Луцьк у постійному пошуку фінансових резервів розвитку міста

Хто б мені що не казав, а Луцьк не стоїть на місці. Місто максимально включене у процеси пошуку резервів фінансового розвитку. За останні роки йому вдається знаходити їх навіть у таких важливих галузях як енергозбереження, реформування системи тепло- та водопостачання.

Вчора відбулась сесія Луцької міської ради, де депутати приймали бюджет міста на 2017 рік. За її результатами видно, що бюджет розвитку на цей рік втричі менший за бюджет розвитку 2016-го (82 мільйони у 2017 проти 256 мільйонів у 2016 році).  Про що це говорить? А про те, що буде відремонтовано менше дворів, менше доріг, менше дахів і т.д. Зазначимо, не з вини міста, бо тут якраз усе гаразд. Запущені всі резерви, аби максимально наповнити місцеву казну і зробити життя містян максимально комфортним. Тут спрацювала держава. Під виглядом децентралізації вона максимально скинула на місця ті фінансові повноваження, які, до речі, не завжди ефективно виконувала сама:  пільгове перевезення пасажирів, оплату комунальних послуг освітніх та медичних закладів, фінансування профтехосвіти, медицини…  Не говоримо про місцеві програми, їх треба виконувати.

Якщо проаналізувати прийнятий на 2017 рік бюджет, то з нього виходить, що рік для міста хоч і буде непростим, однак місто житиме: закриті всі статті необхідних витрат. Очікувані надходження в наступному році складуть 1,854 мільярда гривень. Видатки бюджету плануються на суму 1.853 мільярда грн. Найбільші статті видатків на освіту, медицину, виплату допомоги сім’ям із дітьми, субсидії. 

Нагадаємо, луцькі депутати цьогоріч вперше перед прийняттям бюджету вирішили виставити його на обговорення громаді міста. Наскільки вдало воно пройшло, не будемо говорити, але той факт, що громаді запропонували спільно обговорити такий важливий документ, свідчить лише про одне: місцева влада відкрита до діалогу. Це перше. А по-друге, було приємно, коли депутати по-серйозному ще й поставились до голосування пропозицій щодо внесення змін до бюджету. Не було шаблону, не було бажання сподобатись всім і вся. Тому й не дивно, що не пройшла пропозиція депутата Євгена Ткачука, який запропонував виділити 2,5 мільйона мешканцям гуртожитку «Електротермометрії», шо на вулиці Народів,2, на придбання ними у власність кімнат, де вони проживають. Так, питання не знято, але до нього вирішили підійти скрупульозно.

-Тут більше запитань, ніж відповідей, - зазначив голова Микола Романюк.- Це скринька пандори, яку ми відкриємо і піде ланцюгова реакція.  

Тому  доручив своєму першому заступнику Тарасу Яковлеву створити робочу комісію з числа депутатів та відповідних спеціалістів і вивчити тему досконало, а результати представити до кінця січня. І лише після цього приймати рішення.

Не зважаючи на те, що бюджет міста досить стриманий, оптимізму це, в жодному випадку, не применшує.  А все завдяки тому що, як наголосив на сесії міський голова Микола Романюк, міська рада активно співпрацює з міжнародними фінансовими інституціями. Завдяки такій співпраці вдасться не тільки підтягнути кошти у місто, а в першу чергу вирішити серйозні життєво важливі програми. В першу чергу, йдеться про реконструкцію та модернізацію систем централізованого тепло- та водопостачання, про що ми розповідали неодноразово. За підтримки Північно-екологічної фінансової корпорації НЕФКО проектом передбачено повну термомодернізацію 8 бюджетних установ та 34 освітніх.

За словами мера, луцькі структури активно беруть участь у грантових проектах. Тільки один виконком на даний час підготував їх аж 13 по співпраці з містами-партнерами Республіки Польща. Передбачається отримання від 1,5 до двох мільйонів євро. На даний момент задіяні у грантових проектах Луцька міська лікарня, 4-а гімназія, будинок культури, комунальне підприємство «Ласка».

Сьогодні є серйозні проблеми в електротранспортній галузі, але і на неї очікують кардинальні зміни. Не доцільно, вважає Микола Романюк, 40 мільйонів гривень виділяти на пільгове перевезення пасажирів. За ці гроші можна здійснити ремонт 80 дахів. Тому над цим питанням працюють і зміни не за горами.

Якщо такими темпами працюватиме місто, то, незважаючи на складну економічну ситуацію загалом по Україні, ми розвиватимемось, вдосконалюватимемось і будемо першими не тільки у відкритості влади до громадян, а й містом, у якому насправді буде комфортно жити, працювати, навчатись і ростити своїх дітей.