Закоханість є патологією, а любов — хронічним захворюванням

Вчені визначили відмінності у станах закоханості і кохання. Прекрасний стан закоханості найчастіше передує любові. Однак нерідко буває, що на цьому етапі стосунки й застряють, не дійшовши до стадії любові.

Професор психіатрії Михайло Виноградов вважає, що любов — це змінений стан свідомості, який може змінюватися як у кращу сторону, так і в гіршу. Якщо використовувати мову медичних термінів, то закоханість — це патологія, а любов — це захворювання, яке перейшло в хронічну форму, пишуть «Комментарии».

Закоханість пояснюється як з біоенергетичної сторони, так і з хімічної. З біоенергетичної сторони все просто. У кожної людини є своє біоенергополе або по-іншому аура, яка має певну частоту коливання. Коли дві людини зустрічаються зі схожим біоенергополем, то відбувається резонанс і люди закохуються.

А от з хімічною стороною складніше. Любов — це комплекс різних біологічних процесів, які виникають в організмі в результаті вироблення речовини фенілетиламіну. Ця речовина відноситься до наркотиків. І наркотична ейфорія любові включає в мозку емоційний ланцюг, центром якого є головний мозок. Але згодом організм звикає до фенілетиламіну й бурхлива любов закінчується.

Саме цим і пояснюється той факт, що шлюб нерідко розпадається приблизно через чотири роки. І якщо після цього стосунки все-таки зберігаються, то в хід ідуть інші речовини — це індерфіни, які дають спокій і задоволеність.