Безкоштовні ліки онкохворим є, але їх мало
Як відомо, лікування онкохворих є одним із найбільш дорогих. Тому для багатьох страшний діагноз звучить як вирок лише через те, що у людей нема грошей, щоб боротися з недугою. Однак кожного року держава виділяє кошти на закупівлю препаратів, які пацієнти мали б отримувати безкоштовно. Про те, чи є вони та в якій кількості, кому призначаються, «Відомості» ведуть мову з головним лікарем Волинського обласного онкодиспансеру Орестом Андрусенком.
За його інформацією, в останні роки забезпечення стало кращим. Бо якщо, скажімо, у 2010 році за програмою «Онкологія» було отримано медикаментів лише на 19% від потреби, то у 2011-му — 22%, минулого року — 39% і цього (станом на 01.07) — 26% від потреби.
— Препарати надходять в основному в кінці року, — розповідає Орест Петрович. — Це пов’язано з різними причинами — запізнення з фінансуванням, проведенням тендерів. Тому маємо нерівномірне надходження медикаментів, а це погано. На сьогодні ми отримали лише 16 із 66 замовлених. Однак четвертий квартал наближається, тендери завершаться, і, напевно, будуть результати. На сьогодні у продажу зовсім немає «5-фторурацилу» — препарату, який є основним у схемах лікування.
— А він передбачений безкоштовно? — цікавимося.
— Так, але поки що нема.
Однак багато препаратів, які надходять в онкодиспансер, за словами Ореста Петровича, «потребують кращої якості».
— Ми бачимо, як ті чи ті ліки працюють, тому відверто говоримо про наслідки пацієнтам, — зауважує Орест Андрусенко. — Часто рекомендуємо людині шукати спонсорів: можливо, якісь депутати, підприємці, благодійні фонди зможуть допомогти фінансами, щоб придбати хороший брендовий препарат. Такий, звичайно, дорожчий, однак він буде менш токсичним і не викликатиме ускладнень.
Але, незважаючи на те, що кращі препарати існують, держава з року в рік не поновлює їх список, і надалі пацієнти безкоштовно можуть скористатися тільки медикаментами, які, як дипломатично висловився лікар, «бажають кращої якості». Адже перелік препаратів визначає не медзаклад, а Міністерство охорони здоров’я.
Та для багатьох хворих волинян, які не є бізнесменами і не мають додаткових доходів, а живуть на пенсію чи зарплатню, отримати хоч щось безкоштовно є суттєвою підтримкою, бо з’являється надія на покращення здоров’я. Курси ж хіміотерапії вартують від 400–600 до двох-трьох десятків тисяч гривень за один.
— Нормальний курс хіміотерапії коштує 6–12 тисяч гривень, — каже лікар. — Суть у тому, що спеціальні схеми хіміотерапії однакові в Німеччині, Росії, Франції, Америці та в Луцьку. Тільки є різні препарати.
Орест Андрусенко запевняє, що хворі в онкодиспансері знають про те, що можна скористатися безкоштовними препаратами, й інформація про них розміщена у відділеннях на дошках оголошень.
— Раніше було так: мали, скажімо, п’ять флаконів препарату, є хворий, виписували на нього і для нього зберігали, — розповідає про методику розподілу безкоштовних ліків Орест Петрович. — Але виникали запитання: чому для когось тримають флакони, а мені не дають? То за останній час змінили підхід, і тепер є препарати — видали всім, кому потрібно. Закінчилися — все, нікому нема. Я кілька разів у міністерстві виступав і казав, що виділення коштів на препарати хіміотерапії — це добре, але вкладати гроші потрібно у ранню діагностику й профілактику. Якщо будемо гроші витрачати на препарати, щоб лікувати четверту стадію, то толку не буде.
Ми поцікавилися в Ореста Петровича, скільки триватиме і коштуватиме лікування для пацієнтів за допомогою сучасного комплексу для проведення дистанційної променевої терапії, який придбано для Волині за кошти фонду Рината Ахметова.
— Є чотири методи лікування онкологічних хворих: хірургія, променева терапія, хіміотерапія й імунотерапія, — пояснює лікар. — 70% хворих повинні отримувати саме променеву терапію — як окремий метод лікування або в комбінації з іншими. Ми вже поставили комп’ютерний томограф, спеціалісти пройшли підготовку з роботи з лінійним прискорювачем, й уже з 15 листопада повинен піти перший пацієнт.
— Лікування тут буде безкоштовним? — уточнюємо.
— Так, Ахметов виділив кошти, щоб придбати апаратуру, а влада на місці — щоб збудувати приміщення. На три роки фонд бере на себе зобов’язання з утримання й обслуговування апаратури, що є дуже дорогою. Загалом найдорожче лікування у цілому світі — це променеве. Адже йдуть великі енергетичні затрати, профілактичні ремонти потребують значних коштів.
В умовах договору державно-приватного партнерства між владою і фондом прописано, що «медичні послуги повинні бути доступними (у тому числі безоплатними для соціально незабезпечених верств населення). Платні послуги повинні надаватися лише на підставі попередньо погоджених із фондом і належним чином затверджених правил». Отже, найімовірніше, пацієнтам усе-таки доведеться платити за такий вид лікування, принаймні через три роки — точно.
