Кшиштоф Савіцкі: Маємо унікальну можливість їздити, куди захочемо

У зв’язку з тим, що Волинь — прикордонний регіон і, як кажуть, від нас до Європи рукою подати, питання, що стосуються візового режиму, а також можливості навчання, працевлаштування, лікування, здійснення покупок у наших сусідів-поляків, завжди є актуальними. На них відповідали виконувач обов’язків Генерального Консула Республіки Польща у Луцьку пан Кшиштоф Савіцкі та керівник відділу особового руху консул Беата Бживчи.

Робота у Польщі для волинян є

Починається весна, і багато волинян захочуть поїхати на сезонні заробітки, тому «Відомості» поцікавились, яка сьогодні ситуація з видачею робочих віз. Працівників яких галузей найбільше потребує Польща?

За словами консула Беати Бживчи, минулого року візи на роботу в консульстві у Луцьку отримало 35 тисяч 636 осіб, зокрема на сезонні роботи — 32 752 особи. Це на чотири тисячі менше, як у 2011 році. А за три місяці цього року — 4800.

— Якщо йдеться про сезонні роботи, то це в основному стосується галузі сільського господарства, — розповідає консул Беата Бживчи. — Також є випадки, що на сезонну роботи їдуть торговельні працівники. А на постійну — більш затребувані спеціалісти технічних професій: зварювальники, монтери, водії, також наукові працівники.

— Які документи необхідні для таких віз? — уточнюємо.

— Крім основних, тобто заповненої анкети, медичного страхування, копії українського та закордонного паспортів, вимагаємо, якщо люди їдуть на постійну роботу, дозвіл на роботу, а якщо на сезонну — так зване освідчення на працевлаштування в Польщі, — пояснює консул Беата Бживчи. — Є випадки, коли люди не можуть отримати офіційне запрошення на роботу і купують у посередників фальшиві документи. Ми просимо з обережністю підходити до таких пропозицій. Також наголошуємо, що консульство не здійснює посередництва у влаштуванні на роботу.

Пан консул Кшиштоф Савіцкі додає, що результатом нелегального працевлаштування може стати депортація, штраф чи інше адміністративне покарання. Проте він зауважує, що сьогодні ми маємо можливість, якої ще не було в історії, їздити туди, куди захочемо.

— Після розвалу Радянського Союзу ми переживаємо великий мандрівний процес, — розповідає виконувач обов’язків Генерального Консула. — Мільйони людей із України, Росії, Білорусі подорожують через Польщу на Захід. І хай так буде. Це для нас історично велика можливість використання часу, коли між нами нема війни, коли люди можуть їздити, куди хочуть. Я б хотів, щоб якнайбільше поляків приїжджало в Україну, українців — до Польщі. І не тільки на роботу, а й для туризму, культурно-наукового обміну. Це велика можливість пізнати один одного.

Переваги шопінг-віз

З минулого року почали видавати так звані шопінг-візи. Проте, як виявилося, вони не набули популярності серед волинян.

— Ми очікували, що така віза матиме попит, але він не став великим, — каже пані консул Беата Бживчи. — Мабуть, це пов’язано з тим, що особи, які проживають на території Західної України, здебільшого курсують до Польщі, маючи на меті працевлаштування. Хоча шопінг-віза є найпростішою з усіх у плані її оформлення. Крім основних документів, про які я вже говорила раніше, людина заповнює спеціальний бланк, у якому написано, що вона просить саме такий тип візи. З цією візою не можна офіційно працевлаштуватись у Польщі. Натомість вона дуже практична для тих, хто не має інших можливостей отримати візу, тобто не провадить економічної, підприємницької діяльності, не має знайомих на території Польщі, які можуть запросити у гості. Такий тип візи має свої переваги, оскільки, крім поїздки до Польщі для покупок, можна подорожувати як турист.

— Це віза типу «шенген», і з нею можна в’їжджати на територію інших країн Євросоюзу, — додає консул Кшиштоф Савіцкі, — проте треба пам’ятати про мотивацію свого візиту. Наприклад, коли перевірятимуть документи на кордоні, засвідчити резервацію готелю у тій країні, куди мандруєте, що підтверджуватиме ваше легальне там перебування.

У консульстві рекомендують не купувати якихось фальшивих запрошень, а скористатися шопінг-візою. Перша така віза завжди є одноразовою, її видають на сім днів, які можна використати протягом місяця. А при наступних поданнях документів необхідно долучити іменні рахунки, чеки або такс-фрі для підтвердження покупок на території Польщі. Принаймні один іменний чек має бути, хоча, зауважують, є випадки, коли до документів долучають і звичайні касові чеки. І наступного разу таку візу вам уже видадуть на півроку з терміном перебування 45, 60 або 90 днів.

— Яким категоріям візи видаються безкоштовно?

— З квітня 2012 року національна віза видається безкоштовно, — розповідає консул Беата Бживчи. — У випадку з шенген-візою ми користуємося положеннями Умови співпраці між Європейською спільнотою та Україною, й там зазначені певні категорії, які звільняються від оплати за візи. Це діти і молодь до 18 років, якщо вони навчаються. А якщо ще перебувають на утриманні батьків, то до 21 року. Також пенсіонери, інваліди, журналісти, особи, які в’їжджають на територію Євросоюзу для культурної, мистецької і наукової діяльності, невідкладного лікування.

— Це тільки приклади, — додає консул Кшиштоф Савіцкі, — але є випадки, коли особи, які подають документи на візу, звертаються до консула з проханням про звільнення від оплати. Тоді така справа розглядається індивідуально. Це стосується й багаторазових віз. Уся необхідна інформація про візи є на інтернет-сторінці нашого консульства.

У консула Кшиштофа Савіцкі ми також поцікавилися, чи можуть наші громадяни поскаржитися на діяльність візового пункту і чи реагуватиме він на такі повідомлення. Адже останнім часом чуємо від наших читачів нарікання на цю структуру. Наприклад, вимагають брати страховку саме у їхній компанії або необґрунтовано збільшують перелік документів тощо.

— Є багато пліток, а ми мусимо знати про факти, — наголошує консул. — Можна надсилати скаргу чи якусь інформацію на електронну пошту консульства. Коли до нас люди звертаються, ми швидко з’ясовуємо причину виникнення проблеми.

Краще для навчання вибирати державні вузи

— Ми проводимо різні зустрічі в рамках програми «Навчання в Польщі», — розповідає консул Кшиштоф Савіцкі. — Приїжджають в Україну представники університетів, наприклад, Любліна, Варшави, і тут розпочинається співпраця з місцевими навчальними закладами. Час від часу друкуємо на нашому сайті відповідну інформацію. Однак пошук навчального закладу — це справа батьків. Ми ж наголошуємо: ліпше орієнтуватися на державні університети, адже там якість освіти вища порівняно з приватними вузами.

— Чи можливо нашим студентам у державних вузах навчатися безкоштовно? — уточнюємо.

— Ні, для іноземців освіта платна, але є різні стипендіальні програми, які допускають безкоштовне навчання, — пояснює консул Кшиштоф Савіцкі. — В Україні також є хороші університети, але чомусь існує такий міф, що коли відправити дитину вчитись у Європу, до Польщі, то їй гарантується хороше майбутнє. Це не завжди так. Я знаю дуже багато людей із України, які вчились у Польщі, а потім у них не було роботи. Якщо всі інтелігентні та мудрі люди виїдуть із України, хто тут залишиться? Хочу, щоб Україна, наша сусідка, була державою, де живе багато розумних людей.

Також виконувач обов’язків Генерального Консула згадав про обмін науковцями, який постійно пожвавлюється. Консул Кшиштоф Савіцкі вже не перший рік на Волині. І тут його передусім знають як ініціатора й організатора різних культурних заходів у рамках співпраці двох держав. Нещодавно він «за організацію та проведення мистецьких проектів, які сприяють зближенню народів України та Польщі» став одним із лауреатів літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша. Попри нову посаду виконувача обов’язків Генерального Консула, Кшиштоф Савіцкі продовжує трудитись у цьому напрямку. Серед найбільших проектів, які втілюються за його сприяння, назвав ІІІ Міжнародний пленер іконопису, виставку «Мандруючі святі», яка зараз діє в Острозькій академії.

— Недавно був виступ Альфреда Шраєра з оркестром філармонії і в Рівному, і в Луцьку, у квітні можна буде побачити історичні фільми Ришарда Бугайського, також цього місяця в Сарнах, Маневичах, Нововолинську відбудеться презентація книги «До побачення в пеклі», переклад якої зробив геніальний перекладач зі Львова Андрій Павлишин. Потім презентації книг, зустрічі поляків та українців, міжнародна конференція — заходи, присвячені 70-й річниці волинської трагедії під час Другої світової війни. Цього року буде багато виставок, джазових концертів, музичних діалогів, фестиваль Стравінського й інше.