Цьогорічний опалювальний сезон на Волині буде холодним

В Україні оголошено надзвичайний стан в енергетичній галузі. Адже поставки газу з Росії припинилися, а реверсні з Європи за останні два тижні скоротилися більше ніж у два рази через тиск «Газпрому». Тому сьогодні завданням номер один є жорстка економія споживання газу. Про те, як збираються виконувати його на Волині та чи буде тепло волинянам узимку, дізнавалися «Відомості».

Як повідомив заступник директора департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Волинської облдержадміністрації Володимир Бондарук, минулого року по області використано 642 млн м³ газу. Найбільш газифікованими районами Волині є Луцький (споживання — 51 млн м³), Ратнівський (26 млн м³), Горохівський (31 млн м³), Іваничівський (18 млн м³), місто Луцьк — (62 млн м³). Найбільшим споживачем газу є населення (56% від усього обсягу).

— Населення використовує газ безпосередньо і через підприємства комунальної теплоенергетики, — розповідає Володимир Віталійович. — Якщо минулого року в нас підприємства теплокомуненергетики взяли сумарно 137 млн м³ газу, то із них 117 млн м³ було використано для обігріву житлових приміщень, решта двадцять — на бюджетну сферу та госпрозрахункові дрібні підприємства, плюс комунальний побут — бані, хімчистки, бари, ресторани. У структурі газоспоживання краю 18% газу використовують самі підприємства комунальної теплоенергетики, 19% — промисловість.

За словами Володимира Бондарука, стоїть завдання зменшити споживання газу для підприємств комунальної теплоенергетики та промисловості на 30% і на 10% — газоспоживання у бюджетній сфері.

— Про зменшення споживання газу населенням не йдеться, але ми повинні розуміти, що це має відбуватися, — пояснює посадовець. — Населення бачить, що є проблема з постачанням газу, ціна росте, і кожен виходить із цієї ситуації як може: ставлять котли на альтернативне паливо, утеплюють стіни, встановлюють енергоощадні вікна і так далі.

У мене площа будинку 68 м² — за ще радянськими нормами на опалення 1 м² мало йти 11 м³ газу, а опалювальний період становить шість місяців, і виходить, що тратив 4490 м³. Але за минулий рік за рахунок утеплення, встановлення енергозберігальних вікон і бережливого ставлення до газу його уже було використано менше 2 тис. кубометрів, — наводить власний приклад Володимир Віталійович.

Енергоощадні заходи — на плечах місцевих бюджетів

Грошей для впровадження енергозберігаючих заходів ні у держави, ні в області немає. Кошти на ці потреби мусять вишукувати місцеві бюджети. А втім, у департаменті переконують, що скорочення споживання газу в бюджетній сфері на 10% вдасться забезпечити.

— Керівники районів, незважаючи на складність із фінансуванням, здійснюватимуть заходи з переведення котелень на альтернативні види палива, — каже Володимир Бондарук. — І по окремих районах ми доб’ємось економії навіть 20%.

До слова, торік реконструювали 110 котелень, із них 90 — у бюджетній сфері, з тих дев’яноста переведені з газу на тверде паливо 20 котлів.

— Дорого котельню перевести на твердопаливний котел? — цікавимося.

— Залежно від потужності, — пояснює Володимир Віталійович. — Як правило, від ста тисяч до півмільйона гривень. У Локачинському районі заміна котлів у центральній районній лікарні, які споживали 120 тис. кубів газу в рік, вартує близько одного мільйона. У селі Війниця на підприємстві «Агідель» поставили котел, який працює на тюкованій соломі, тим самим забезпечивши зменшення використання природного газу на один мільйон кубометрів у рік.

Окрім соломи, на Волині як альтернативний вид палива вперше цього року почнуть використовувати енергетичну лозу. А головним видом лишаються дрова, відходи деревообробки, лісозаготівель.

— Дрова, тирса, брикет, відходи торфобрикетного виробництва — найпопулярніші, — продовжує Володимир Бондарук. — Бюджетна сфера Маневицького району стовідсотково працює на такому паливі, у них не використовується ні однієї тонни вугілля. І цим же шляхом пішли у Ківерцівському районі, де використання вугілля зводиться до мінімуму.

— Чому? — уточнюємо.

— Волинське вугілля не дуже придатне для спалювання у котлах малої потужності, — пояснює Володимир Віталійович. — При реконструкції котельні у Згоранах Любомльського району, яка опалює обласний дитячий протитуберкульозний диспансер, поставили котли виробництва ЗАТ «Житомирремхарчомаш» потужністю 500 кВт, які працювали на вугіллі, але рекомендували вугілля використовувати разом із брикетом, щоб не було «спікання шлакового пирога».

Щодо того, чи вистачить Волині альтернативного палива, то у департаменті запевнили, що так. Адже добувають в області півмільйона тонн вугілля, а використовується на всі потреби, з урахуванням споживання його населенням, не більше як сто тисяч тонн. Обсяг виробництва торфобрикетів — 126 тисяч тонн, із цієї кількості 35 тис. т відправляють за кордон. А це теж суттєвий резерв для використання його для потреб споживачів регіону.

«Нафтогаз» вимагає від Волині 86 мільйонів

Крім проблем із запровадженням енергоощадних заходів, додалася ще одна — НАК «Нафтогаз України» вимагає за здійснення газифікації області 86 млн грн.

— Останніми роками пішла різка газифікація населених пунктів, — розповідає Володимир Бондарук. — У 2011-му був газифікований 51 населений пункт, у 2012-му — 11, у 2013-му — кілька. Зараз склалася ситуація, що НАК «Нафтогаз» вимагає повернути гроші за збудовані підвідні газопроводи. Було розпорядження Кабміну ще 2010 року про будівництво підвідних газопроводів, у якому сказано, що будівництво газопроводів здійснюється за рахунок фінансових можливостей НАК «Нафтогаз України». Але вони ОДА не залучали у договірний процес, тобто укладався договір між кооперативами забудовників, простіше — сільською громадою. Та виявилося, що в угоді було написано, що облдержадміністрація повинна повернути кошти за будівництво цього газопроводу.

— Вже виставлено рахунок на цю суму? — цікавимося.

— Ще ні, але це серйозне питання, яке треба вирішувати, будемо працювати у правовому полі і будемо бачити, як виходити з цієї ситуації. Не зовсім правильно, коли державна компанія заявляє: «Я збудував — віддавай».

Сонячна енергія: «за» і «проти»

Новопризначений директор департаменту житлово-комунального господарства та будівництва облдержадміністрації Володимир Банада додав, що, крім зазначених джерел енергії, не потрібно забувати про так званий нічний тариф на електроенергію.

— Він нижчий, аніж денний, і є такі акумулятори накопичення тепла, тобто можна вночі їх нагрівати за нижчим тарифом, а вдень вони віддаватимуть тепло на невеликі приміщення, — розповідає Володимир В’ячеславович. — Ці системи показали себе дуже ефективними, але у нас вони ще не набрали розповсюдження, як потрібно було б.

Також ішлося про параплазери та сонячну енергію.

— Сонячні батареї ефективні, але дорогі, — каже Володимир Бондарук. — Нам не вистачило 5 умовних балів, щоб виграти європейський тендер на встановлення геліосистем на обласну дитячу лікарню.

Але є на Волині бізнесмени, які вважають сонячну енергію вигідною. Власник готелю «Кедем», що у Луцьку, встановив 20 сонячних батарей. Геліосистеми використовує для нагріву води, адже в готелі її потрібно багато.

— Якщо погожа днина, то до 67 градусів нагрівається тонна води, а резервуар із трьома тоннами — до 40, — розповідає пан В’ячеслав. — Коли ж хмарна погода, то хоча б 35–36 градусів і 25 — у тритоннику. Економія очевидна: якщо раніше за місяць ішло 1000 кубів газу, то зараз — 250–300. Є похмурі дні, й доводиться догрівати воду газовим котлом, але проблему номер один — безперебійну подачу гарячої води — ми вирішили.

Він порахував, що система йому окупиться, зважаючи на подорожчання тарифу, за років три.

Ми будемо без гарячої води

Якщо у бюджетній сфері вдасться забезпечити економію 10%, то наразі всі розроблені заходи у комунальній забезпечать тільки 17% економії газу, а не 30%, — пояснюють у департаменті ЖКГ області. Тому ситуація дуже гостра. Можливо, кажуть, на державному рівні буде вирішено на тиждень раніше розпочати навчальний рік і продовжити зимові канікули, а також зменшити поріг температурного режиму.

— Ми пропонуємо, — каже Володимир Банада, — відмовитися всій Україні від подачі гарячої води на період до початку опалювального сезону. Крім того, вже майже вирішено, що опалювальний сезон розпочнеться не у жовтні, а пізніше, оскільки цей місяць у нас буває дуже теплий, а завершиться у березні. У школах у класах доведеться дотримуватися комфортної температури за допомогою електрообігріву, а якщо є технічні можливості, в коридорах та інших приміщеннях буде знижено температуру.

Однак найефективнішими на сьогодні енергоощадними заходами Володимир Бондарук називає ізоляцію труб у тепломережах і встановлення твердопаливних котлів замість газових.

Директор департаменту ЖКГ міста Луцька Іван Кубіцький, зокрема, зауважив, що всім ЖЕКам дано завдання ізолювати труби у підвалах, утеплити технічні поверхи. За його словами, ЖЕКи на це гроші мають, а у разі невиконання завдання винних буде покарано. Проведену комунальниками роботу перевірять у кожному будинку.