Резонансна справа із затримання міліціонера Волошина сьогодні набирає цікавих оборотів

8 квітня Луцький міськрайонний суд розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно заступника начальника Управління захисту економіки УМВС України у Рівненській області Олександра Волошина, жителя Луцька, якого ввечері 20 лютого було затримано екіпажем луцьких поліцейських на вул. Словацького, 6 біля бару «Базилік». З пояснень поліцейських — за нецензурне висловлювання на адресу людей у погонах. Суд під головуванням судді А. Є. Сівчука, як видно із матеріалів постанови, не знайшов складу адмінпорушення з боку Волошина і справу закрив. У той же час «виявив» факт підробки підпису з боку поліцейської М. А. Олексюк і копію постанови направив у прокуратуру для відповідного реагування. 

Затримали міліціянта біля бару в авто з п’яним водієм

Журналісти не судді і не збираються доводити чиюсь вину, але бути спостерігачами до того, що діється, теж не хочемо. Якщо вже бути чесними, то давайте до кінця. Ми вкотре переглянули відео, на якому чітко висвітлено події, які відбувались біля «Базиліку». 
Поліцейських зацікавив автомобіль, водій якого якось дивно поводився. Спочатку пригальмував у місці, де зупинка заборонена. Поліцейські, екіпаж із трьох чоловік, попросили водія, який порушив правила дорожнього руху, показати техпаспорт, права. Замість цього, з боку пасажира, що сидів поруч з водієм, прозвучали в агресивній манері слова: «Ви хто такі? Пішли на … (три букви)». Після чого автомобіль почав рухатися вперед. Поліцейські все-таки змусили водія автомобіля зупинитися. На відео чітко видно, як водій перелазить на заднє сидіння і починає комусь дзвонити. У кінцевому результаті, водія авто везуть у наркодиспансер, де лікарі засвідчують факт перебування за кермом нетверезим, пасажира та водія доставляють у поліцейську дільницю для з’ясування особи та складання акта. 
Ось як пояснює події цього вечора в судовому засіданні патрульна поліцейська Мар’яна Олексюк:
— Я працювала в той день в екіпажі з патрульними Сергієм Цегульовим і Андрієм Мельничуком. Тоді ми перебували на вулиці Словацького, бо там є знак і ми проводили профілактичні бесіди з правопорушниками, які там зупинялися під знаком. Пан Волошин заїхав на пасажирському сидінні автомобіля «Мазда», а його товариш був за кермом. Пан Волошин відчинив праве пасажирське вікно і, грубо кажучи, послав нас. Ми припинили розмову з іншим правопорушником, бо не очікували такої реакції. Підійшли до нього, він зачинив скло, і машина почала від’їжджати. Ми подумали, що там якісь неадекватні. У результаті, ми змушені були затримати його товариша, а пан Волошин почав дуже агресивно з нами сперечатися. Нецензурна лайка — це ще слабо сказано. Він довго затягував час. Було видно, що по законодавству чоловік підкований, бо намагався розпитати, чому ми його затримали? Ми пояснювали, які в нього були ознаки алкогольного сп’яніння. Згодом приїхав командир, бо ми вже не могли впоратися, і забрали його до міськвідділу. 
Там же на відео чути, як Мар’яна Олексюк звертається до іншого чоловіка — свідка подій — назвати свої дані та засвідчити те, що тут відбувалося. До речі, він не заперечував (з відео). Згодом, на суді, саме цей свідок висловиться щодо достовірності його підпису, інші свідки або просто не з’явилися в суд, або ніякої лайки не чули.
На іншому відео, уже з поліцейського відділку, пан Волошин з’ясовує, чому його затримали. З усього видно, чоловік дійсно юридично добре підкований. Не надаючи жодної інформації про себе, аби встановити його особу, досить емоційно вимагає пояснень щодо затримання.
— Ні ви, ні ваші командири не змогли пояснити, чому до мене застосували спецзасіб у вигляді кайданок. Чому я голосно розмовляв? Я на це маю право, — заявив на засіданні Олександр Волошин. — У вас був час встановити мою особу, а ви цього не зробили. Витягнули з якоїсь незрозумілої бази відомості незрозумілої людини. Особа, яка проживає в Закарпатській області, це не я. Особа, яка працює в академії МВС, це також не я. І хто вам дозволив при особистому огляді шукати мої документи? Це мої документи. Ви оголювали мої частини тіла, розстібали мій одяг, дістали мій гаманець, мої особисті речі, в той час як руки в мене були за спиною. Ваш командир сказав скласти на мене протокол, а ніяких матеріалів, на підставі чого складати, він не надавав. 

Яке відео дивився суддя?

У постанові суду від 8 квітня зазначається. Цитуємо: «Суду подано диски, на яких міститься відеозапис подій за участю Волошина О. І. та працівників поліції, що мали місце 20.02.2016 року по вул. Словацького, 6, з яких вбачається, що Волошин О. І. не виражався нецензурною лайкою в сторону як працівників поліції, так і інших громадян, поряд з цим будь-яких письмових чи усних заяв або повідомлень з боку громадян на поведінку Волошина не надходило і в матеріалах справи відсутні, а також в ході розгляду даної справи не здобуто. Покази, дані в судовому засіданні свідком Олексюк М. А. (поліцейська, член екіпажу, — ред.), судом до уваги не приймаються, оскільки вони об’єктивно не підтвердилися матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення».

 
Цікаво, яке все-таки відео дивився суддя: те, де Волошин посилає поліцейських «на…..», чи щось інше? А насправді суд взагалі ніякого відео не дивився. 

Як стало відомо «Відомостям», суд, по-перше, належним чином не повідомив про дату судового засідання головного свідка — поліцейського Сергія Цигульова, на адресу якого йшли ці нецензурні висловлювання, і, що дуже важливо, — суд заборонив працівникові мас-медіа здійснювати відеозйомку засідання та, пославшись на бажання О. І. Волошина та його захисника, відмовився демонструвати (!) поданий до суду відеозапис подій, а відтак досліджувати цей доказ, що є надзвичайно важливим у справі.
Якщо бути точним: свідчення поліцейської до уваги не взяли, бо суд порахував її свідком, а не особою, яка виконувала свої службові обов’язки, іншого поліцейського, який спілкувався з підсудним, взагалі не повідомили про дату проведення засідання, журналістові заборонили відеозйомку, і сам відеодоказ ніхто в залі суду не переглядав. 
То чим керувався суддя Сівчук, приймаючи рішення закрити провадження по цій справі?

Щоб створити видимість законності постанови та обґрунтувати відсутність у діях Волошина складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суд, посилаючись на пояснення свідка Ю. Д. Іщука, який «категорично заперечив, що підписи в пред’явленому поясненні належать йому», звинуватив поліцейську Мар’яну Олексюк у тому, що вона це пояснення насправді не брала, а сама підписалася під документом.

 
Хоча на відео, яке є в наявності у журналістів, пан Іщук погодився на прохання поліцейської назвати свої дані для протоколу. Було б дивно, якби він не розписався. 
До речі, як «Відомостям» стало відомо, прізвище судді Луцького міськрайонного суду Андрія Сівчука, який приймав це рішення, за останні два роки двічі фігурувало в рішеннях Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ледве на засіданні цієї комісії 26 вересня 2013 року було припинене попереднє дисциплінарне провадження щодо нього, як 23 січня 2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів знову змушена була розглядати звернення чергового заявника про порушення нового дисциплінарного провадження.
Саме Сівчук, нагадаємо, відзначився і в справі податківця Івана Понедільника, заступника начальника відділу оперативного управління Луцької державної податкової служби головного управління Міндоходів у Волинській області, якого два роки тому затримали на хабарі. Чоловік намагався втекти від правоохоронців, однак це йому не вдалося. Кримінальна стаття, яку йому інкримінують, передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. Незважаючи на такий тяжкий склад злочину, суддя Сівчук відпускає затриманого на волю. 

У квітні Волошин знову «засвітився» 

Якщо в лютому Волошин лише словесно поконфліктував з новими поліцейськими і був виправданий 8 квітня Луцьким міськрайонним судом, то вже в ніч з 15 на 16 квітня, рівно через тиждень після судового засідання і майже через два місяця після першого затримання, колишній міліціонер, перебуваючи у нетверезому стані, відзначився у бійці біля бару «Оболонь», що в Луцьку. Свідки стверджують, що Волошин був одним із її ініціаторів. Рівненського екс-поліцейського знову доставили до Луцького міськвідділу. Правоохоронці намагалися перевірити його на стан алкогольного сп’яніння, проте чоловік відмовився. Волошин, як і попередньо, намагався емоційно дізнатися, чому його затримали, хоча факт участі в бійці не заперечив.

Як результат, повторно був складений протокол і, відповідно, справу вдруге направили до суду. Але цього разу не тільки за хуліганство, а й за злісну непокору працівникам правоохоронного органу. Думається, відтепер поліцейські будуть більш настирливі.

До речі, вони вже встигли це продемонструвати. 20 квітня, в день, на який був призначений суд, з’явилося близько 20 осіб у погонах.  На засідання завітали також активісти «Самооборони Волині», журналісти. Незважаючи на вимогу адвоката підсудного не знімати судовий процес на відео , пояснюючи це Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, мовляв, зйомка може зашкодити особистому життю Волошина, представники ЗМІ заявили, що зйомку не припинять. У результаті суддя Олег Ющук вимушений був перенести засідання на 25 квітня. Але й цього дня суд не закінчився. Його вкотре перенесли. Ну, що ж,  будемо чекати, чим закінчиться справа.

Хто такий Волошин

Як ми вже попередньо розповіли, чоловік на момент неприємного інциденту працював в УМВС у Рівненській області заступником начальника Управління захисту економіки. Саме в цей час у Рівненській поліції працювала атестаційна комісія. Аби не потрапити під атестацію, він разом зі ще двома своїми колегами — начальником управління В`ячеславом Єфтенієм та ще одним заступником Владиславом Насанкіним пішли на лікарняний. Як не намагалися рівненські  журналісти їх знайти у медзакладі, не вийшло. Зрозуміло чому. Принаймні, Волошин у цей час роз’їжджав вулицями Луцька з п’яним водієм за кермом. До речі,  Волошина наказом від 30 березня за негативним висновком атестаційної комісії все-таки звільнили з лав поліції.

Нова поліція проти старої міліції

«Ти хто такий? Та пішов ти?.. Та я тобі…». Фрази, які звучать із вуст окремих колишніх, чітко характеризують людей, котрі завжди вважали і вважають себе «вершителями долі». Навіть зараз, коли триває по всій Україні переатестація і є можливість поновитися на службі, вони часто не здатні себе стримати. Багаторічна вседозволеність, нахабство в якийсь момент виходять назовні. І тут вони постають у всій своїй красі.

Немає гарантій, що й нова поліція буде кришталево чиста. Тим більше, що чи не щодня в ЗМІ з’являються повідомлення про затримання нових поліцейських на хабарах. І зауважте, не рядових, а керівників управлінських служб. І все-таки є надія, що серед величезної армії молодих людей більшість — порядні, освічені, не хочуть жити по-старому. 

Ми не полінувались і поцікавилися: хто така Мар’яна Олексюк, яка перебувала в групі екіпажу патрульних. Виявляється, тридцятирічна патрульна до роботи в поліції п’ять років проживала у США. З відзнакою закінчила факультет іноземних мов Східноєвропейського університету. До «червоного» університетського диплома через півтора місяця додадуться ще два — юриста та психолога. До речі, сама виховує трирічну донечку, чоловік помер.  Колеги відзначають її як енергійну, активну, яка чітко усвідомлює свою роль поліцейського, вона з терпінням та добротою ставиться до проблем, з якими звертаються до неї люди, а ще не любить несправедливості. Можливо, саме це й привело її до лав поліцейських.
Саме Мар’яні Олексюк і її напарнику Степану Стецковичу, єдиним на Волині поліцейським, нещодавно вручено відзнаки начальника Національної поліції України — медалі «За вчинки честі». Молоді патрульні в зимові морозні дні врятували життя безхатька. Думається, це вагомий аргумент, аби не допустити звільнення з лав поліції людей, які хочуть своїм прикладом довести суспільству, що в країні таки грядуть зміни, як би старе не опиралося новому. 

Юлія СТРІЛЕЦЬКА