Інопланетні цивілізації могли загинути через чорні діри

Деякі сучасні астрономи схиляються до версії, що самих інопланетян, як і сліди їх існування, могли знищити вибухи так званих білих карликів. Більше того, вони не виключають, що та ж доля чекає землян.

Учений з американського Університету Вілланова (штат Пенсільванія) розповів, що подібне знищення інопланетного життя може бути після вибуху білого карлика — ядра, що залишилося від звичайної зірки на кінцевій стадії її еволюції. Такий колапс масивного білого карлика називають народженням гіпернової, пише ТСН.

Ядро гіпернової за певних умов перетворюється на чорну діру — просторово-часову область з найбільшим гравітаційним тяжінням, здатним «затягнути» всередину всі найближчі об’єкти, навіть кванти світла. Вибух гіпернової — досить рідкісне явище навіть за космічними мірками, однак за мільярди років їх могло бути кілька, і кожного разу їхнім результатом могло бути знищення позаземного життя, вважають вчені.

Згідно з їхніми припущеннями, колапс гіпернової може загрожувати і життю на Землі, хоча й по-іншому. Засмоктування в чорну діру нашій планеті не загрожує, оскільки поблизу неї немає жодної такої зірки. Проте серйозну загрозу несуть радіоактивні гамма-хвилі, які спостерігаються при народженні гіпернової: вони здатні повністю знищити озоновий шар Землі.

Однак у найближчі кілька сотень років такого теж не відбудеться, заспокоюють астрономи. При цьому деякі з них стверджують, що 440 мільйонів років тому поблизу Землі стався вибух гіпернової, в результаті чого на нашу планету потрапив короткоживучий ізотоп нікелю. Нікель-78, що не зустрічається в природі сам по собі, відрізняється крайньою нестабільністю і живе в середньому не довше 110 мілісекунд. На думку вчених, його народження і смерть — обов’язковий етап синтезу дорогоцінних металів у зірках, які вибухають.

Відзначимо, серед теорій появи життя на Землі є і та, що всі ми по суті є «нащадками інопланетян» — частинок життя, занесених з далекого космосу на метеоритах.

За оцінками вчених, у наш час на Землю щорічно падають 40-60 тисяч тонн метеоритів і іншого космічного сміття, а 4 мільярди років тому їх падало набагато більше.

Дослідження підтвердили, що метеорити містять різноманітні органічні молекули, наприклад, амінокислоти, з яких складаються білки — компоненти ДНК.