Біологи: Дельфіни співають своїм майбутнім дітям під час вагітності
Дельфіни, які вважаються найрозумнішими істотами на Землі після людини, «наспівують» своїм ще ненародженим дітям під час вагітності.
І перед пологами, і протягом декількох тижнів після них самка періодично свистить дельфіняткові своє ім'я — свист-підпис, той набір звуків, який є індивідуальним для кожної особини, повідомляє «Росбалт».
Цей сигнал використовується дельфінами, щоб відрізняти одного представника свого виду від іншого. Учені припустили, що це частина імпринтингу (процесу, при якому необхідні знання — в цьому випадку відмітна ознака матері — вкарбовуються в пам’яті малюка відразу після народження).
Дослідження проводилося в Університеті Південного Міссісіпі (США), в лабораторії поведінки морських ссавців. Група вчених протягом чотирьох місяців записала близько 80 годин дельфінових розмов у водоймі парку Six Flags Discovery Kingdom.
Серед шести тварин була 9-річна вагітна самка, яка народила дельфінятко жіночої статі через два місяці після початку дослідження. Це був перший випадок, коли вдалося записати звуки, що видаються і майбутньою матір'ю, і її оточенням.
У процесі розшифрування дельфінових переговорів виявилося, що за два тижні до пологів п'ять дельфінів, які проживали в одному водоймищі з вагітною самкою, майже не видавали звуків, які були ідентифіковані як їх свист-підпис.
Сама ж майбутня мати, навпаки, почала висвистувати своє ім'я набагато частіше, ніж раніше, і робила це аж до моменту, коли дельфіняткові виповнилося два тижні. Після цього вона стала вимовляти свій свист-підпис набагато рідше, а інші дельфіни повернулися до «нормальної» частоти використання своїх імен.
Раніше вчені вже встановили, що кити і дельфіни сумують за померлими родичам, як люди. Розумні та соціальні морські ссавці створюють міцні зв’язки один із одним. З’ясувалося, що ці стосунки можуть бути сильнішими, ніж сама смерть.
Мінімум шість видів китоподібних довгий час не розлучаються з тілами померлих одноплемінників і переміщують їх на великі відстані. Біологи дійшли висновку, що така поведінка пояснюється емоціями тварин — вони вбиті горем і не можуть змиритися з втратою близьких.
