Ірину Білик однокласники лякали тарганами, а Олег Винник втікав з уроків через вікно

Українські знаменитості згадали шкільні роки та розповіли про свій перший дзвоник, улюблені предмети й дитячі витівки, передає творча група artPRoUA.

«Добре пам'ятаю 1 вересня в першому класі, — зізнається Ірина Білик. — Це був дуже теплий осінній день. Київська школа № 154. Урочиста лінійка. Мою першу вчительку звали Ольга Павлівна Луньова. У моєму фотоальбомі є знімок, де я за ручку йду з хлопчиком, який на дві голови нижчий за мене. Я досі пам'ятаю, як його звуть. Правду кажуть, що перша любов не забувається». 

Оскільки Іра була найвищою дівчинкою в класі, вона сподівалася, що опиниться за останньою партою, але її посадили за першу. Білик завжди старанно вчилася на «чотири» та «п'ять», а її улюбленим предметом була історія. Незважаючи на це, майбутня зірка любила пропускати уроки, оскільки її викликали на репетиції в актовий зал. Ірина брала участь у всіх шкільних вечорах і святах. Як зізнається сама співачка, вже тоді вона відчувала себе найзірковішою дівчинкою в класі та мріяла стати артисткою.

 «Пам'ятаю, як хлопчики прислали мені записку, — розповідає співачка. — Знаючи, що я боюся тарганів, вони підклали туди величезного живого таргана. На уроці фізики я так кричала, що у вчительки, схоже, мало не стався інфаркт. Цей тарган бігав по парті, а я так плакала і не могла зупинитися, що мене навіть відпустили з уроків». 

А ось популярний співак Олег Винник, згадуючи свої шкільні роки, зізнається, що модником був з дитинства. «На урочистій лінійці 1 вересня я був у стильному чорному костюмі в смужку, купленому мамою в Черкасах, — згадує Олег. — За плечима в мене був синій лакований портфель. Я виглядав дуже яскраво та стильно, відрізняючись від однокласників, які прийшли в однаковій шкільній формі».

Винник досі пам'ятає вірші та пісню «Вчителько моя», яку виконував на урочистій лінійці з нагоди першого дзвінка. Спочатку всіх хлопчиків посадили з дівчатками. Але пізніше з друзями Олег зайняв останні парти: «У нас там було своє пацанське життя», — говорить він.

Час від часу за свої витівки Олег отримував «наганяй». Особливо за один вчинок, який він здійснив на спір.

«Я став «першовідкривачем» зі стрибків з другого поверху! — зізнається Олег. — У нас була двоповерхова школа, і якось я посперечався з усім класом, що вистрибну з вікна другого поверху. Сперечалися, як зараз пам'ятаю, на п'ять шоколадок «Чайка». Директор школи став свідком мого «подвигу» і тут же за вухо відвів мене «на килим». Я прославився цим вчинком на всю школу, — сміється Винник, — але це було гучно та приємно, оскільки я виграв суперечку!»

У 7 класі, коли Олег став грати на гітарі та всерйоз захопився музикою, навчання відійшло на другий план, правда, школу він все ж закінчив з хорошими оцінками. Удома майбутньому артистові серйозно «дісталося» лише двічі. Один раз він утік на річку, нікого не попередивши, другий — через те, що хотів купити мотоцикл і влаштував удома бойкот із голодуванням!

У школі улюбленими предметами Олега були історія і географія, а от з вчителькою російської мови стосунки спочатку не склалися. Викладачка на своїх заняттях навіть виводила хлопця з класу. Зате тепер, незважаючи на похилий вік, вона стала прихильницею творчості Олега Винника і пишається своїм учнем.

«У перший клас я пішла в Запоріжжі, — згадує народна артистка України Ольга Сумська. — Я дуже пишалася своєю сестрою — зіркою українського кіно, і Наташа спеціально приїхала з Києва, щоб відвести мене в школу. Вона вже була студенткою театрального. Мою першу вчительку звали Віра Митрофанівна. Мені, як доньці відомих акторів, довірили дзвонити у дзвоник». 

У школі Ольга була хорошисткою. Їй важкувато давалися точні предмети, але з гуманітарних завжди були «п'ятірки».

«Я страшенно боялася контрольних з фізики, хімії або алгебри, — зізнається Сумська. — Добре, що сусідом по парті був однокласник, який давав списувати та розв'язував всі задачки. Таємно він був закоханий у мене, але про це я дізналася пізніше. Оскільки з алгеброю, фізикою та хімією я не дружила, щоб мене не викликали до дошки, частенько ставила сама собі оцінки в журнал. Це відбувалося так: на перерві, поки вчителя не було в класі, хтось стояв на «шухері», а ми потайки швидко несли класний журнал в туалет і там ставили маленьку четвірочку, головне, щоб в очі не впадала». Такою хитрістю навіть найбільш відстаючі в точних предметах учні забезпечували собі спокій на два тижні. 

А ще Сумська була головним випусковим в редколегії, малювала стінгазети до свят.