Вчені: Наслідки зміщення земної осі можуть бути катастрофічними

Землетрус магнітудою 9, який відбувся у п’ятницю в Японії, призвів до зміщення осі обертання Землі майже на 10 сантиметрів, повідомив Національний інститут геофізики і вулканології Італії.

В той же час у НАСА уточнюють, що землетрус призвів до зсуву на 17 сантиметрів і до скорочення тривалості земної доби на 1,8 мікросекунди.

Власна вісь Землі (figure axis) — вісь, навколо якої Земля збалансована за масою. Зміщення земної осі веде до порушення рівноваги земного і зоряного року і пов’язане зі зміною астрономічних координат. Цей феномен, з одного боку, викликаний сильними землетрусами, з іншого — може вести до подальшого почастішання природних катаклізмів.

27 лютого 2010 року землетрус магнітудою 8,8 стався в Чилі. Дослідник лабораторії реактивного руху NASA Річард Гросс припустив, що в результаті підземних поштовхів обертання Землі змінилося. Використовуючи складну модель, Гросс разом з групою вчених розрахував, що землетрус міг скоротити кожен земний день на 1,26 мікросекунди. Крім того, землетрус відхилив вісь обертання Землі на 2,7 мс (в проекції на поверхні близько 8 см).

Ряд російських вчених з сумнівами відносяться до повідомлень про зміщення осі Землі. Володимир Сурдін, старший науковий співробітник Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга вважає, що «сама вісь обертання Землі не може зміститися в результаті землетрусу. Це просто неможливо. Для цього потрібний потужний зовнішній вплив. Землетруси — це внутрішня справа Землі. Через них може зміститися частина земного тіла, земна кора. Земна поверхня «ходить» приблизно на один метр протягом тимчасового періоду близько 400 днів. Довгострокові спостереження показують, що за 20 років зміщення земної кори може становити близько 15 метрів. Але протягом року — не більше одного метра. Так що невеликі, наприклад 10 сантиметрів, зміщення земної кори можливі».

За словами співробітника лабораторії гравіметрії Державного астрономічного інституту імені Штернберга (ГАІШ) МДУ Леоніда Зотова, теоретичні зсуви осі на 6-8 сантиметрів передбачалися для багатьох великих землетрусів, проте вони не були підтверджені спостереженнями.

Зотов відзначає, що одержати потрібні для перевірки розрахунків спостереження можна за допомогою декількох систем, зокрема угруповання супутників GPS, яка чотири рази на добу визначає координати географічних полюсів Землі. Отримати ці координати в більш високій роздільній здатності можна, але для цього потрібно запустити програму обробки. Це, за висловом Зотова, «річ нетривіальна». Існує також система радіотелескопів з наддовгою базою (РНДБ), яка дає координати раз на добу.

Леонід Зотов відзначає, що ці зміни поки що не вдавалося спостерігати, якщо вдасться провести подібний моніторинг — «це буде великий прогрес».

Власна вісь Землі трохи зміщується і сама по собі, без будь-яких катастрофічних подій, в результаті повільних геологічних процесів. Наприклад, останній льодовиковий період завершився близько 11 тис. років тому, і величезні маси льоду зникли з поверхні материків і океанів. Це не тільки призвело до перерозподілу маси, але і «розвантажило» земну мантію, дозволивши їй взяти форму, близьку до сферичної. Процес цей ще не завершено, і в результаті нього вісь, на якій «балансує» наша планета, природним чином зміщується приблизно на 10 сантиметрів на рік.