Вчені знайшли рештки шаблезубого травоїдного динозавра-дикобраза

Американський палеонтолог виявив в осадових породах з Південної Африки рештки вкрай незвичайного динозавра, що мав дзьоб, примітивне голкоподібне пір’я і довгі ікла, які ящір використовував для поїдання листя і пагонів дерев під час Юрського періоду, передає «Корреспондент».

«Дуже дивно, що такий травоїдний ящір, як Pegomastax, міг мати настільки гострі та великі ікла, схожі на вампірські. Тим не менш, цей динозавр і його родичі належали до числа найбільш «просунутих» травоїдних тварин у сучасну для них епоху», — пояснив автор статті Паул Серено з університету Чикаго (США).

Серено виявив нового динозавра, вивчаючи колекцію скам’янілостей в музеї Гарвардського університету. У фрагментах осадових порід, витягнутих у Південній Африці в 60 роках минулого століття, він знайшов рештки мікроскопічного динозавра із сімейства гетеродонтозаврид (Heterodontosauridae), що мав дивовижну анатомію та зовнішній вигляд.

Палеонтолог присвоїв своїй знахідці ім’я Pegomastax africanus, що означає «ящір зі широкою щелепою з Африки». Цей динозавр був невеликим — за своїми розмірами і масою він поступається сучасним кішкам. Так, його довжина становила всього 60 сантиметрів, а довжина щелеп не перевищувала трьох сантиметрів.

Форма черепа і короткий дзьоб Pegomastax africanus роблять його схожим на папугу, однак картину подібностей «псують» чотири великих ікла і безліч різців у роті рептилії.

Серено спробував з’ясувати призначення іклів, проаналізувавши форму і малюнок мікроподряпин і тріщин на поверхні їх емалі. За його словами, частинки кремнію в рослинній їжі залишають характерні смужки на зубах травоїдних тварин, завдяки чому можна зрозуміти, чи використовувалися ікла Pegomastax africanus для поїдання рослинної або тваринної їжі.

Схоже на те, що динозавр використовував свої довгі ікла для розрізання листя і стебел рослин, викопування коренів та інших «травоїдних» цілей.

Незвичайність цього динозавра не обмежувалася його іклами — тіло Pegomastax africanus було вкрите жорсткими пір’ям, схожим на голки дикобраза. Ця риса об’єднує його з іншим гетеродонтозавром — китайським ящером-«дикобразом» тяньюйлуном (Tianyulong confuciusi).

Причина появи такого пір’я та його призначення поки залишається невирішеною науковою загадкою. Цілком можливо, що подальше вивчення Pegomastax africanus та інших ящерів-«дикобразів» допоможе палеонтологам знайти відповідь на це питання.