалення Податкового кодексу з ринку праці було витіснено цілий класу осіб, самозайнятих у сфері малого і середнього бізнесу. Крім того, було скорочено 60 тисяч бюджетників та понад 17 тис. держслужбовців.

2. ВАТ «Селмі» (м. Суми). Заборгованість із виплати зарплати працівникам у розмірі 11, 144 млн. грн., яку було стягнено у судовому порядку.

3. ВАТ «Хімпром» (м. Харків). Заборгованість із виплати зарплати працівникам у розмірі 8,398 млн. грн., яку було стягнено у судовому порядку.

4. Державне підприємство «Завод «Генератор» (м. Київ). Заборгованість із виплати зарплати працівникам у розмірі 7,792 млн. грн., яку було стягнено у судовому порядку.

5. ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» (м. Суми). Штучне заниження тарифів і зарплати працівників.

У цьому році НФПУ не визначав кращого роботодавця, оскільки  у сфері виробничо-трудових відносин сталися такі глибокі зрушення, що інтереси і права найманих працівників масово порушують буквально всі підприємства, установи й організації. Головними чинниками цих зрушень стало ухвалення Податкового кодексу, недолугий управлінський супровід запровадження єдиного соціального податку, а також так звана адміністративна реформа. В результаті посилення податкового тиску збільшилися борги із виплати зарплати, ще більше розповсюдилося заниження її розміру й  тінізація, збільшилося безробіття. Єдиним помітним і резонансним наслідком запровадження єдиного соціального податку стало зростання дефіциту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і припинення виплати лікарняних.