Олександр Дейна хоче облаштувати у селі обсерваторію

Астроном-ентузіаст, уродженець Завітного, дарує рідній землі власноруч виготовлений телескоп

Практично у кожного з нас є якесь захоплення — хтось вишиває хрестиком, хтось вправний рибалка чи мисливець, а от Олександр Дейна має досить незвичне хобі — він усе своє життя конструює телескопи. Надточні оптичні пристрої народжуються на 10-му поверсі його київської квартири, а звідти розлітаються по всій країні та за її межі. От нині один із них пан Олександр вирішив подарувати рідному селу Завітне на Ківерцівщині, а щоб прилад не припадав там пилюкою, загорівся ідеєю облаштувати невеличку обсерваторію, дати шанс усім охочим зазирнути в зоряне небо.

Нині Олександр Дейна науковий співробітник Інституту магнетизму НАН України, хоча в дитинстві мріяв стати цирковим артистом. Він завжди вирізнявся серед сільських хлопчаків цікавими захопленнями. З четвертого класу навчився давати нове життя старим годинникам. А згодом довелося йому побувати в цирку, і виступ артистів настільки захопив школяра, що мусив і собі спробувати. Вже за тиждень Сашко з батьківського велосипеда змайстрував одноколісне диво і, катаючись сільськими дорогами, мало не доводив літніх людей до інфаркту. Потім навчився ходити по канату, еквілібрувати на котушках, освоїв кілька акробатичних трюків і організував ще з кількома товаришами маленьку циркову трупу, яка давала жару в сільському клубі.

— Мене, як і кожну людину на землі, не міг оминути потяг до неба. В 12 років, коли начитався книжок із фізики й астрономії з портфеля старшого брата, мені дуже захотілося зазирнути в це магічне небо. Тож узявся конструювати свій перший «телескоп». Його я скрутив із батьківських окулярів, прилаштувавши ще лінзу та якусь першу-ліпшу трубу, — пригадує астроном.

Після цього були роки навчання, військова служба, робота на заводі та в наукових установах, але повернутися до астрології сама доля веліла, адже навіть прізвище Дейна означає «досвітня зоря».

Вже у дорослому віці Олександр випадково натрапив на книгу, в якій доступною мовою було описано будову телескопа, і руки засвербіли, зрозумів, що йому під силу змайструвати справжнісінький телескоп. І закрутилося: квартира у столичній багатоповерхівці перетворилася на майстерню, а балкон виконував функції обсерваторії.

— Вони народжувались, як сини. Сконструювати телескоп — справа не одного дня, за кожним сидів більше року, — каже астроном. — Усе починалося з чистого листочка, з розрахунків і вимірювань, виготовлення ескізів кожної деталі. Звісно, якісь елементи просив виготовити спеціалістів, а от дзеркала — святиня, над ними працював лише сам. Поки не було контрольно-вимірювальних приладів, перевіряв точність оптики по зірках. Це було найтяжче, доходило мало не до сліз. Полірувати оптику теж було нелегко.

Всі телескопи астролога-любителя різні. Кілька з них виготовлені за системою Ньютона, щоправда, різняться розмірами, діаметром, світлосилою. Одні призначені для спостережень за ближнім космосом, інші — за дальнім. До кожного приладу через спеціальний перехідник можна приєднати фотоапарат і робити знімки космосу. До слова, якось пану Олександру вдалося сфотографувати проходження Венери по диску Сонця, а за допомогою одного з телескопів був знятий фільм «Подорожі Місяцем».

Пристрій, який Олександр Андрійович привіз у Завітне, особливий тим, що за його допомогою можна спостерігати за небом і вдень, і вночі.

— Цей телескоп я зробив 20 років тому. Якось у мене його хотіли купити хлопці з Генпрокуратури. Та я не віддавав, хоч і пропонували чималі гроші. Взагалі, долі в кожного мого телескопа різні, бо просто так продати не можу, віддаю лише тоді, коли знаю, що потрапить у добрі руки. Так, мій перший телескоп пробув у мене лише тиждень, я вночі прокидався та милувався ним. Один із приладів відправився у Секретаріат Президента, ще один — аж у Арабські Емірати.

Зараз пан Олександр узявся за втілення мрії свого життя — облаштування невеличкої астрологічної обсерваторії на батьківському подвір’ї у Завітному. Разом зі своїм другом Олександром Новосадом уже зробили міні-макет майбутнього приміщення. Планують звести повністю металеву конструкцію заввишки близько шести метрів, а зверху буде поворотний купол.

— У конструкції також передбачено облаштування такого собі лекторію, щоб перед тим, як піднятися до самого телескопа, відвідувачі могли дізнатися, що зможуть побачити нагорі. Там думаю розмістити величезні фото космосу та розповідати легенди зоряного неба, — ділиться астролог. — Ось такі у нас плани. Вже маємо часткову підтримку місцевої влади, 30% проекту фінансуємо самостійно, але все одно потребуємо допомоги. Якщо матимемо ресурси, то вже до кінця літа обсерваторія буде готова.

Крім того, поруч із майбутньою обсерваторією товариш Олександра хоче зробити невеличкий бджолиний комплекс, щоб можна було частувати гостей медовим чаєм.

У Завітному ж люди радіють, що їхній земляк узявся за таку ініціативу, ще й жартують, що якщо в селі буде обсерваторія, то, може, й дорогу зроблять.