Люди не хочуть виїжджати з Дебальцевого і винуватять в усьому українську владу

Журналіст Громадського ТБ, вчора, 27 січня, побувала в Дебальцевому, навколо якого змикається котел. Вона розповіла про ситуацію в місті та прилеглих населених пунктах.

Найбільш небезпечно зараз в Чорнухиному (селище, що відноситься до Попаснянського району Луганської області). Це територія між Луганською та Донецькою областю, за 10 км від Дебальцевого. Там дуже важко: російські війська дійсно намагаються прорватися і зробити котел в Дебальцевому. Вони прориваються з боку Попасної і Чорнухиного. Журналісти спілкувалися в лікарні Артемівська з бійцями. У цю лікарню привезли 39 чоловік тільки з Чорнухиного.

Бійці розповідали, що вони двома танками йшли проти 12-ти танків. І оскільки там поле, то навіть ніде сховатися. Але вони намагаються все-таки зупинити прорив з боку Попасної.

Вчора зранку в лікарню в Світлодарську (Донецька область) привезли ще 15 поранених бійців. Це в 15 км від Дебальцевого і в 25 км від Чорнухиного. Саме з Чорнухиного привезли цих поранених бійців. Кого змогли, прооперували і повезли вже в інший пункт — до лікарні Артемівська. Якщо бійці у важкому стані, їх везуть до Харкова. Але вчора у двір лікарні в Світлодарську потрапив снаряд Граду і вбив одну співробітницю лікарні. Лікарня зупинила роботу. З неї евакуювали всіх поранених. Медики сказали, що вони залишаються в лікарні, але поки що вона не працює. Вилетіли всі вікна, навіть в операційній.

Також журналісти розповідають про чимало українських сил, які йдуть на Чорнухине і на Дебальцеве. Йде підкріплення. Але з боку російської армії також прибувають війська. Всі бійці говорять про те, що це вже ніяке не ЛНР і ДНР, а саме російська армія і російська техніка.

У Дебальцевому гуманітарна катастрофа. Навіть дорога, по якій їдеш туди, прострілюється кілометрів на 10. Всюди воронки. У самому Дебальцевому не припиняється стрілянина. Тим не менше, люди в місті залишаються. Дебальцеве вже дев'ять днів без опалення, шість днів без води, чотири дні без світла. Контактна група вже кілька днів намагається домовитися з представниками ДНР, щоб вони хоча б на кілька годин припинили бомбардування і дали налагодити систему електропостачання. Домовитися поки не вдається.

В цих умовах залишаються від 6 до 8 тисяч осіб в місті, який постійно під обстрілом. Люди готують їжу на багаттях біля під'їздів. Це теж не дуже безпечно, бо постійно стріляють. Більшість людей перебувають у підвалах, з маленькими дітьми.

Можна отримати гуманітарну допомогу від фонду Рината Ахметова. Вчора заїхали дві вантажні машини. Але дійти туди з багатьох районів дуже складно, тому що дороги прострілюються.

У міськвиконкомі залишилося вісім чоловік, інші співробітники бояться йти на роботу. Виконуючий обов'язки голови міськвиконкому каже, що не може потрапити в деякі райони і подивитися, хто поранений або вбитий. Зв'язку в місті немає. Немає можливості зарядити телефони, тому що немає світла. Працює один генератор біля міськадміністрації, але зв'язок не ловить все одно. Через це міські служби не можуть дізнатися, що де відбувається з людьми в місті.

Можливості евакуювати людей поки немає. Ніякий транспорт не їде. У людей паніка. Більшість жителів вважають, що в усьому винна українська влада. Вони в принципі і не дуже хочуть виїжджати з міста. Кажуть: припиніть нас бомбити, їхати ми нікуди не хочемо, тому що у нас немає грошей.