На місці Перської затоки могли існувати давні цивілізації

Нові археологічні дані свідчать про те, що під час останнього льодовикового періоду на місці Перської затоки можливо існували людські поселення.

Джеффрі Роуз із Бірмінгемського університету (Британія) інтерпретує знахідки кам'яних знарядь на території сорока близькосхідних археологічних пам'ятників як вказівка на те, що аравійський континентальний шельф був заселений під час льодовикового періоду й що мешканці Аравійського півострова й прилеглих регіонів, що з'явилися немов би нізвідки на початку голоцену, насправді прийшли із затоплених нині районів, повідомляє «Компьюлента».

Дослідник відзначає помітне збільшення кількості поселень у районі нинішньої берегової лінії Перської затоки із середини VII по кінець V тис. до н.е. Можливо, це результат хвилі переселень, викликаної затопленням колись населеної території бл. 8 тис. років тому.

Одним з народів, «що казна-звідки узялися», були шумери, які розселилися в IV тис. до н.е. за нижньою течією Тигру і Євфрату.

Роберт Картер з Оксфордського університету ім. Брукса (Великобританія), готовий заперечити зв'язок, який Роуз побачив між інструментами кам'яного віку й артефактами шумерської цивілізації: «Тільки якщо повністю заперечувати наступність технології виготовлення кам'яних інструментів з покоління в покоління, можна говорити про єдине коріння населення Південної Месопотамії й Східної Аравії, що перебувають у басейні Перської затоки…».

Але Джеффрі Роуз не засмучується, завершуючи своє дослідження припущенням, що близькосхідні міфи про райський сад і великий потоп мають у своїй основі неясні спогади про існування квітучих поселень на берегах Перської затоки, які були знищені водою.