Майже 60% коштів, які надходять у благодійні лікарняні каси, зникають

Проблема з неофіційними внесками за надання медичних послуг відома всім і неодноразово висвітлювалася на сторінках нашої газети. Які суми надходять у благодійні фонди при медичних закладах Луцька і які суми потрапляють через них до лікарень — ці та інші питання порушили на прес-конференції з участю програмного директора Інституту аналітики та адвокації Олексія Сердюка, регіонального координатора проекту «Протидія поборам» Оксани Гичук та начальника управління охорони здоров’я Луцької міської ради Миколи Якимчука.

Олексій Середюк коротко охарактеризував дослідження, яке було проведено їхньою організацією у 12-ти регіонах України. 

— Хочу підкреслити: ми не намагаємося боротися з фондами як такими, не намагаємося їх закрити, а хочемо зробити так, щоб вони знаходилися в лікарнях законно, мали договір про співпрацю з медзакладом, показували, скільки грошей збирають і на які цілі їх витрачають, — зауважив пан Олексій. 

Результатами дослідження, яке провели в Луцьку у 2013-му році, поділилася Оксана Гичук.

За її словами, близько 69% респондентів, які проживають у місті Луцьку, не задоволені рівнем медичних послуг у лікарнях міста. 74% — відповіли, що сплачували кошти до лікарняних кас благодійних фондів і 86% лучан хотіли б знати, на що потрачені їхні сплачені кошти, оскільки вважається, що благодійні кошти є великою підтримкою для роботи лікарень, особливо у умовах недофінансування галузі охорони здоров’я.

— Відповідно до чинного законодавства, благодійні фонди мають право собі залишати близько 20% доходу від благодійників, але вони не звітують про всю суму, яка надходить, тому ніхто не може порахувати, скільки грошей надійшло, скільки вони передали лікарні і скільки лишили собі на адміністративні витрати, — повідомила координатор проекту «Протидія поборам». — У нас відсутнє належне законодавство, яке б регулювало відносини між благодійними фондами та закладами охорони здоров’я, які існують на їхній території. Відповідно в процесі адвокаційної кампанії передбачено ряд кроків, одним із яких є створення робочих груп при управлінні охорони здоров’я, про що вже є попередні домовленості. Сподіваюся, надалі ця робоча група буде займатися створенням нормативно-правових актів, які б регулювали відносини благодійних фондів та медичних закладів, з якими вони працюють. Медицина не може проіснувати без благодійних внесків, тому ми не проти наявності таких фондів на територіях медичних закладів, але ми за те, щоб благодійні фонди здійснювали свою роботу прозоро та були підзвітними. 

куди поділись 11 млн —ніхто не знає

— Якщо говорити не конкретно про Луцьк, а про всю країну, то, за нашими розрахунками, близько 60% грошей, які надходять у благодійні фонди загалом по Україні, зникають, — додає Олексій Сердюк. — Можна сказати, що ці гроші просто вкрали. Але недосконалість законодавчої бази не дає нам цього стверджувати.

Можливо, ці гроші просто витратили, але не прозвітували, однак це підґрунтя для корупції. Те, що стосується міста Луцька, то ми встановили, що до благодійних фондів чотирьох лікарень — Центру первинної медико-санітарної допомоги, обласної лікарні, міської та дитячої обласної в 2012-му році надійшло близько 21 млн грн. Вдалося встановити лише на що було потрачено 11 мільйонів. Наша мета, щоб ті 21 млн були розписані. Якщо говорити про локальні успіхи, то в Полтаві вже встановили термінал на вході в обласну лікарню, і всі гроші, які потрапляють до благодійного фонду, сплачують через термінал, далі вони йдуть на спецрахунок лікарні і потім їх використовують на конкретні цілі. Щомісячно працівники фонду роблять звіт на своєму веб-сайті. Ще б хотілося добавити, що адвокаційна кампанія буде тривати до грудня цього року. Результатом стане розробка відповідного законопроекту, який врегулює взаємодію фондів та лікарень. А загалом треба починати з простих кроків — укласти договір між лікарнею та благодійним фондом про те, що він функціонує на її території. Тому що в більшості випадків навіть цього нема. В одному місті ми підійшли до міського голови з питанням, що фонд не хоче звітувати. Коли мер хотів вирішити цю проблему, в Києві йому сказали: вибач, але цей фонд належить синові одного з високопосадовців. Революція Гідності дала змогу поламати цю систему. Поки що вдається і з владою знайти спільну мову. 

Замість того, щоб лікувати людей, гроші хворих з’їдають фонди і ті, хто біля них

 Начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Микола Якимчук зауважив, що зараз відсоток благодійних платежів буде ще більшим, бо фінансування галузі погіршилося. Скажімо, на одне відвідування поліклініки на лучанина з держбюджету передбачено 48 коп., 11,90 грн — на один ліжкодень у лікарні, у пологовому будинку — 8,24 грн. 

— Хоча реальна вартість лікарських засобів на один день в середньому 100 грн, — каже посадовець. — А не дай Бог, якесь ускладнення чи важка травма, то в день тисячі гривень треба. На сьогодні в комунальній власності є 8 медзакладів. Ще 4–5 років тому керівництво благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса» уклало договори з лікарнями на користування частиною приміщення — це невеликі площі. Працівники благодійної організації приймають благодійні внески від громадян, що якраз ідуть на покриття того, чого не забезпечує бюджет. Є в закладах стенди з публічною інформацією, також на веб-сайтах розписано, на що пішли благодійні кошти. 

Позитивним моментом Микола Якимчук називає те, що цього року, у зв’язку зі зміною податкового законодавства, вдалося залучити кошти з бюджету розвитку міста на ремонт даху жіночої консультації, дитячої поліклініки, встановити теплопункти в закладах охорони здоров’я, у міській лікарні буде встановлено два ліфти вартістю близько двох мільйонів. Для дитячої поліклініки закуплять нове УЗД за 1 млн 350 тис., деяку апаратуру для пологового будинку. Загалом витратять на ці потреби близько 5 млн грн. 

На запитання, яка доля благодійних внесків у закупівлі апаратури та в здійсненні ремонтів, Микола Якимчук точно не відповів.

— Якщо це стоматполіклініка, то в основному кошти йдуть на закупівлю сучасних стоматматеріалів, ремонт стоматобладнання, придбання дезінфікувальних засобів. При потребі у деяких закладах частину грошей витрачають і на ремонтні роботи, але в основному на лікарські засоби, придбання плівки, реактивів, ремонт і забезпечення роботи того ж МРТ, УЗД чи ендоскопії. 

— Тоді для чого називати ці внески благодійними, можливо, звернутися до Кабміну, Верховної Ради, щоб внесли зміни у Законодавство і послуги в лікарнях стали платними. Тоді пацієнт буде знати, за що він платить і скільки, — продовжили розмову з посадовцем журналісти.  

— У своїх пропозиціях ми неодноразово писали у Міністерство, щоб визнати реальну ситуацію: нащо обманювати один одного, треба зробити гарантований державний рівень, а далі дозволити платні послуги із затвердженим прейскурантом, — зауважує Микола Якимчук.   

 — Скільки благодійних внесків було зібрано цього року і на які потреби їх витрачено? — уточнюємо.  

— За півроку в грошовому та натуральному виразі 14 млн 821 тис., з яких власне коштів 10 млн 537 тис., 4 млн 300 тис. — це матеріали, обладнання, — повідомив Микола Арсентійович. — На що недофінансовує бюджет, на те й витрачаються. Ми як управління охорони здоров’я до діяльності благодійної організації не маємо ніякого стосунку. Більше 20% з усіх зібраних коштів не можуть собі взяти, і це контролює податкова служба.

— З якими благодійним фондами працюють луцькі комунальні медзаклади? — ведемо далі діалог.

— Наші заклади працюють з «Муніципальною лікарняною касою». 

— Скільки працівників у цій «Муніципальній лікарняній касі»?

— Я не знаю, якийсь апарат повинен бути, виконавча служба 3–4 особи, бухгалтери, касири. 

Отож, якщо за півроку «Муніципальна лікарняна каса» зібрала майже 15 млн, то за рік буде приблизно 30. 20% від цієї суми, а це не мало не багато — шість мільйонів, благодійний фонд забирає собі, але це тільки офіційно й законно, а скільки ще неофіційно. Сума виходить чималенька. Мабуть, з цих коштів усім вистачає — і посадовцям в Києві, і волинським чиновникам з медичної галузі, інакше б уже давно заборонили таку благодійність.