Мінекономрозвитку: Верховна Рада ухвалила революційні закони, які перетворюють репресивні органи на сервісні

Ці законопроекти було розроблено на виконання Плану Дерегуляції та зобов’язань України в рамках співпраці з МВФ.

Законопроект 2418а передбачає створення єдиних прозорих правил проведення перевірок для більшості органів (нагляду, контролю) та визначає чіткі правила роботи цих органів. Крім того, він створює інтегровану систему державного нагляду (контролю), а також вводить поняття “презумпції невинуватості”, коли розбіжності в законодавстві трактуються на користь бізнесу.

Законопроект 2531а запроваджує адміністративну відповідальність за порушення порядку здійснення контролю.

Юлія Ковалів, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, яка супроводжує законопроекти в ложі Уряду: «Я дуже рада, що нарешті в Україні розпочалось перетворення репресивних органів нагляду (контролю) на сервісні. Розпочалось впровадження нових правил роботи для органів нагляду (контролю). Тепер їхня робота буде спрямована на запобігання правопорушень, а не на застосування покарань. Нарешті держава стає на бік бізнесу, а не підтримує та примножує корупцію».    

Процедура здійснення державного нагляду (контролю) має стати більш прозорою, оскільки кожний контролюючий орган повинен буде розміщувати на власному сайті уніфіковану форму акту для перевірок, яка містить повний перелік питань, які стосуються суб’єкта господарювання.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, який відповідає за реформу державного нагляду (контролю) в Міністерстві, коментує ухвалення законів так: “Завдяки зменшенню тривалості та періодичності перевірок, витрати бізнесу на взаємодію з контролюючим органом скоротяться на 65%, а це, за підрахунками експертів Офісу ефективного регулювання BRDO, близько 539 млн грн на рік”.

Лібералізація системи державного нагляду (контролю) також передбачає створення інтегрованої автоматизованої системи, яка дозволить збирати, накопичувати та систематизувати відомості про заходи державного нагляду (контролю). Акумулювання зазначеної інформації допоможе слідкувати за дотриманням контролюючими органами процедури проведення перевірок. Також за законом, контролюючий орган повинен повідомляти суб’єкт про помилки у звітності, а не одразу проводить позапланову перевірку, а прострочення подання звітності за один період відтепер не є підставою для перевірки.

Тривалість планових перевірок не може перевищувати 10 днів для великих компаній та 5 днів для малого бізнесу. Всі планові перевірки за рік не можуть тривати більше ніж 30 робочих днів (великий бізнес) та 15 робочих днів (малий бізнес).

Крім цього, законом встановлюється періодичність проведення планових перевірок для підприємств усіх ступенів ризику:

раз на два роки для підприємств з високим ступенем ризику,

раз на три роки для підприємств з середнім ступенем ризику,

раз на п’ять років для підприємств незначного ступеню ризику.

Також було ухвалено законопроект 3153, який продовжує мораторій на перевірки бізнесу до 30 червня 2017 року.