Український вчений винайшов їстівну упаковку для продуктів

Винахідник із Харкова вирішив проблему утилізації пакувальних матеріалів. "Ідею, як не дивно, мені подарували смітники. Я проїжджав у районі міського полігону твердих побутових відходів. І він весь був завалений пластиковими упаковками, поліетиленовими пакетами. Так можна ж перетворити всю країну на смітник! Поліетилен і взагалі термопластика при всіх їх перевагах мають загальний недолік - вони практично не розкладаються в природних умовах, а якщо примусово це робити - спалювати, це викид в атмосферу отруйних сполук. Ще один важливий фактор - поліетилен роблять з нафти, невідновлюваної сировини, тобто рано чи пізно його просто не буде з чого робити", - розповів співробітник лабораторії генетики, біотехнологій і якості біосировини інституту рослинництва ім. Юр'єва Сергій Тимчук.

На створення біорозкладаної плівки пішло близько 15 років. "Перше, що мені прийшло в голову - це культурні рослини, які є основним джерелом нашого харчового раціону. Потрібен був плівкоутворювач, найбільше підходив крохмаль, його видобувають із пшениці, жита, кукурудзи. Виявилося, для плівки найбільше підходить кукурудзяний крохмаль", - говорить учений, пише Сегодня.

"Ми встановили - для плівки потрібно створити крохмаль, де амілоза займатиме як мінімум 50, а краще 60%", - пояснює Тимчук. За допомогою їстівної плівки можна, наприклад, збільшити термін придатності хліба з кількох днів до місяця. "У нас зазвичай буханець хліба може зберігатися 1-2 дні, і далі ми пускаємо його на сухарі. Якщо ж на хліб напилити нашу плівку, то він залишається свіжим до 4 тижнів. Його навіть можна їсти, не знімаючи плівку", - додає винахідник.

Учений зазначив, що біоперероблювані пакувальні матеріали не змінюють смак їжі, у них взагалі немає смакових якостей. А якщо плівку просто викинути, то за 4 тижні від неї не залишиться і сліду - вона розкладається в природному середовищі. Проте говорити про масове виробництво такої плівки рано - підприємцям дешевше робити звичайний поліетилен. "Виробництва поліетилену вже існують, плівки - ні. І їх створення вимагає великих фінансових вливань. А нашим бізнесменам цікава лише миттєва вигода", - вважає Сергій Тимчук.