Криза вилікувала від золотої лихоманки

Українці не перестали купувати ювелірні прикраси, проте попит суттєво зменшився

Цього року золото на світових ринках надалі дорожчатиме, прогнозують експерти. За даними агенції «Bloomberg», середня ціна становитиме 1150 доларів за тройську унцію (31,5 грама). На сьогодні золото коштує на світових біржах 1120 доларів. В Україні грам дорогоцінного металу за курсом НБУ вартує 286,5 гривень, банки продають у середньому по 301 гривні. Втім, пересічні українці цікавляться не стільки банківськими металами, скільки ювелірними виробами. Для нас золото — це насамперед ланцюжки, персні, браслети... «Відомості» дізнавалися, чи купують нині золоті прикраси в ювелірних магазинах, чи шукають інші шляхи придбання коштовностей.

Економічна криза, схоже, вилікувала нас від золотої лихоманки — за минулий рік продажі ювелірних виробів суттєво скоротилися.

— Попит на прикраси нині дещо зменшився, — розповідає Тетяна Павлова, директор одного з ювелірних магазинів міста Луцька. — Ювелірні вироби — це розкіш, і волиняни їх купують не щодня, а тим більше в умовах кризи. Найчастіше придбавають прикраси нижчого цінового сегменту, але завжди потрібного: обручки, хрестики, дитячі сережки. І, як правило, є категорія покупців, які купують дорогі ексклюзивні прикраси. Вони надходять у магазин у кількох екземплярах і не залежуються на полицях. А от середнього покупця ми втратили. Та завжди золото було, є і буде універсальною валютою, тому люди все одно цікавляться і вибирають у нас подарунки рідним та близьким, незважаючи на те, що виробники підвищують ціни.

А ціни, за словами директора, то піднімалися ледь не щотижня, то опускалися на мізер. Тепер роздрібна ціна на золоті вироби коливається в межах 250-400 гривень. Якщо у звичайній обручці грам золота коштує, приміром, 240-250 гривень, то у вишуканих прикрасах вартість металу вища. Справжні цінителі виробів розуміють, що для виготовлення сережок чи каблучок цього цінового сегменту витрачається більше часу, деколи застосовується ручна робота, тому грам золота у таких прикрасах дорожчий, ніж у виробах, розрахованих на масового споживача.

— Ми приваблюємо свого покупця системою знижок, — каже Мар’яна, старший продавець одного ювелірного салону міста. — Є багато моделей, ціна у яких за грам золота з 50%-ою знижкою становить 225 гривень (а без знижки — 450? Це банальне окозамилювання покупців — авт. ). На моделі з дорогоцінним камінням, ланцюжки й браслети, на жовте й біле золото, яке наймодніше зараз у Європі, та годинники ціна вища — за грам до 400 гривень. На деякі вироби завод-виробник ставить знижку 25-30%. Та це не означає, що моделі застарілі. Завод, від якого ми працюємо, випускає близько 12 тисяч одиниць товару, і всі вони — сучасні, гарні й вишукані. Можливо, тому багато людей цікавляться зараз обміном.

Проте умови обміну, скажімо, саме у тому ювелірному магазині не надто привабливі. Щоб вибрати прикрасу на свій смак, розповідає продавець, доведеться здати золотого брухту на 6,5% більше (це — відсоток втрати під час переробки металу) і доплатити… від 136 до 170 гривень за грам. Якщо взяти до уваги те, що ланцюжок або браслет заважить, наприклад, грамів 5-7, це вже влетить у копійчину. Чому ж так дорого? В інших «обмінниках», наприклад, ціна за роботу становить 70-80 гривень за один грам золота.

— Завод-виробник ставить таку ціну, — кажуть у магазині, — значить, вона обґрунтована. А покупцеві вибирати: здавати на брухт застарілі, немодні, поламані речі за 100 гривень (на ринку «золоті перекупники» дають по 140-150 за грам — авт.) чи доплатити, наприклад, 150 гривень і придбати хорошу річ.

Дійсно, покупцеві вибирати. Тим більше, є де і з чого. Варто тільки не полінуватися і пройтися чи проїхатися містом у пошуках дешевого золота. Попри те, що попит зменшився, ювелірні магазини відкрито мало не на кожному кроці… Значить, вигідно.

— Наш магазин відкрився у пік кризи, — каже Мар’яна, старший продавець, — а покупців не бракує. Люди ніколи не перестануть дарувати подарунки, тим більше ювелірні вироби. І навіть тоді, коли ціни знову підростуть. Вироби з дорогоцінних металів завжди стають альтернативою для тих, хто не знає, куди вкласти кошти.

Продавці прогнозують, що ціна золота у цьому році буде в межах 1150-1350 доларів за тройську унцію (приблизно 292-350 гривень за грам). Але прогнози, за їхніми словами, змінюються майже щотижня, і вартість золота коливається так само, як і вартість долара чи інших валют. Основна ж складова ціни ювелірного виробу — ціна металу, а не робота. Україна не видобуває золото, тому його вартість у нас безпосередньо залежить від ціни на міжнародних біржах.

— Я ніколи не поспішаю із вибором золота в ювелірних крамницях, — розповів «по-секрету» знайомий Валентин. — В мене є хлопчина у «золотому відділі», і якщо комусь із моїх знайомих потрібен подарунок, домовляюсь із ним про виріб за дешевшою ціною.

— ?

— Туди з ломбардів підкидають. Їм тепер невигідно здавати на брухт — від 4 до 10 доларів за грам, хоча офіційно вони його списують як брухт. Якщо річ майже нова, не ушкоджена, без подряпин, то її чистять, чіпляють ярлик і продають як нову. За ціною магазину. Якщо ж золото затерте і геть втратило свій вигляд, власники ломбардів віддають на переплавку, звісно, за копійки, і знову ж таки вже готову вилиту річ продають як нову. Це вигідний бізнес!

У пошуках істини вирушили у ломбарди. Принаймні, дізнатися у самих власників установ, кому ж насправді дістаються речі, залишені під заставу власниками, які з тих чи інших причин не змогли їх повернути? «Це — закрита інформація», — відповідали майже всі. Лише в одному з ломбардів пояснили, що не продають вироби, а відправляють у Держскарбницю. На запитання, чи ж вигідно так працювати, відповіли, що вигідно. Хоча, бідкаються, з початком кризи роботи у них поменшало. «Окрім нас, у цьому районі міста запрацювало ще кілька ломбардів: сподівалися, певно, що попит збільшиться у період кризи. Може, він і збільшився, тільки народ розсіявся — на кожному кроці ломбард». Отже, таки справді вигідно. І є всі підстави думати, що слова мого знайомого про «діяльність» ломбардів — не вигадка. Хтось скаржиться на погіршення якості життя, криза, мовляв, а дехто просто заробляє на цьому гроші. Такий собі «бенкет серед чуми».