ЗНО-2015: на абітурієнтів чекають серйозні зміни

Ледь не щороку в проведенні зовнішнього незалежного оцінювання відбуваються якісь нововведення. Втім, фахівці стверджують: будь-які зміни — лише на краще, адже це вдосконалення системи. Не обійшлося без них і цього року. Про новинки проведення ЗНО-2015 «Відомостям» розповіла проректор із питань зовнішнього незалежного оцінювання Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Надія Бобак.

Старі сертифікати не пройдуть

Якщо раніше зовнішнє незалежне оцінювання можна було пройти цьогоріч, а вступати до вищого навчального закладу з отриманими сертифікатами — хоч через три роки, то тепер такі маневри заборонені.

— Всім, хто хоче вступати до вишів у 2015 році, потрібно цього ж року пройти ЗНО. На мою думку, таке правило потрібно було запровадити вже давно. Адже якщо абітурієнт складав тести в 2008 році, а вступатиме в 2015-му, то з яким рівнем знань він прийде до навчального закладу? — розмірковує Надія Василівна. — Ще одне, щороку тести, як-не-як, мали різну складність, тож бал сертифіката показував місце абітурієнта серед інших учасників тестування поточного року, а при вступі вже конкурували між собою сертифікати різних років. Це ж було несправедливо та неоднозначно.

Пороговий бал — для відсіювання

Як розповіла Надія Бобак, цьогоріч жорсткіше відсіюватимуть слабких абітурієнтів. Так, ті, хто не набере порогового бала з української мови та літератури, отримають у свою інформаційну картку запис «тест не склав» і до складання тестів із інших предметів допущені не будуть.

— Міняється тепер і система визначення цих порогових балів. Уже не буде примарних 124 балів, котрі раніше вважали необхідним мінімумом. Цього року після проведення тестування засідатиме група експертів, що аналізуватиме кожне завдання тесту, визначатиме, на які з них студент обов’язково мав знати правильну відповідь, а на які — ні. Саме на основі цих експертних оцінок визначатиметься пороговий бал із кожного предмета, — каже пані Надія. — Ще одна особливість: результати тих, хто не пройде поріг, не братимуть участь у шкалюванні для переведення живих балів у рейтингові. Крім того, тепер рейтингова шкала буде повноцінною: від 100 до 200 балів. Це вигідніше для випускників, оскільки їхні результати отримають більш реальне оцінювання.

Предметів буде менше

Перелік предметів, із яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання, скоротили з 14 до 12. Так, із нього виключили всесвітню історію та зарубіжну літературу. Як пояснює Надія Бобак, на такий крок освітяни пішли через те, що ці предмети обирала вкрай мала частина абітурієнтів.

— Скажімо, тести із зарубіжної літератури на Волині складало до 250 випускників, а доводилось же створювати цілий пункт для тестування, готувати людей, наймати охоронців, спеціальну пошту. Це тягло за собою чималий клопіт і витрати, — додає вона.

Звісно, тепер університети не вноситимуть ці предмети у перелік тих, із яких вони хочуть бачити сертифікати незалежного оцінювання.

На випускників чекають дворівневі завдання

Найважливіша новинка ЗНО-2015: тести з української мови та літератури й математики будуть дворівневими. Абітурієнтам пропонуватимуть обрати базовий або ж поглиблений рівень. Отут випускникам головне не наловити ґав і уважно слідкувати за тим, який рівень тестувань вимагають у виші, куди вони збираються вступати. Адже вже під час реєстрації на ЗНО потрібно буде вказати, тести якого рівня ти хочеш складати. Надія Бобак каже, що всі вищі навчальні заклади зобов’язали до 1 грудня оприлюднити вимоги до рівня складності тестів із цих предметів.

— Учасник тестування, що обрав базовий рівень із математики, отримає 30 завдань, на виконання яких матиме 130 хвилин. Ті ж, хто складатиме тести поглибленого рівня, матимуть 210 хвилин на виконання 30 базових завдань і ще шести поглиблених. Із української мови та літератури буде 58 завдань для базового рівня, а тим, хто обрав поглиблений, — доведеться відповісти на 74 питання. На це абітурієнт матиме 150 і 210 хвилин відповідно, — пояснює освітянка.

А от що робити тим, хто здаватиме документи у кілька університетів, причому в одному вимагатимуть, скажімо, щоб тести були поглибленого рівня, а в іншому — базового?

— Дійсно, ми акцентували увагу на цій проблемі. Серед запропонованих варіантів такий: для тих, хто складатиме тести поглибленого рівня, вираховуватимуть окрему оцінку за базовий рівень і окрему, вже в комплексі, — за поглиблений. Але чи точно так буде, поки невідомо, —каже пані Надія.

Державну підсумкову атестацію поєднають зі ЗНО

Це оновлення стосуватиметься лише одного предмета — української мови. Тож замість ДПА з цієї дисципліни кожен випускник школи буде складати зовнішнє незалежне оцінювання.

— Для підсумкової атестації у тестах базового рівня будуть виділені завдання лише з української мови, за виконання яких випускник отримає окрему оцінку від 1 до 12 балів. І аби оцінка з цього предмета могла вчасно потрапити в атестат, ЗНО з української мови та літератури складатимуть уже наприкінці квітня, — повідала Надія Василівна.

Загалом освітянка оцінює ці нововведення більш як позитивно та каже, що такі зміни — це вдосконалення. Найбільш раціональними серед них вважає скорочення кількості предметів та запровадження дворівневого тестування. Натомість деяке занепокоєння викликає проведення у квітні першого ЗНО. Адже саме на плечі освітян ляже групове перевезення школярів до пунктів тестування, що в нинішній час викликає певну тривогу.