Астрономи розкрили таємницю появи величезних зірок
Астрономи розкрили загадку великих зірок, які не давали спокою вченим з моменту їх відкриття в 2010 році.
Астрономи розкрили загадку великих зірок, які не давали спокою вченим з моменту їх відкриття в 2010 році. Чотири зірки, виявлені в зоряному скупченні R136 в сусідній галактиці Велика Магелланова Хмара, мали настільки великі розміри, що абсолютно не вписувалися в існуючі концепції
Раніше вважалося, що максимальна маса зірок не перевищує сонячну більше, ніж у 150 разів. Але відкриті в 2010 році чотири зірки, виявлені в Зоряному скупченні R136 в сусідній галактиці Велика Магелланова Хмара, були в 300 разів важче Сонця, пише news.dt.ua
«Не тільки межі маси, але і всі інші основні характеристики зірок до цього виглядали ідентичними, і ми вважали процес зореутворення універсальним у всьому Всесвіті», — говорить співавтор досліджень Павло Крупа з університету Бонна.
Група вчених під керівництвом доктора Самбарана Банержі спробувала з'ясувати, чи є процес утворення світил у цьому кластері унікальним для решти Всесвіту або ж ультрамасивні зірки з'явилися тут з інших причин. Дослідники побудували високоточну модель всього скупчення R136, що включає близько 170 тисяч зірок, щоб простежити за їх внутрішніми взаємодіями. При цьому в початковій моделі найбільші зірки були відсутні. Програмі довелося вирішити понад півмільйона рівнянь, щоб показати зміну системи протягом часу.
Порівняння розмірів різних типів зірок. Зліва направо: червоний карлик, жовтий карлик (Сонце), блакитний карлик і R136a1 з кластера R136 (ілюстрація European Southern Observatory).
Для цього складного завдання дослідники скористалися найбільш передовим інструментом моделювання космічних кластерів, програмою NBODY6, розробленою в інституті астрономії в Кембриджі (Insitute of Astronomy). Цікаво, що для прискорення розрахунків команді астрофізиків довелося удосконалити Свої робочі комп'ютери за допомогою декількох найсучасніших плат для комп'ютерних ігор.
Вчені представили отримані результати в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Комп'ютерні обчислення показали, що зірки-монстри могли виникнути в ході злиття двох світил.
Туманність Тарантула в галактиці Велика Магелланова Хмара (ліворуч) і розташований в ній кластер R136 (в центрі), що містить найбільші зірки (праворуч), виявлені у Всесвіті
Вчені представили отримані результати в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Комп'ютерні обчислення показали, що зірки-монстри могли виникнути в ході злиття двох світил.
«В скупченні R136 одноразово утворюється дуже багато зірок-гігантів, які часто об'єднуються в пари, — пояснює Банерджі. - Але щільність у кластері так висока, що нерідко відбуваються зіткнення. Найімовірніше, ці ультрамасивні зірки з'являються після зіткнення двох таких гігантів».
«Отримане пояснення дозволяє нам заспокоїтися, — додає Крупа. - Адже більше не потрібно переглядати концепції універсального зореутворення».