Диявол у Мережі: кому потрібні душі юзерів?

У Мережі досить давно існує бізнес по скупці людських душ. Вирішивши довідатися, як конкретно відбуваються такі угоди в Інтернеті, водимо у пошуковику фразу - продати душу. Яндекс швидко запропонував два можливі варіанти: продати душу дияволу або продати душу Сатані.

Але, вирішивши не брати інформацію прямо в зацікавленої сторони, вибрали більш довгий шлях. Отже, у результаті перегляду спеціалізованих і не дуже сайтів, склалася така картина. Душі дійсно купують, причому скупники діляться на чотири категорії. Відповідно й втратити свою душу можна чотирма різними способами.

Пекельні лохотронники

Людям, що потрапили в чорну смугу життя (розбив машину, залишився без роботи, програв велику суму) пропонують здати їхню безсмертну душу в оренду - далі випливає назва фірми типу Мефістофель і подібні, на певний строк, протягом якого цей Мефістофель береться розв'язати всі проблеми клієнта. І якщо вони будуть вирішені, а клієнт до кінця строку не затребує душу назад, то вона переходить у повну власність даної фірми.

Теорія імовірності говорить, що при великім розсиланні таких пропозицій, завжди знайдуться бажаючі ними скористатися. Тим більше що мова йде про оренду, а не про продаж. Як саме обчислюють людей зі складностями, ворожити не будемо. Головне, що деяка кількість людей добровільно підписує присланий їм договір і заповнюють анкети з перерахуванням своїх нещасть і побажань по їхньому виправленню.

Далі, за допомогою чорної магії або народної мудрості, яка говорить, що за чорною смугою йде світла, так чи інакше, але життя в деяких налагоджується. А коли вони, до витікання покладеного строку вимагають повернути їх душу назад, то виявляється, що її потрібно викуповувати за певну суму в кілька тисяч доларів. І викуповують. Такий от бізнес.

Але навіть якщо ці лохотронники звичайні людські шахраї, ніяк не пов'язані з пекельними силами, проте договір про продаж душі все-таки залишається договором, до якого споконвіків ставилися дуже серйозно. Хто знає, що відбувається з душами, коли люди від них відмовляються? Бездушні починають бачити кошмари, загальний стан психіки (раніше можна було б сказати - душі) у них дуже важкий.

Лихварі

Цей бізнес показав себе настільки успішним, що вже вийшов з Мережі в реальність і навіть засвітився у випусках теленовин. Суть справи по-диявольському проста. Людина позичає якусь суму під 1% у день, залишаючи в заставу свою безсмертну душу. Причому величина цієї суми прямо залежить від суми, у яку оцінив лихвар душу свого клієнта. Ті, хто зможе й захоче розплатитися, одержують душу назад.

Раніше, у наївне з погляду економічних технологій, середньовіччя, диявол витрачав величезні суми на покупку однієї-єдиної душі, причому, крім золота, людина звичайно вимагала ще влади й безсмертя (нехай на якийсь обмежений договором строк). А тепер, душі не тільки скуповуються задешево ( від 500 руб.), але на цьому ще й гроші роблять.

Витрати ж за невикуплені душі з лишком покриваються за рахунок від відсотків боржників, які розплатилися. Крім того, сертифікати на володіння душею завжди можна продати якому-небудь колекціонерові, але це вже наступна група.

Колекціонери

Це люди, що розміщають оголошення в Мережі про скупку душ. Ні про яке повернення тут мова вже не йде. Суми різні, від 100 до 1000 доларів, іноді дорожче. Причому душі грішників - злочинців, наркоманів і т.д. - їх не цікавлять. А вартість душі прямо пропорційна її безгрішності.

Можливо, цим займаються чорні маги, для одержання більш чорного статусу у своїй чорній ієрархії. Можливо, сатаністи по своїх глибоко шизофренічних мотивах, хоча, хто б цим не займався, але тут теж ховається можливість добре заробити. Хто знає, яка вартість середньогріховної душі на чорномагічному ринку? Напевно, дорожче заплачених за неї двох-трьох стодоларових папірців.

На жаль, клієнти, а це в основному молодь, розглядають це як гру. Насправді, є ігри-онлайн, де гравці стають вампірами й перевертнями, проходячи ініціалізацію. А чим гірше гра в продаж душі із проведенням прикольного ритуалу, та ще й грошей дають?

І справа тут навіть не в атеїзмі, а в тотальній духовній безграмотності й породженій нею самовпевненості. Чого я не знаю, те не існує, - якось так звучить їх девіз. Навіть професійні атеїсти - учені нічого не можуть сказати про існування чи не існування душі. Так, прилади зафіксували, що за певний час до пологів, у живіт породіллі влітає якась енергетична «кулька», а у момент смерті тіло людини стає на кілька грам легше, але це просто факти, які можна витлумачувати по-різному. Але однозначно спростовували існування душі тільки вчені ідеологічно витримані в розчині комунізму. Втім, підручники в Росії складали, а, схоже, і дотепер пишуть саме вони. От і результат.

Маги

Найгламурніша група. Голлівуд і Ніколас Кейдж, який не тільки зіграв занепалого ангела з Лос-Анджелеса, але й Примарного гонщика, що продав душу дияволу, й багато інших коміксоїдальних блокбастерів, які зображують Проклятих як героїв. Приблизно те ж пропонують і маги. В обмін на душу людині, тут, до речі, підходить далеко не будь-який бажаючий, а тільки власник не обтяжений серйозними гріхами душі. Отож, клієнтові пропонується стати магом. Власником повного комплекту магічних здібностей, постійному зв'язку з Люцифером і саме собою, можливості виконання своїх і чужих бажань. А в якості бонусу - у майбутньому перетворення в демона.

Ну що тут можна сказати? Є така сучасна теорія, що душа не належить людині, а навпаки, люди належать душам, як більш високим духовним сутностям і, отже, продаж душі - річ неможлива. Але в цьому випадку продаж своєї вищої сутності є справжнє зрадництво. Інша, більш прадавня теорія говорить, що смертна людина, що живе в нашім світі ілюзій, може або врятувати, або погубити свою безсмертну складову. У цьому випадку це не більше, не менше, як відмова від свого безсмертя. Атеїстичні ж теорії тут приводити не буду, тому що їх автори або лукавлять, або самі є ідеальними клієнтами для скупників душ.

І що ми маємо в підсумку? Багато з людей не знають, чи існує душа, а якщо існує, то що вона таке й навіщо вона їм. А якщо врахувати, що ніяких законів, які б забороняли продаж-покупку душі не існує, а фінансова криза продовжує успішно розвиватися, то... можна було б очікувати, що в справу втрутиться церква. Тим більше що, наприклад, в РПЦ МП склалися більш ніж дружні відносини з російським урядом, але... створена не дуже давно православна інквізиція, офіційно іменована експертною радою по релігіях, займається боротьбою із протестантами, індуїстами й іншими «культами», але ніяк не зі скупниками душ. Звичайно, адже вони здобувають душі в роздріб, що не може зрівнятися (по конкурентоспроможності із РПЦ) з релігійними організаціями, що залучають людей масово.

Крім того, Інтернет залишається поки самим вільним простором. У ньому знаходять відбиття всі сторони людської душі, від добра до зла. Усі, світові й просто відомі релігії мають там свої кущі, язичники - капища, а чаклуни й маги - курси підвищення кваліфікації. Є в Мережі й місце для диявола. Це можна було б назвати віртуальною реальністю, якби духовний вибір, який роблять деякі з нас саме в Інтернеті, не був би самою справжньою реальністю.