Рейдерська атака волинських депутатів на музей історії сільського господарства Волині чи профанація команди?

(Відкритий лист керівникам і депутатам обласної ради від директора і автора експозиції Музею історії сільського господарства Волині-скансен).

Музей історії сільського господарства Волині – єдиний Музей такого типу на Україні, як діючий скансен. До нього, як до духовного центру горнеться не тільки вся Волинь, а й гості із сусідніх областей та зарубіжжя. Його експозиція включає понад 171 тисячу кв.м., в тому числі – стаціонарна експозиція, яка знаходиться  у приміщенні Рокинівського будинку культури та експозиція просто неба – «Козацький зимівник». Згідно нормативних норм охорони праці тут повинні працювати біля 40 осіб обслуговуючого, охоронного та наукового персоналу. Але на даний час лише 12 чоловік самовіддано і патріотично здійснюють статутну діяльність: організовують і проводять екскурсії, традиційні етнографічні інтерактивні свята і обрядодійства, майстер-класи ремесел і козацьких бойових мистецтв тощо.

Музей є неприбутковою, науково-освітньою установою, головним із співзасновників якого є Волинська обласна рада (51%).

В січні місяці ц.р. Музей звернувся до керманичів Ради з клопотанням (лист №1/3-04 від 11.01.2016р.) про те, що з початку року було призупинено фінансування (дотацію) на два місяці. На нього ми отримали відповідь за підписом заст. голови ОДА п.Мишковця С. (№427/45/2-16 від 25.01.2016р.) із запевненням, що «в проекті Регіональної програми розвитку культури, мистецтв та охорони культурної спадщини в області на 2016-2020 рр…. передбачені кошти на підтримку діяльності Музею».

Це питання розглядали також на профільних комісіях обласної ради і після певних дискусій 21 січня 2016 року  було прийнято позитивне рішення за №2/9 Постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму: «3.схвалити проект Програми із зауваженням комісії. 4.Рекомендувати депутатам обласної ради прийняти Програму з врахуванням рекомендацій комісії». Таке ж рішення прийняла і комісія по бюджету. Отже, Регіональна програма розвитку культури, мистецтв і охорони культурної спадщини в області  на 2016-2020 рр. була успішно затверджена рішенням обласної ради на сесії 10.02.2016р.

Таким чином, Музею було передбачено на поточний 2016 рік дотацію в розмірі 520 тисяч гривень, що включало лише захищенні статті (зарплата для 12,5 чол. і енергоносії). Наші пропозиції, які Музей подавав згідно листів управління культури на проведення культурно-мистецьких заходів: реставрацію пам’яток архітектури, спорудження нових об’єктів перевезених з Полісся, установка опалювальної системи в центральній експозиції музею (будинку культури), реконструкції гончарної печі Х1У-ХУст., проведення інтерактивних обрядодійств, видавництво краєзнавчої та наукової літератури на суму 1800 тисяч гривень, не були враховані через нестачу коштів. Однак і ця невелика дотація давала можливість музею виконувати свою статутну діяльність. Так, за перший квартал, не дивлячись, що музей у січні був без фінансування, виконав план роботи по всіх показниках.

І яке ж було наше здивування, коли на другий день після нашого професійного свята – Міжнародного дня музеїв, сесія обласної ради, яка проходила 19 травня ц.р., з подачі Постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики, своїм рішенням «зняла підтримку музею історії с/г.Волині-скансен 520 тисяч грн.».

Не попередивши дирекцію музею, хоч би за два місяці, як того вимагає КЗпП України (ст.49-2) про свої далекосяжні плани, щоб у свою чергу ми змогли попередити працівників про вимушене їх скорочення, щоб люди мали можливість стати на біржу, підшукати собі іншу роботу тощо, «кавалерійським наскоком» викреслили Музей із обласної бюджетної «обойми». По друге, а як розуміти схвалене рішення, коли більшість депутатів і в очі не бачили ті додатки, які ховають суть радикальних змін – зняття повної фінансової дотації на цілий рік в сумі 520 тисяч грн., коли музей уже отримав фінансування за перший квартал 2016 року в сумі 120 тисяч гривень? Їх що треба тепер повертати?

Не запрошуючи на комісію, не виставляючи жодних претензій до роботи Музею, головний співзасновник Музею – Волинська обласна рада, на мій погляд,  здійснила підступно і лицемірно. І це при тому, коли музеї являються чи не головним фундаментом національної безпеки України та національно-патріотичного виховання молоді. Адже Музеї – це житло Муз, тут речі говорять, переконливо розбивають ідеологічні атаки східного сусіда. Понад 10 тисяч відвідувачів щороку знайомляться з експозицією не тільки історії сільського господарства краю, а й «Історією української державності», один із залів якого розкриває наші витоки, про те, що Україна є головою у світовій цивілізації. Цій експозиції не має аналогів в країні. Оглянувши її, екс-голова Волинської обласної ради Анатолій Грицюк із захопленням тоді сказав, що кожен депутат облради повинен  побачити цей музей і цю експозицію.

Це було після Помаранчевої революції. А тепер, перемігши режим бандюковичів, демократичні і національні «слуги» народу обласної ради розвертають вектор своїх виборчих програм у протилежну сторону?..

Такими діями обласна рада поставила дирекцію музею в надзвичайно скрутне становище: де взяти кошти на зарплату за квітень і травень місяці, а це  (70тис.грн.), та енергоносії, так як люди фактично працювали всі ці місяці? І як видавати наказ про скорочення штату і повідомити всіх працівників музею за два місяці до звільнення та виплатити їм кошти і розрахункові, як того вимагає Закон? Адже ми боролися, щоб жити у демократичній правовій державі, а не «по-понятіям»! Явно назріває критична ситуація, коли потрібно подавати у звіті про ЗАБОРГОВАННІСТЬ по зарплаті. А це автоматично тягне за собою кримінальну відповідальність, пояснення, суд і т.п.!

Що це – рейдерська атака на Музей і директора, чи профанація «команди», яка підготувала такі «зміни» до бюджету?

В 90-х роках на Музей були уже рекетерські наїзди, так як «бритоголовим» сподобалась територія «під відкритим небом» поруч з Луцьком та Рокинівським ставом. Тоді допомогли волинські козаки, які приїхали з козацькими гарматами і холостими пострілами з трьох стволів відбили рекетерські атаки на «Козацький зимівник». У 2000-х роках була підступна спроба уже рейдерського захоплення. Про це автор детально описав у статті, яка ввійшла у збірник публіцистичної книги «Рятуйте Україну, хлопці!», що вийшла у видавництві «Терен» 2011 року. А нині, коли перемогла Революція Гідності, коли до влади прийшли, здавалося, національно-патріотичні сили і партії, з осередком національно-патріотичного виховання - Музеєм історії сільського господарства Волині-скансен хочуть розправитись, чи ліквідувати, а директора відправити на пенсію. І це при тому, що саме він уже 38 років самовіданно і фанатично з «чистого листка» не тільки створив два музея, а й написав і видав понад 20 книг і брошур на історичну, краєзнавчу та публіцистичну тематику. Заснував при Музею громадську молодіжну організацію «Школа козацького гарту», яка уже понад 10 років працює за програмою психо-фізичної підготовки Міжнародної федерації Бойового Гопака. Такої «подяки» від обласної ради мені і не снилося і не гадалося.

Хочу нагадати, що Музей не тримається, як бідне дитя свого батька. Не ми прийшли до обласної ради, а Музей запросив її у співзасновники, коли вся інфраструктура була уже напрацьована. По краплі Музей набирав авторитету і увійшов у першу десятку музеїв України по наданню екскурсійних послуг. Тому деяким заздрівникам успіхи музею не дають спати, «жаба давить». Вони пишуть скарги у фіскальні органи, анонімки, рахують кошти у музейній кишені, вважаючи, що музей і сам може собі заробити. Не знаючи і не відаючи при цьому, що музей є неприбуткованою, не комерційною  організацією. А ті кошти, які заробляє на екскурсійних послугах, ледь вистачає на підтримання життєдіяльності культурно-освітнього закладу, ремонт і реставрацію, латання стріх і проведення заходів. Крім того, згідно Закону «Про охорону культурної спадщини», ці кошти музей не має права використовувати навіть для премій, зарплату. Лише на охорону і реставрацію культурної спадщини, пам’ятки архітектури тощо.

Таким чином, керуючись КЗпП України, Законом «Про музеї і музейну справу», Статутом Музею, «Про охорону культурної спадщини» звертаюсь до керівництва та депутатів Волинської обласної ради:

1.Терміново виділити субвенцію на другий і третій квартал для зарплати працівникам музею, які мають звільнятися у зв’язку з відсутністю фінансування.

2. В разі не можливості подальшого повноцінного дотування музею, порушити клопотання перед зборами засновниками музею про добровільний вихід із засновників Музею, так як вона виходить із співзасновників редакції «Волинь-нова».

Про вихід із засновників музею обласна рада уже порушувала питання у 2013 році. Тоді навіть були прийняті відповідні рішення постійними комісіями по бюджету і духовності (№35/11 від 18.12.2013р.). Але почалась революція, війна, нові вибори і справу відклали.

Це дасть можливість шукати нового інвестора і партнера для продовження своєї статутної діяльності, отримати кредити в банку, з метою завершити перспективний і поточний план розвитку і розширення експозиції.

А то виходить, як у тій приказці: «І нести тяжко, і кинути жалко»…

Олександр СЕРЕДЮК

директор музею,

засновник і автор експозиції, доктор філософії,

Член національної спілки краєзнавців України