Волинська область «здала» свій спиртогорілчаний комбінат

Нещодавно до редакції «Відомостей» звернувся наш постійний читач із запитанням: «А що, Луцький спиртогорілчаний уже не працює? Я завжди купую горілку для себе й родичів у їхньому фірмовому магазині, що на Ковельській. До свята мав узяти два ящики. Заїхав, а там майже порожньо, асортимент біднуватий, десь зі складу мені винесли, ще зі старих запасів. Шкода, бо горілка Луцького заводу справді хороша». Про те, що справи на спиртогорілчаному йдуть кепсько, говорив на початку квітня й голова облдержадміністрації Борис Клімчук: «Півтора місяця тому керівник ДП «Укрспирт» дав слово, що комбінат працюватиме стабільно. З того часу він працював два тижні. На завод привезли тернопільський спирт, а в Луцьку його розливали. Нині підприємство знову не працює. Спиртогорілчаний комбінат — питання принципове для області. Ми допоможемо продавати горілку, а «Укрспирт» нехай вирішить питання її виготовлення». То що ж сталося з підприємством, яке ще недавно процвітало, чи буде на прилавках волинська горілка та якої якості, з’ясовували «Відомості».

Для читачів, хто ще не знає, повідомимо, що держпідприємство «Луцький спиртогорілчаний комбінат» уже не є окремою юридичною особою, що самостійно здійснює свою господарську діяльність. У серпні 2011 року його приєднали до ДП «Укрспирт», і тепер це лише Луцьке МПД (місце провадження діяльності). Чому?

Адже завод був одним із найуспішніших в області. Тут існував замкнутий цикл виробництва від спирту до горілки. Комбінат виготовляв спирт етиловий зерновий трьох сортів — вищої очистки, «Екстра», «Люкс». «Люкс», зокрема, посідав перші місця за якістю серед підприємств цієї галузі. Виробництво спирту здійснювалося за безвідходною технологією, що дозволяло додатково забезпечувати виготовлення попутної продукції, зокрема вуглекислоти, барди. Якість горілки (більше п’ятдесяти видів) також щорічно підтверджувалася на різноманітних всеукраїнських і міжнародних дегустаційних конкурсах і виставках. Підприємство було одним із кращих роботодавців у Луцьку й одним із найсумлінніших платників податків у області. Воно забезпечувало престиж нашого регіону та ніколи не мало проблем зі збутом продукції.

То чому керівництво області допустило його реорганізацію та приєднання до «Укрспирту»? З цим запитанням «Відомості» звернулися до директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Олександра Блащука. На це він відказав, що була відповідна постанова уряду №672 від 28.07.2010 року, а загалом це не в його компетенції.

— Чи правда те, що Луцький спиртогорілчаний був одним із трьох найбільших бюджетонаповнювальних підприємств регіону? — цікавимося в Олександра Аркадійовича.

— Це запитання, будь ласка, до Податкової інспекції, — переадресував директор департаменту економічного розвитку.

— А як щодо нинішнього стану на підприємстві? — продовжуємо наполягати на коментарі посадовця. — Адже відомо про фінансові махінації та продаж двох торгових марок іншій фірмі?

— Це не наша компетенція, «Укрспирт», куди входить Луцький спиртогорілчаний, зареєстровано у Київській області, тому ми не маємо на нього впливу, — пояснив.

Про факти сумнівних фінансових операцій, які передували приєднанню заводу до ДП «Укрспирт», «Відомостям» розповіли у Держфінінспекції у Волинській області, яка проводила перевірку господарської діяльності підприємства у IV кварталі 2010 року та за дев’ять місяців 2011-го. За її результатами встановлено порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, на суму 134,8 мільйона гривень. Так, у 2008–2009 роках без дозволу Мінагрополітики комбінат уклав угоди на закупівлю паливно-мастильних матеріалів на 76,7 мільйона гривень. При цьому замовлення підприємству поставлене не було, кошти не повернули, а «ВКФ «Інвест-VEZ», яке мало реалізувати паливно-мастильні матеріали, збанкрутувало.

Також спиртогорілчаний завод здійснив попередню оплату (57,2 мільйона гривень) за послуги з пошуку та придбання нерухомості «Юнта-ТТ», яке визнане банкрутом. Непроведення підприємством претензійно-позовної роботи щодо забезпечення виконання умов підписаних договорів або повернення коштів попередньої оплати призвело до незабезпечення постачання придбаних матеріальних цінностей і послуг і відволікання на довготривалий термін обігових коштів у дебіторську заборгованість.

Як повідомили у Держфінінспекції, виявлені порушення дозволили запобігти створенню передумов можливого доведення підприємства до банкрутства, оскільки було забезпечено погашення заборгованості «ВКФ «Інвест-VEZ» на суму 76,7 мільйона гривень перед підприємством.

Сьогодні цю справу розглядають правоохоронні органи. Відкрито кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Зараз проводиться досудове розслідування.

З офіційним запитом прокоментувати стан справ на Луцькому спиртогорілчаному «Відомості» звернулися до генерального директора ДП «Укрспирт» Олександра Харта.

Зокрема, ми поцікавилися, чому, як зауважив голова Волинської ОДА, продукцію виготовляють із тернопільського спирту, коли на підприємстві налагоджене його власне виробництво.

«Виготовлення спирту етилового ректифікованого на Луцькому МПД призупинене з жовтня 2012 року у зв’язку з виробничою необхідністю, — відповів Олександр Харт. — Роботу з виготовлення спирту планують відновити в другому кварталі 2013-го. Станом на сьогодні виробництво горілки на Луцькому МПД здійснюється зі спирту, виготовленого Луцьким місцем провадження діяльності. Потужності виготовлення спирту ректифікованого на Луцькому МПД перевищують потужності з виготовлення горілок, і коли сировини для виробництва горілок достатньо на певний термін, то виготовлення спирту призупиняється. У разі виробничої необхідності воно відновлюється».

Частину запитань, що стосувалися можливого скорочення кількості працівників на підприємстві, урізування зарплат, відкритої кримінальної справи, продажу торгових марок, Олександр Миколайович оминув. Але він розповів, яку горілку зараз виготовляють. За його словами, це «Столична», «Пшенична», «Посольська», «Московська особлива».

«За останні роки на підприємстві були розроблені нові рецепти та запатентовані торгові марки, — йдеться у його відповіді. — Це «Віва Нова Європа», «Віва Нова Русь» «Золота нива Волині», «Золота нива Волині оригінальна», «Золота нива Полісся», «Золота нива Полісся оригінальна», «Золота нива Полісся на березових бруньках», «Золота нива Полісся з медом і липою», «Віва Нова Луцький замок» «Віва Нова Бенкет короля», «Віва Нова Африка», «Віва Нова Азія», «Віва Нова Австралія», «Віва Нова Америка», «Віва Нова Антарктида». Також настоянки: «Золота нива Полісся перцева», «Золота нива Полісся на калгані».

Державне підприємство «Укрспирт» пропонує продукцію Луцького МПД усім учасникам лікеро-горілчаного ринку. Найбільший попит на неї — в Тернопільській і Вінницькій областях. Незмінна якість для нас завжди на першому місці, ми постійно вдосконалюємо процес виготовлення продукції, — запевнив Олександр Харт. — Для цього організовується контроль сировини, комплектувальних матеріалів, а також продукції під час її виготовлення, транспортування, зберігання та реалізації. Сплачуються в повному обсязі всі податки та збори. Горілки торгових марок Луцького МПД мають високу якість і не належать до сегмента дешевої продукції».

Проте не настільки обнадійливими є прогнози начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у Волинській області Наталії Єлової. За її словами, останні платежі акцизного податку від підприємства надходили у серпні 2012-го.

— Якби комбінат працював щоденно на своїх виробничих потужностях, то область щомісяця отримувала б до шести мільйонів гривень лише акцизного податку, — каже Наталія Федорівна.

До того ж, як пояснила, оскільки сама колись працювала на виробництві, якість горілки втрачається, якщо простоює завод. Як вихід із ситуації вона пропонує готувати клопотання до Кабінету Міністрів про виведення Луцького спиртогорілчаного як місця провадження діяльності, а на його виробничих потужностях створення самостійної юридичної особи.

— Від цього виграють усі: буде наповнення бюджету, з’являться робочі місця, а волиняни матимуть горілчаний напій, який вони роками поважали, — впевнена Наталія Єлова.

Жінка ставить у приклад інші західні області, які зберегли свої спиртогорілчані заводи. Донині працюють як окремі юридичні особи Львівський лікеро-горілчаний завод, Новосілківський спиртовий завод Тернопільської області, Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод.