Соцопитування: ситуація в українській науці погіршується

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року на замовлення Громадської спілки «Форум Українського Партнерства» серед працівників наукових установ Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова, 64% опитаних заявляють, що ситуація в українській науці погіршується. Про стабільність ситуації говорять 23%, про покращення – лише 8%, Найгірші оцінки стану справ давали доктори наук та ті, хто має стаж роботи в науці більше 20 років.
46% опитаних вчених зазначили, що погіршується стан справ в науковій установі, у якій вони працюють. 30% заявили про стабільність і лише 18% – про покращення. У цьому випадку частіше за інших про погіршення говорили кандидати наук та ті, у кого науковий стаж більше 10 років.
Стосовно стану справ з медіа, які висвітлюють новини науки та інновацій 41% заявили про стабільність справ, 29% сказали, що справи у цій сфері погіршилися та 12% сказали, що вони покращуються. Знову ж таки про погіршення найчастіше говорили доктори наук та ті, у кого стаж роботи більше 20 років.
Водночас, найоптимістичніші оцінки серед науковців стосовно свого власного наукового розвитку. Про покращення у цьому випадку заявили 40% опитаних, про стабільність – 37%, про погіршення – лише 10%. 13% не змогли оцінити стан власних справ. Дещо гірше про свій розвиток говорили ті, у кого найвищий науковий ступінь та найбільший стаж роботи.
47% опитаних вважають, що сьогодні найбільше сприяють розвитку науки в Україні окремі науковці, винахідники та спеціалісти. Про науково- дослідницькі установи такої думки 35%, про вищі навчальні заклади – 33%, про Національну академію наук – 28%. 16% вважають, що розвитку науки сприяє Міністерство освіти і науки України, стільки ж так думають про громадські об’єднання, фонди, центри розвитку інновацій, коворкінг-центри. По 8% так зазначали про бізнес-структури та медіа, що висвітлюють новини науки та інновацій, і лише 4% – про загальноосвітні навчальні заклади (школи та гімназії).
Натомість 74% вважають, що саме Міністерство освіти і науки України повинно сприяти розвитку науки України. 65% вважають, що це повинна бути Національна академія наук. 37% такої думки про науково-дослідницькі установи, 28% – про вищі навчальні заклади, 14% – про бізнес-структури, 9-10% медіа або громадські об’єднання чи центри, по 6% – загальноосвітні заклади або ж окремі науковці чи винахідники.
66% опитаних науковців вважають, що державі, приватним структурам, громадським ініціативам потрібно проводити політику популяризації серед молоді отримання професійно-технічної освіти замість вищої. 23% мають протилежну думку, 11% не змогли відповісти на це питання. Найчастіше погоджувалися із цим твердження доктори наук та ті, хто має найбільший науковий стаж.
52% вважають, що сьогодні існує запит на розробки українських вчених та винахідників від міжнародних корпорацій, 32% мають протилежну думку щодо цього. Стосовно вітчизняних бізнес структур та особливо органів державної влади думки цілком протилежні: більше половини вважають, що запиту від цих структур на вітчизняні наукові розробки немає. Натомість третина з цим не згодна. Щодо медіа та громадських фондів ситуація схожа із попередньою: чверть вважає, що подібний запит існує, половина вважає інакше.
60% вважають, що у найближчому майбутньому Україна найбільше потребує інновацій, винаходів у галузі медицини. По 50% такої думки про галузі енергетики та сільського господарства, 46% – електроніки, програмування, телекомунікацій. Третина вважають, що інновацій потребують авіація та космічна галузі, військово-промисловий комплекс, машинобудування, 22% – хімічна промисловість, 18-19% – металургія і важка промисловість та транспорт, від 10% до 12% такої думки про автомобілебудування, будівництво, легку промисловість та видобування корисних копалині.
Натомість серед галузей науки, які на думку науковців, мали б стати стратегічними пріоритетами для розвитку та інновацій в Україні у найближчому майбутньому, найчастіше обирали технічні науки (машинобудування, електротехніка, інформатика та інші) – 75%. Про медичні, фізико-математичні науки, як стратегічні пріоритети, заявляли половина опитаних. Біологічні, сільськогосподарські та хімічні науки – від 40% до 45%. Про військові науки такої думки 19%, економічні науки, державне управління, педагогічні науки – від 11% до 13%, психологічні, політичні, історичні, юридичні, філософські, філологічні науки та мистецтвознавство – менше 10%.