Якщо у людини щирі емоції, на фото вона завжди гарна

У цьому впевнений луцький весільний фотограф Василь Шевчук

День весілля — незабутня подія. До нього готуються довго, і кожен хоче, щоб все було якнайкраще — і багатий стіл, і красиве вбрання молодят, і весела гулянка. Стихнуть гамір і привітання, роз’їдуться гості, залишаться лише спогади про цю урочистість. А відтворити їх у пам’яті вже потім, через кілька років, допомагають весільні фото. Тому важливо не помилитись у виборі фотографа, який би зробив світлини оригінальними й неповторними. Але чи все залежить від фотографа й яка роль молодят в успішному процесі зйомки, «Відомостям» розповів луцький фотограф Василь Шевчук.

Та, швидше, його можна назвати фотохудожником, адже ті роботи, які він представив на виставці, що організувала асоціація колекціонерів «Паритет», із глибоким змістом, емоційно насичені — справжні витвори мистецтва. Навіть виникало запитання, коли, наприклад, споглядаєш фото, де наречена стоїть у полі, чи це не фотомонтаж і не фотошоп, на що пан Василь відповів:

— Не ви перша так кажете. Ні, звичайно, це реальна фотографія. Намагаюся з парами шукати для зйомки цікаві й неординарні місця. Хоча хорошу весільну фотографію зараз можна зробити майже всюди — і у полі, і поблизу якоїсь сучасної будівля зі скла чи каменю. Осінню — в листя молодих закопував. Одного разу знімав у супермаркеті сюжет, коли молода придбала нареченого на розпродажі.

Батько Василя Шевчука також є фотолюбителем, і саме він прищепив синові пристрасть до цього виду мистецтва.

— Десять років тому він подарував мені фотоапарат, — каже Василь. — Відтоді я час від часу знімав. Молодят вперше сфотографував на весіллі у сестри. Потім почали звертатися знайомі, друзі. Я купив цифровий фотоапарат і все більше знімав. А з появою Інтернету з’явилася можливість побачити, як це роблять інші фотографи, в тому числі закордонні. З багатьма спілкуюся по Мережі, переймаю їхній досвід, ідеї, але ні в якому разі не копіюю, бо це не цікаво. Намагаюся додати власної інтерпретації, бачення. Вивчив різні грані фотосправи — і репортажну, і студійну зйомку. Саме весільна фотографія є особливо цікавою, оскільки ввібрала у себе ряд жанрів — репортаж, постановку, портрет, макрофотографію. Сучасна ж апаратура зробила величезний крок вперед, дуже розширила можливості фотографів, особливо у репортажній зйомці, адже працює моментально. Єдине, що нас тепер обмежує, — це фантазія.

Василь Шевчук зазнімкував уже більше 50 подружніх пар. Каже, спочатку з ними обов’язково зустрічається, щоб поспілкуватись і вияснити, які вони — чи більш романтичні натури, чи, навпаки, надто емоційні, драйвові. І вже тоді вирішує, як і де буде їх знімати.

— Якщо їм підходить моє бачення фотосесії, значить, ми працюємо і досягаємо хороших результатів, — пояснює фотограф. — Налаштовую молодят на позитив і вже на весіллі постійно з ними спілкуюся, жартую, адже дуже важливо, щоб ніхто та ніщо не зіпсувало їм настрою.

За його словами, хороша фотосесія вимагає як мінімум дві години. Але успіх залежить і від подружжя — їх уміння виражати емоції та закоханість. А найвдаліші кадри ловляться на кульмінації емоцій.

— Чомусь найкраще це виходить у творчих особистостей — художників, артистів, — розповідає пан Василь. — Тому особливо люблю фотографувати саме такі пари. З однією такою ми завершили зйомку о третій годині ночі. Світлина повинна бути емоційно наповнена. А ще особливість весільної зйомки в тому, щоб передати якісь цікаві моменти, можливо, нестандартні. Тому добре, коли на весіллі два фотографи — один веде репортаж шлюбу, інший — ловить найцікавіші моменти, пов’язані з емоціями гостей, рідних.

— А є не фотогенічні люди? — цікавлюся.

— Головне — знайти спільну мову з об’єктом зйомки, і якщо у людини щирі емоції, то навіть і не дуже фотогенічна вийде гарно.

А ще Василь Шевчук дуже любить вечірню фотографію — знімати місто на заході сонця — саме у той час, коли вмикається ілюмінація.

— Взагалі, експериментувати зі світлом, відображаючими поверхнями цікаво, — пояснює фотограф. — А ще макрозйомку люблю, та й пейзаж по-своєму захоплює, і портрет, але на все часу не вистачає.