Більшість придатних для життя планет — пустельні

Японські вчені провели дослідження, в результаті якого виявилось, що абсолютна більшість планет, що придатні для життя, є пустельними. Це зумовлено тим, що планета з таким кліматом може утримувати життя при більш несприятливих умовах, ніж планети типу Землі.

Досі вважалося, що найбільш поширеними з придатних для життя планет є багаті водою світи, такі як Земля, але моделювання, проведене вченими з Токійського університету, спростовує цю гіпотезу і свідчить про перевагу пустельних посушливих планет, пише портал CNews.

Одним із цікавих результатів цього відкриття є припущення, що Венера могла бути придатною для життя зовсім недавно — лише 1 млрд. років тому.

На Землі майже скрізь, де є вода, є і життя. Таким чином, вчені зробили висновок, що більшість живих організмів в галактиці зосереджені саме на водних планетах.

Однак щоб вода могла існувати в рідкому стані, планета повинна перебувати в досить вузькій жилій зоні — на певній відстані від центральної зірки, інакше вода замерзає або випаровується.

Тим не менше, посушливі планети з рідкісними водяними оазисами, можуть стати домівкою для життя, що успішно зображено на прикладі планети Арракіс з фільму «Дюна».

Відсутність океанів рідкої води на поверхні означає, що планети типу Арракіса можуть розташовуватися в набагато більш широкій жилій зоні, ніж водні планети типу Землі.

Справа в тому, що пустельна планета має на поверхні менше води, снігу і льоду, які відбивають сонячне світло назад в космос. Тому вони поглинають більше тепла і можуть підтримувати життя, навіть перебуваючи за межами жилої зони характерної для планет земного типу.

Крім того, занадто мала кількість водяної пари в надзвичайно сухій атмосфері пустельної планети не дозволяє розвинутися парниковому ефекту, а значить — жила зона розширюється ще й у бік центральної зірки.

Японські вчені створили просту тривимірну модель пустельної планети розміром із Землю. Для цього вони взяли модель Землі, залишили без змін швидкість обертання, атмосферний тиск і рівень вуглекислого газу, але видалили океани, рослинність, а також заблокували ґрунтові води під поверхнею.

В результаті дослідники виявили, що жила зона пустельної планети була в три рази більшою, ніж водної. Повне заморожування водної планети відбувається, коли кількість сонячного світла зменшується на рівень нижче 72-90% від того, що отримує Земля.

З іншого боку, пустельна планета краще чинить опір глобальному похолоданню і замерзає при рівні сонячного випромінювання 58-77%.

Коли мова йде про нагрівання, землеподібна планета здатна витримати 135% від сонячного випромінювання, яке отримує наша Земля. У свою чергу, пустельна планета може отримувати 170% випромінювання і залишатися придатною для життя.

Все це означає, що жила пустельна планета може бути далі від центральної зірки, ніж планета на зразок Землі. У екваторіальній зоні таких планет занадто спекотно для існування життя, але ближче до полюсів умови більш комфортні і можлива наявність невеликих озер і річок.