Усі захисні споруди у Луцьку приведуть до належного стану

А також встановлять вказівники, де ховатися на випадок війни. Минулого тижня Луцький міський голова Микола Романюк провів нараду з керівниками житлово-комунальних підприємств, установ та організацій міста, на балансі яких перебувають захисні споруди. Він наголосив на необхідності приведення їх до належного стану, адже стан у країні залишається складним, тому потрібно подбати про безпеку лучан. На сьогодні жителі не знають, де розміщені укриття, куди за непередбачуваних обставин можна сховатися.

Начальник управління міськради з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Юрій Кирилюк поінформував присутніх, що на сьогодні фонд захисних споруд міста налічує 125 споруд, із яких 62 сховища, 13 протирадіаційних укриттів, 22 приміщення для пристосування під протирадіаційні укриття, 28 підвальних та інших приміщень. Усі вони можуть вмістити 32 тисячі громадян. Звичайно, цього недостатньо для всього населення міста. Тому мешканці можуть використовувати для укриття підвальні приміщення житлових будинків, щоб захиститися від дії бомб, снарядів та куль.

Юрій Вікторович зауважив, що департамент ЖКГ, житлово-комунальні підприємства облцентру здійснюють системні перевірки підвальних приміщень багатоповерхівок і працюють над підготовкою їх до використання у разі необхідності задля стовідсоткового укриття населення.

— За роки незалежності у Луцьку не було побудовано жодної захисної споруди, — повідомив Юрій Кирилюк. — Вони залишилися нам у спадок від Радянського Союзу. Щороку їх стан погіршується внаслідок старіння, амортизаційного зносу, підтоплення ґрунтовими водами, неспроможності власників здійснювати технічне обслуговування. Станом на 1 жовтня із 97 сховищ, протирадіаційних укриттів та приміщень для пристосування під протирадіаційні укриття 39, або 40%, не готові до використання за призначенням, із них 11 затоплюються ґрунтовими водами, практично всі вони потребують капітального або поточного ремонтів, доукомплектування систем життєзабезпечення, заміни фільтровентиляційного та іншого інженерно-технічного обладнання, а деякі — списання та зняття з обліку. Однак заміна обладнання для очистки та фільтрування повітря ускладнена через відсутність виробника в Україні та високу собівартість. Наприклад, фільтровентиляційний комплект у сховище вартує 400 тис. грн, електровентилятор — до 15 тис. грн, захисні герметичні двері — до 50 тисяч, протигаз зараз коштує 980 грн, а дитячий — 1500 грн.

Однак, зауважив Юрій Кирилюк, якби балансоутримувачі захисних споруд були відповідальними та підтримували належний стан постійно, їх вдалося б зберегти. Серед тих, де найкраще організована така робота, він назвав ПАТ СКФ «Україна», Луцьку міську клінічну лікарню, ПАТ «Електротермометрія», ПАТ «Волиньгаз», Луцьку філію «Держґрунтохорони», залізничну станцію Луцьк.

Деяким організаціям, за його словами, потрібно докласти зусиль, щоб здійснити косметичний ремонт своїх захисних споруд, а це ПАТ «Укртелеком», Луцький будівельний комбінат, Луцький картонно-руберойдовий комбінат, ПАТ «ЕНКО». Ці підприємства зберегли приміщення, майно.

Присутні під час наради мали змогу подивитися захисну споруду на ПАТ «ЕНКО», що на вул. Електроапаратній, 3. Тут є елементи життєзабезпечення: вода, дизельний генератор, що виробляє електроенергію, «щити живності». Це сховище може вмістити 800 осіб.

Продемонстрували й один із найгірших варіантів утримання захисних споруд — це сховище на вул. Винниченка, 25, балансоутримувачем якого є ЖКП № 3. Воно вміщає 150 осіб. Приміщення перебуває у занедбаному стані й поки не відповідає нормам законодавства з цивільного захисту. Проте головний інженер ЖКП № 3 Володимир Михайловський пообіцяв, що тут буде наведено лад і, коли матимуть кошти, його за два тижні можна буде підготувати для укриття мешканців. Він запевнив, що із усіх 11 сховищ, які у них на балансі, саме це є найгіршим, решта — у кращому стані.

Одна з найліпше збережених — захисна споруда Луцької міської клінічної лікарні. Тут є телефонний зв’язок, санвузли, вода, герметичні двері, автономне світло, система водозабезпечення, вентиляції. Крім цього, медичний заклад має велику систему підземних галерей і переходів, які також можна використовувати для укриття близько двох тисяч міського населення. Головний лікар Лариса Духневич розповіла, що у лікарні розроблений план евакуації, працівники кожного відділення у разі необхідності знають, як убезпечити пацієнтів й провести їх у сховище.

Міський голова Микола Романюк дав строк до 20 жовтня усім балансоутримувачам захисних споруд підготувати їх до використання. Також наголосив на необхідності встановлення у місті вказівників, щоб кожен лучанин знав, де розміщене найближче сховище від його будинку.

Заступник міського голови Лариса Соколовська звернула увагу присутніх на стан підвальних приміщень.

— Необхідно розвантажити коридори у підвалах, щоб туди був вільний доступ, — зазначила вона. — Аби мешканці міста знали, що робити у непередбачуваних ситуаціях, потрібно проводити тренувальні навчання на підприємствах та в установах.

На фото: Юрій Кирилюк та Микола Романюк оглядають захисні споруди у Луцьку