Луцьку потрібні гроші на добудову 27-ї школи

Луцьку потрібні гроші на добудову 27-ї школи

Допомогти можуть депутати обласної ради, але вони чомусь мовчать.

Автор: Галина Федоренко / Джерело: Відомості

Днями відбулась відкрита зустріч керівників міста з депутатами Волинської облради, які проживають на території обласного центру і представляють інтереси громади в представницькому органі.

Як годиться, міський голова Микола Романюк  та його заступник Тарас Яковлєв розповіли, що зроблено у місті у 2016 році і плани на 2017-ий. Зазначимо, коштів у міській казні на розвиток міста у цьому році передбачено втричі менше, як у попередньому. Не тому, що зменшились надходження, а тому, що зросли видатки. Держава перекинула частину своїх зобов’язань на органи місцевого самоврядування. І тому, якщо у 2016-му бюджет розвитку склав 256,5 мільйона гривень, то у 2017-му лише 80 мільйонів.

Як повідав Микола Ярославович, зроблено за минулий рік чимало.

Зокрема, гордістю міста є Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Луцьк був першим містом в Україні, яке об’єднало в одному приміщенні всі служби, що  займаються реєстраційними послугами та видачею різноманітних довідок. Не треба  тепер людям з одного кутка міста їхати в інший. Все на місці і, що головне – оперативно. У 2017 році міська рада планує добудувати приміщення з метою розширити площу для очікування громадян.

Чимало зроблено і в галузі освіти. Приміром,  у 2016 році  відновили роботу дошкільного навчального закладу на вулиці Декабристів, 23. Це десь 120-130 діток віднині зможуть його відвідувати. Створили нову групу у 28-му дитячому садочку, спеціалізовану групу - у дошкільному закладі №38. На порядку денному відкриття ще нових груп в інших дитсадках. Продовжується також добудова загальноосвітньої школи №27 у 55 мікрорайоні. Потрібно в межах 50 мільйонів, аби будівництво завершити. 28 мільйонів виділили з місцевої казни. Але цього не вистачає. Тому Микола Ярославович попросив депутатів облради підтримати  будівництво даного закладу.

Що стосується шкіл, то і тут все тримається на контролі. Це в першу чергу енергозбереження, оплата комунальних послуг, зарплата технічним працівникам. Якщо говорити про технічне оснащення, то в 2016 році 19 шкіл забезпечили комп’ютерними класами. Ще у 10 уже за кошти держави, а це 3 мільйони, докупили технічне обладнання.  Зробили ремонт центрального басейну. Встановили в приміщенні теплові насоси, за допомогою яких буде підігріватись вода.

Щодо медицини, ця галузь постійно потребує дофінансування, оскільки держава не в повному обсязі виділяє їй кошти. Тому за гроші з місцевого бюджету купують необхідну апаратуру. 2016 рік – не виняток. У міській лікарні встановили новий ліфт. На Наливайка відкрили амбулаторію. На перспективу буде проведений ремонт в амбулаторії на Вересневому. За словами міського голови, амбулаторії сімейного типу сьогодні потребують сучасного обладнання. Міськрада в цьому плані теж працює. Є перспектива за підтримки Світового банку його придбати.

Чимало роботи в місті зроблено і в плані благоустрою. Зокрема, на річці  Сапалаївка побудували дамбу. Ведуться роботи по облаштуванню парку 900-річчя міста.

Великий об’єм робіт виконано і з ремонту доріг, це 49 об’єктів, прибудинкових територій. Здійснено поточний ремонт 15 вулиць. До речі, сьогодні місто вже працює з бруківкою, кладе її біля під’їздів, клумб. Не маленькі затрати, але якщо Луцьк прагне осучаснення - без цього не обійтись. У 2017-му будуть продовжені ремонти на проспектах Соборності та Відродження. Не забуває міська влада і про зони відпочинку для дітей. У міру можливості відновлюються спортивні та дитячі майданчики.

Нарешті у місті вирішили питання з будинками, у яких 30-40 років не було води. На сьогодні ця проблема знята.

У 2016 році в рамках співфінансування 70х30 відремонтувати 52 ліфти в багатоповерхівках, частину покрівель. За бажанням жильців і далі будуть продовжуватись роботи.

Не менш активно місто працює в напрямку освітлення вулиць. Перші в Україні обладнали 74 пішохідних переходи світлодіодними світильниками. Справа не з дешевих, але місто не збирається зупинятися. У Луцьку на даний час залишились неосвітленими 27 вулиць. У цьому році і на них буде проведено освітлення.

Обласний центр активно працює з державними програмами щодо фінансування діяльності об’єднань співвласників будинків. На сьогодні таких об’єднань у місті 400. Програма цікава: 40% затрат відшкодовує держава.

Ремонт мостів - це теж заслуга нинішньої влади. На Гордіюк міст відремонтований повністю, на Рівненській закладені  кошти в бюджеті. Залишаються на Ковельській та Шевченка.

Велика увагу в місті приділяється питанню енергозбереження в закладах бюджетної сфери: школах, дошкільних навчальних закладах, медичних, закладах культури, палаці учнівської молоді, центральному басейні. Повністю утеплено школу-гімназію №21.

Не проминули керівники міської ради розповісти і про співпрацю з фінансовими міжнародними інституціями, завдяки якій буде проведено повну модернізацію теплосистеми міста. Про кредитні кошти в сумі 10 мільйонів євро під 1,25% на 30 років для Водоканалу. Окупність очікується уже за 7 років, що говорить про вигідність проекту. Загалом. За словами Миколи Романюка  всі структури міської ради дуже активно напрацьовують проекти, за рахунок яких на перспективу, якщо вони їх виграють, зможуть розвивати місто.

Тарас Яковлєв повідав, що у 2017 році найбільше видатків закладено на освітню галузь – 368 мільйонів, охорону здоров’я, соцзахист.

Микола Романюк запропонував депутатам обласної ради якнайшвидше розібратись з профтехосвітою. Справа в тім, що з 2600 учнів ПТУ – лише 29 відсотків - лучани. Тому тут можна було б передбачити часткове фінансування з обласного бюджету. З іншого боку, треба визначитись і з тим, які спеціальності потрібні для області, тих і навчати. Хтось із обласних депутатів запропонував своїм колегам відмовитись від бажання подобатись своєму електорату та нарешті провести оптимізацію галузі, залишивши базові професійно-технічні заклади, що зменшить і фінансове навантаження на бюджети міст і зробить їх ефективними.

Микола Ярославович запропонував депутатам посприяти будівництву в Луцьку інтеграційного центру, куди можна було б переселити всі громадські організації, які займаються реабілітацією неповносправних діток, оскільки на даний час вони туляться по різним приміщенням, а так все буде сконцентровано в одному місці: діти, спеціалісти, психологи. Питання давно назріло. Для спорудження центру потрібно 11 мільйонів гривень.

Депутат обласної ради Святослав Кравчук запропонував колегам відібрати приміщення у профспілок під громадські організації. Зокрема, як приклад навів профспілковий центр та бібліотеку Фур’єва.

-Ми з вами все життя платили членські внески, а вони тепер продають будівлі за копійки, вважаючи їх своїм майном, - сказав він.

А ще Святослав Євгенович наголосив на тому, що Луцьк є візитною карткою області і обласна рада зобов’язана фінансово брати участь у міських проектах. Ми повинні спільними зусиллями відстоювати інтереси міста.

-Не треба забувати, що в Луцьку не тільки лучани живуть, сюди щодня приїжджають люди з райцентрів та сіл області, користуються всіма благами міста, їздять міським транспортом, навчаються, лікуються, відпочивають, тому дольова участь обласного бюджету має бути очевидною.

Депутати задавали голові питання, чому Луцьк не заробляє на туризмі? Мовляв, варто було б більше культурних заходів змістити у старе місто. Чому до цього часу не прибрано ринок із підніжжя замку? І жоден депутат, який є мешканцем цього ж міста і представляє владу в представницькому органі області, задаючи ці питання, не сказав, що він буде лобіювати на рівні регіону фінансову підтримку проектів міста. Адже зрозуміло: у міста не вистачає в бюджеті коштів. Виявляється, навіть провести культурний захід у Замку непросто. За словами міського голови  Миколи Романюка, керівництво історико-культурного заповідника не підпорядковується міській раді, тож доводиться нерідко «слізно просити» дозволів на проведення заходів у старому місті. А проектів щодо розвитку туризму, за його словами, у міськраді напрацьовано чимало.

Голова ОДА Володимир Гунчик, який, як завжди, любить багато обіцяти, але за цими обіцянками нічого не стоїть, запропонував подати на його ім’я звернення щодо передачі замку в управління міськради з гарантією, що міська рада візьме на себе повне утримання пам’ятки державного значення. І тоді, мовляв, він це питання поставить перед Міністерством культури. Тобто замість того, щоб посприяти місту, він, як завжди, вдався до чиновницьких розпоряджень. Значить, не болить душа за обласний центр.  

Звісно, хотілось із боку депутатів обласної ради почути якихось конкретних дій на підтримку міста, в якому живуть. Не вийшло. Хоча будемо бачити. Зрештою, критикувати завжди легше, як підтримувати.

Галина Федоренко, головний редактор «Відомостей»

 

 

Loading...