ДНК орангутанга і людини аналогічні на 97 відсотків

Нове генетичне дослідження підтвердило: орангутанги ближче до людей, ніж це вважалося раніше. Уперше складена схема генетичного коду орангутанга показала, що на 97% його ланцюжок ДНК аналогічний людському, пише Inopressa.

Хоча це значить, що «рудоволосі» мавпи менш тісно пов’язані з нами, ніж шимпанзе, у яких 99% ДНК ідентичні ДНК людини, деякі ділянки генома орангутанга ближче до людини, ніж до шимпанзе, з’ясувала міжнародна команда дослідників.

Генетики сподіваються, що їх знахідка допоможе зберегти цей вид, який опинився під загрозою зникнення через масову вирубку лісів.

У ході дослідження ДНК орангутангів з’ясувалося також, що їх поділ на суматранський і борнейський види відбулося всього 400 тисяч років тому — набагато пізніше, ніж вважалося. Якщо спільні предки людини й шимпанзе жили порядку 5-7 млн. років тому, то предок людини й орангутанга — 14 млн. років тому.

«З погляду еволюції, геном орангутанга займає особливе місце серед приматів, тому що він дивним чином залишався незмінним в останні 15 млн. років», — говорить один з авторів дослідження, доктор Річард Вілсон.

«На відміну від орангутанга, геноми шимпанзе й людини зазнали істотних структурних змін, які могли прискорити їхню еволюцію», — говорить учений.

Автори дослідження виявили також, що генетична схема дуже сильно різниться від особини до особини. Така генетична різноманітність відіграє велику роль у збереженні виду, тому що це допомагає тваринам не хворіти й пристосовуватися до зміни середовища проживання.

Однак, як визнав фахівець із приматів Джеффрі Роджерс із Х’юстонського медичного коледжу, «якщо ліс зникає, користі від такої генетичної різноманітності ніякої».

«Якщо в найближчі 30 років ситуація не зміниться, у дикій природі орангутангів не залишиться», — підкреслив Роджерс.