Кому на Волині їздити безкоштовно: дітям, інвалідам чи депутатам?

На минулій сесії обласної ради кілька депутатських запитів стосувалися питань повернення пільгового проїзду в громадському транспорті. Зокрема, з цією проблемою, як виявилося, стикаються, по-перше, діти з багатодітних сімей, по-друге, хворі на ниркову недостатність, що лікуються на хронічному гемодіалізі, та… «найбідніша» категорія громадян — депутати Волинської обласної ради.

Дві мами з Маневицького району розповіли, як їхніх дітей, які користуються пільгами багатодітної сім’ї, видворили з автобуса.

— Їхні діти навчаються: одна — у Володимирі-Волинському, друга — у Луцькому медичному коледжі, — оголосив у запиті депутат Микола Давидюк. — Перед Пасхою взяли квитки на автобус за посвідченням, однак водії їх демонстративно видворили із рейсового автобуса, і діти отримали психологічну травму. Водій сказав: ніякі пільги за посвідченням багатодітних сімей не дійсні. Мало того, що їх вигнали і принизили перед всіма, дитина мала істерику, в одної пішла кров носом. Матері просять керівництво області: якщо така пільга існує, то заставити перевізників виконувати закон, якщо ні — чітко сказати, що пільги нема, і не займатися популізмом. Якщо така пільга існує, давайте шукати резерви, як компенсувати перевізникам кошти, — звернувся депутат до своїх колег.

Директор департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА підтвердила, що на папері пільговий проїзд дітей із багатодітних сімей існує, але компенсацій із держбюджету перевізникам за міжміські перевезення не надходить.

Виходить, діти стали заручниками такого законодавства.

— Відшкодовуються лише втрати підприємствам, які надають транспортні послуги пільговим категоріям громадян на приміський проїзд, — зауважила Оксана Михайлівна. — Перевізники неодноразово порушували ці питання, але поки що змін нема.

На це ж засідання сесії прийшло кілька осіб, які хворі на ниркову недостатність і лікуються на хронічному гемодіалізі. Перед обранцями волинської громади виступила сестра одного хворого Оксана Нерода.

— Щороку для проходження сеансів гемодіалізу Головне управління промисловості та розвитку інфраструктури ОДА видавало таким хворим проїзні документи строком на один рік, і це були іменні документи. Чому цьогоріч таких документів не надано? — у відчаї запитала жінка депутатів. — Я кажу про проїзд хворих у міжміському автобусному сполученні. Тобто це територія, яка охоплює у межах 50 км. Візьмемо мінімальний міжміський проїзд у 50 кілометрів — це хворому щомісяця потрібно витрачати на нього 650 грн, а максимальна пенсія інваліда I групи становить 1400 грн. Скажіть, будь ласка, чи може хворий забезпечити собі таку розкіш, як гемодіаліз. Що таке гемодіаліз? Це апарат штучної нирки, який використовують для видалення зі складу крові відпрацьованих речовин. Цю процедуру проводять тричі на тиждень протягом чотирьох годин. Можете собі уявити: хворій людині, незважаючи на самопочуття, погоду, відстань, стан доріг тощо, доводиться тричі на тиждень добиратися до лікарні, щоб жити. Для порівняння, за кордоном кожному такому хворому виділяють або соціальне таксі, або «швидку допомогу», оскільки як до процедур, так і після хворі мають ускладнення. Держава виділяє гроші на сам гемодіаліз, але ускладнення — цукровий діабет, гіпертонію й інші побічні захворювання — хворий лікує за власні кошти. Я прошу задуматися над цифрами й увійти в становище цих хворих. Зараз складний час, але ця категорія інвалідів — дорослі й дітки — потребує нашого милосердя, захисту, доброти й підтримки.

Оксана Нерода «Відомостям» розповіла, що вони вже зверталися із цією проблемою до директора департаменту інфраструктури і туризму ОДА Івана Мирки та директора департаменту фінансів Ігоря Никитюка. Проте чітких роз’яснень ні один, ні другий не надали.

Попри те, що проблема з пільговим проїздом актуальна і її потрібно негайно вирішувати, адже страждають найуразливіші категорії — діти й інваліди, обранці громади вирішили подбати й про себе. Зокрема, депутат Михайло Корінчук звернувся із запитом до голови обласної ради щодо пільг на проїзд для участі в сесійних засіданнях. Його запит було підтримано.

Варто зауважити, що кількість хворих на ниркову недостатність в області приблизно така ж, як і депутатів. То кому ж гроші є необхіднішими? До того ж сесійні засідання частина депутатів узагалі не відвідує, кожного разу в залі їх реєструється до 50 осіб із 80.