Інопланетні кораблі виявилися дефектом фотоплівки

Трьох кораблів з інопланетянами на борту, які нібито наближаються до Землі й прилетять сюди в 2012 році, не існує в природі. У цьому можна переконатися, зробивши найпростіші розрахунки, пише видання «Газета.RU».

Поки сайт Wikileaks тільки готує публікацію секретних документів про НЛО, черговий міф про пришестя інопланетян захопив Східну Європу. На початку грудня з жахливою швидкістю в ЗМІ й інтернет-блогах почала тиражуватися новина із західних сайтів про те, що до Землі летять величезні космічні кораблі. Кожному бажаючому пропонувалося подивитися на НЛО власними очима: для цього потрібно було зайти на сайт www.sky-map.org і вбити координати, що додаються, трьох об’єктів. З посиланням на керівників проекту SETI (скорочення від англійського Search for Extra-Terrestrial Intelligence — пошук неземної цивілізації) і, зокрема, «відомого астрофізика Крейга Каснова» повідомлялося, що «ці об’єкти відомі, але NАSA не хоче оприлюднювати інформацію про них». Також приводилася наступна цитата: «Учені вирахували, що приземлення величезних НЛО відбудеться в середині грудня 2012 року, що збігається з кінцем календаря майя».

Насправді жодне із цих тверджень не є дійсним.

Як показує практика, якби астрономи виявили реальні об’єкти, можливо, штучного походження, то ці дані були б засекречені, подібно до того як це було, наприклад, при виявленні пульсарів. В 1967 році британська аспірантка Джоселін Белл, яка займалася пошуком швидких флуктуацій радіовипромінювань від космічних джерел, що попадають у поле зору телескопа при добовому обертанні Землі, виявила джерело, що видавало випромінювання зі строгою періодичністю. Чіткі імпульси, що приходять із космосу, не могли не наштовхнути Белл і її наукового керівника на думку про те, що це прояв позаземного розуму, і тому робота із цими імпульсами була строго засекречена, об’єкт одержав назву LGM-1 (скорочення від Little Green Men — маленькі зелені чоловічки). Але незабаром були виявлені інші подібні джерела, що випромінюють сигнали правильної періодичності, і вчені дійшли висновку, що це невідомий клас об’єктів, який у підсумку одержав назву «пульсари».

Але припустимо, що астрономи реально допустили, що знімки зоряного неба із НЛО були викладені в загальну базу даних, і розглянемо інші аргументи, що спростовують існування «армади гігантських кораблів інопланетян», тим більше що таких аргументів досить.

Наприклад, Крейг Каснов, якому приписуються слова про ці НЛО, не є «відомим астрофізиком», як стверджувалося в повідомленнях ЗМІ.

Будь-який бажаючий може переконатися за бібліографічною системою NASA ADS, що містить посилання на практично всі наукові статті з астрономії, опубліковані в більш-менш відомих наукових журналах, що в автора із прізвищем Kasnoff немає жодної наукової статті з астрономії. Такий же результат буде для запитів Kasnov, Casnov і Casnoff (адже відомо, що те саме прізвище може мати кілька варіантів написання, що призводить до різних результатів при пошуку матеріалів, пов’язаних з однією людиною).

Втім, Крейг Каснов і не приховує, що не є астрофізиком. Нескладний пошук в Інтернеті дозволяє знайти офіційний сайт цієї людини, де написано, що він є журналістом, письменником, інтернет-консультантом і продюсером. Під час своєї різносторонньої діяльності він був одним з ініціаторів проекту SETI@home.

Цей проект заснований на тому, що існує величезна кількість даних спостережень з радіотелескопів, які в силу обмеженості обчислювальних ресурсів обсерваторій та їх інформаційних центрів ніяк не виходить обробити. У рамках SETI@home будь-який користувач, що має вихід в Інтернет, може скачати відповідну програму, яка зробить його комп’ютер частиною суперкомп’ютера, який обробляє радіоспостереження. Спеціальна програма переглядає радіосигнали й перевіряє їх на наявність ознак того, що ці сигнали є штучними.

Каснов є ініціатором, але тільки з організаційної точки зору, а зовсім не з наукової. І тому слова про те, що три кораблі інопланетян є відомими об’єктами, про яких мовчить NASA, були або помилково приписані Каснову, або ж він вимовив їх з відомих тільки йому причин. Втім, цього виявилося досить, щоб додати новині про НЛО більше ваги в очах обивателів.

Що стосується розтиражованої ЗМІ фрази про підрахунки вчених і приземлення кораблів інопланетян в 2012 році, то такі підрахунки просто не могли бути проведені.

На знімках із НЛО кутовий розмір цих об’єктів становить кілька десятків кутових секунд, для визначеності візьмемо розміри від 10 до 100 кутових секунд. Оскільки в новинах повідомлялося, що кораблі інопланетян є «величезними», будемо вважати, що довжина одного корабля становить від 1 до 1000 кілометрів. Таким чином, відстань до кораблів становить від 20 тисяч до 2 млн. кілометрів. Для порівняння — середній радіус орбіти Місяця становить близько 380 тисяч кілометрів. Навіть якщо припустити, що знімки НЛО були отримані буквально днями, то, щоб подолати 2 млн. км за два роки, що залишилися, кораблі повинні «повзти» зі швидкістю земного автомобіля — порядку сотні кілометрів у годину, притому що середні швидкості вільного польоту в Сонячній системі — це кілька кілометрів у секунду.

До речі, у питанні про те, коли були зроблені знімки із НЛО, і криється розгадка «походження» цих об’єктів.

Сайт www.sky-map.org являє собою досить відому базу даних знімків зоряного неба, засновану на оглядах, виконаних професійними астрономами в різні роки. Подібні огляди робляться в різних спектральних діапазонах, і зйомки в оптичному діапазоні, як правило, здійснюються з різними фільтрами. Тобто, грубо кажучи, усе небо знімається спочатку з одним фільтром (наприклад, червоним), потім з іншим (синім) і т.д.

Як встановив старший науковий співробітник ДАІШ Московського державного університету й відомий популяризатор науки Володимир Сурдін, сайт www.sky-map.org використовував широко відомий серед астрономів огляд DSS-2 (Digitized Sky Survey), і для того, щоб зображення були кольоровими, сполучив зображення в різних фільтрах, розфарбувавши їх. «Кораблі інопланетян» виявляються тільки на знімках, зроблених із синім фільтром. Це означає, що дані об’єкти не мають космічної природи і являють собою не що інше, як дефект фотоплівки.