Куди зникають мільйони «кіотських» гривень
Депутат Волинської обласної ради Петро Бущик звернувся до прокурора Волині перевірити законність використання дев’яти мільйонів гривень, виділених за Кіотським протоколом на Цуманську ЗОШ І-ІІІ ступенів. «Відомості» також зацікавилися темою і вирішили дослідити, як використовуються мільйони гривень, які виділяються на зниження споживання паливно-енергетичних ресурсів.
Для початку зазначимо, що Кіотський протокол — це міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Оскільки Україна не викидає передбаченої кількості парникових газів в атмосферу, вона продає свої квоти (частку парникових газів, які держава може викинути) іншим державам, у яких більш розвинена промисловість. За отримані від продажу гроші утеплюють будівлі лікарень, дитячих садків та інших соціальних об’єктів. Замовником робіт виступає державне підприємство «Держекоінвест». Перепало трохи «кіотських» грошей і Волині. Треба сказати, що сума, виділена для нашої області, порівняно з іншими — просто мізерна. Наприклад, торік для капітального ремонту двох об’єктів — Волинської обласної інфекційної лікарні та Луцької поліклініки №1 — було виділено 10 мільйонів 286 тисяч гривень (загалом по Україні ця цифра становила 1,7 мільярда гривень). Цього року за «кіотські» гроші мали зробити три об’єкти — Цуманську школу, Любешівську та Маневицьку районні лікарні. Скільки грошей на них виділено у відкритих джерелах немає. В ОДА також не змогли відповісти на дане запитання. У керівників закладів вдалося з’ясувати, що на Любешівську лікарню проектом передбачено 10 мільйонів гривень, на Маневицьку — 15,7 мільйона. На Цуманську ж школу, як йдеться у депутатському запиті комуніста Петра Бущика, — дев’ять мільйонів. Таким чином, аби утеплити фасади і горища, замінити вікна та зовнішні двері, на три об’єкти поліської глибинки виділено майже 35 мільйонів гривень. Сума грандіозна. Для порівняння: кошторис абсолютно нової школи-дитячого садочка у Луцьку з басейном становить 98 мільйонів гривень.
Ремонт не виглядає на мільйони
Як же освоюються гроші? «Відомості» вирішили пересвідчитися у цьому на місці. Ми поїхали у Цумань. Відразу помітили, що школа має нові вікна та зроблені оздоблювальні роботи на фасаді. Проте у самій школі цим не задоволені. Основна претензія — роботи виконані неякісно.
— Насамперед хочу зазначити, що жодного відношення до складання проекту нинішнє керівництво школи немає, — зазначила директор навчального закладу Інна Бадзян. — Проект розробляла попередня дирекція. Про те, що ми отримаємо гроші, дізналися у травні цього року. Роботи почалися з того, що приїхали представники рівненської фірми, привезли матеріали. Завітав чоловік, який представився Анатолієм Мирославовичем і сказав, що координуватиме роботи у нашій області. Обіцяли, що все буде зроблено до 20 серпня. Проте роботи не завершені і донині. Зокрема, не закінчене утеплення стін, не зроблені віконні та дверні відкоси у двох навчальних корпусах. Не утеплена стеля. А найголовніше — не встановлено відливи і ринви. В результаті, коли йшли дощі, то вода стікала по стінах, через вікна затікала навіть до приміщення. Ми боїмося, що незабаром з’явиться грибок і нам доведеться весь цей красивий короїд здирати. Скоро зима, роботи не завершені. А з кінця вересня робітники не роблять нічого, кажуть, що їм уже два місяці не платять.
Ми поцікавилися в Інни Григорівни, яким мав бути обсяг робіт, скільки це коштувало і скільки реально профінансовано.
— Я взагалі жодного документа не бачила і тим більше не підписувала, — каже керівник закладу.
«Відомості» порозмовляли з робітниками. З’ясувалося, що деякі із них подібні роботи із утеплення виконують вперше. Зарплати не платять, тому і не надто стараються. У якій фірмі працюють, не кажуть.
Поцікавилися ми і вікнами, які встановлені в школі. На вигляд, якщо чесно, виглядають не дуже добротними.
— Та це найгірші вікна, які тільки можуть бути, тут тільки дві камери, — запевнили будівельники.
Як сказала Інна Григорівна, вікна виготовляла і встановлювала фірма із Чернівців. Наразі директор дуже переживає, аби під час навчання у школі було тепло. Адже тут вчиться майже тисяча дітлахів. А ще у навчальному закладі не ймуть віри, що робіт тут виконано на дев’ять мільйонів.
Не задоволений виконанням робіт і головний лікар Любешівської центральної районної лікарні Богдан Іванів. Нагадаємо, що на цей заклад виділено 10 мільйонів «кіотських» грошей.
— На сьогодні роботи виконано відсотків на 60. Якість бажає бути кращою, — розповів Богдан Васильович. — Відливи не встановлені, відкоси не зроблені як зовнішні, так і внутрішні. Вікна місцями не можна закрити. В лікарні стало холодніше, ніж було.
Аби дізнатися про перспективи закінчення робіт, «Відомості» зв’язалися з їх координатором Анатолієм Мирославовичем. Чоловік навідріз відмовився спілкуватися і кинув телефонну трубку.
Чи виконують підрядники свої зобов’язання по теплосанації об’єктів за гроші, виділені у рамках Кіотського протоколу, «Відомості» вирішили дізнатися в головного лікаря Луцької поліклініки №1 Ігоря Гнетньова. Адже відповідні роботи тут мали завершитися торік.
— Наразі роботи ще тривають, — розповів Ігор Васильович, — Хочу зазначити, що до їх початку у нас були поміняні вікна і утеплена частина фасаду за гроші міського бюджету. Тобто, велика частина робіт була зроблена до того, як ми отримали «кіотські» гроші. Щодо якості, то скажу так: у себе вдома я би так не робив. Адже мінвата клалася на існуючу штукатурку, відливи на вікна не поставили. Коли у Луцьку була злива, вода все позаливала, текло зі всіх стін. Мінвата набралася вологи. Боюся, що коли вдарять морози, то утеплювач почне відпадати.
Нагадаємо читачам, що на це «задоволення» міській поліклініці виділено 3,3 мільйона гривень.
Чому мовчать контролюючі органи
Отже, зі всього почутого ми можемо зробити висновок: за десятки мільйонів гривень на Волині втілюють енергозберігаючі заходи дуже сумнівної якості. Місцеві органи влади роботи не котролюють. Відмовка у всіх одна: гроші йдуть через Київ, через державне підприємство «Держекоінвест», ми до них не маємо ніякого відношення.
І це насправді так. Ми пошукали в Інтернеті відомості про це підприємство і про використання ним «кіотських» грошей. Так от, минулого року стосовно них розгорівся справжній скандал. ЗМІ з’ясували, що три нікому невідомі фірми були обрані «Держекоінвестом» на освоєння мільярда 700 мільйонів гривень, отриманих за продаж квот Кіотського протоколу. За ці гроші передбачалось утеплити понад 400 об’єктів соціальної сфери по всій Україні. Компанії-виконавці робіт були обрані за неконкурентною процедурою закупівлі «в одного учасника». ДП «Держекоінвест» обґрунтувало це необхідністю завершення робіт до настання холодів.
Центр журналістських розслідувань «Слідство.інфо», дослідивши деталі оборудки, виявив що фірми-переможці виявились класичними прокладками. Самі вони нічого робити не вміли, задешево наймали підрядників. Про рівень маржі свідчить таке: на донецьку школу-інтернат було заплановано 10,4 млн грн. Реально ж підрядникам заплатили лише 1,3 млн. Заробіток склав більше мільйона доларів на одному об’єкті. До того ж роботи на багатьох об’єктах навіть не розпочиналися.
Після публікації піднявся шум, і вже глава «Держекоінвеста» Владислав Якубовський розповів 5-ому каналу, що, мовляв, так — проблеми є. Але ж «досвіду не було».
Цього року досвіду, очевидно, піднабралися. Якщо у 2012 році всі об’єкти і дані про вартість їх ремонту були вивішені на офіційному сайті Держекоінвесту, то цього року така інформація абсолютно відсутня, як і дані про те, хто є генпідрядником по виконанню робіт. Судячи із заяв міністра екології та природних ресурсів Олега Проскурякова, «освоювати» було що. Зокрема, за його словами, «станом на 1 квітня з японською стороною … погоджено 536 проектів у 24 регіонах країни. Вартість цих проектів становить 3,8 млрд грн. З них 571 млн грн вже профінансовано. 529 проектів із теплосанації об’єктів соціальної сфери будуть завершені до 1 вересня 2013 року».
Про те, хто є генпідрядником робіт із «освоєння» цих сотень мільйонів гривень, інформації надзвичайно мало. «Відомостям» вдалося дізнатися, що на волинських об’єктах працює ТОВ «Інтертехенерго» із Миколаєва. Підприємство зареєстроване у 2011 році. Чи має воно можливості проводити будівельні роботи — невідомо. Але для роботи у наших населених пунктах були найняті субпідрядники із Рівненської, Львівської, Тернопільської областей.
Про те, як ці субпідрядники виконують роботи, ми розповіли вище. Очевидно, що у питанні «розпилювання» «кіотських» грошей принципово нічого не змінилося і гроші зникають у невідомому напрямку по дорозі до об’єктів. Якість робіт ніхто, окрім керівників закладів, не контролює. Представники влади самоусуваються. Тому роботи у різних контролюючих органів — непочатий край. Адже йдеться про вкрай неефективне використання десятків мільйонів грошей державного бюджету. А у нашій країні і за менше у тюрму саджали.
На фото: Утеплювач можна рукою здерти
На фото: Після дощів на стінах залишаються сліди
На фото: 9 мільйонів на піддах не вистачило