Енергоаудит на Волині вимиває гроші з бюджетів

Про необхідність впровадження програм із енергоефективності в Україні сьогодні не говорить тільки ледачий. Статистика вражає: у нашій державі витрачають у два рази більше енергоресурсів, аніж у країнах ЄС. І це на тлі їх постійного дорожчання. Вихід один: економити такі дорогі енергоресурси, замінюючи їх на дешевші. На Волині у цьому напрямку працюють уже декілька років. «Відомості» поцікавилися, чи є результати.

Для початку зазначимо, що в області протягом останніх років діє дві обласні програми, що стосуються енергозбереження. Зокрема, рішенням сесії обласної ради від 6 березня 2007 року була затверджена Комплексна програма енергозбереження Волинської області на 2007–2010 роки. А у травні 2011 року депутати облради проголосували за Регіональну програму підвищення енергоефективності Волинської області на 2011–2015 роки.

І якщо друга програма, так би мовити, перебуває у процесі реалізації, то про результати першої ми вже можемо говорити.

— Згідно з результатами моніторингу програми, який проводило Головне управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації у 2007–2010 роках, в області впроваджено 5025 енергоефективних заходів, на реалізацію яких із усіх джерел фінансування спрямовано 591,2 мільйона гривень, — розповів «Відомостям» начальник управління Леонід Кирильчук. — Із них кошти держбюджету — 65,7 мільйона, місцевих бюджетів — 118,9 мільйона, власні кошти підприємств і організацій та інші джерела фінансування (інвестиції, кошти населення тощо) — 406,6 мільйона гривень. Зазначу, що програмою було заплановано виділити на впровадження енергозберігальних заходів 429,6 мільйона гривень. Отже, реально ми зробили більше запланованого. Загальна економія паливно-енергетичних ресурсів за 2007–2010 роки становила 369,3 тис. тонн умовного палива (вартістю 379,9 мільйона гривень), що на 63,9 тис. тонн більше передбаченого програмою рівня.

Натхненні високими результатами однієї програми, депутати Волинської обласної ради вирішили прийняти нову — Регіональну програму підвищення енергоефективності на 2011–2015 роки. Як зазначив Леонід Кирильчук, нею передбачається втілення заходів на загальну суму 2098,5 мільйона гривень. Розрахунковий економічний ефект складає загалом 836,5 мільйона гривень. Таким чином, запропоновані програмою заходи є енергоефективними та забезпечать їх окупність, незважаючи на значний обсяг фінансування, що необхідне для їх впровадження.

«Відомості» поцікавилися, що треба зробити, щоби реально отримати гроші у рамках програми.

— Перший крок — це проведення енергоаудиту, — сказав Леонід Кирильчук. — Після того на основі його рекомендацій потрібно розробити проектно-кошторисну документацію, пройти експертизу, затвердити її. І тоді тільки можна впроваджувати ці заходи. Енергозберігальними заходами повинні займатися фахівці, які знають, яке саме вікно треба замінити, як утеплити стіну, який котел поставити. Не може головний лікар чи директор школи кваліфіковано у цьому розбиратися.

Хороший господар дбає про себе сам

«Відомості» вирішили перевірити, як впроваджуються енергозберігальні заходи на практиці, й вирушили на ті об’єкти, де вже був проведений енергоаудит. Його здійснює комунальне підприємство «Волиньенергософт» (директор В. В. Дутко).

Одними з перших енергоаудит провели в обласній психіатричній лікарні №1 ще у 2008 році. Ми бачили ці рекомендації, що вмістилися на чотирьох листках паперу. Спеціалісти комунального підприємства «Волиньенергософт» радили зробити термореновацію стін, утеплити перекриття горищ,  замінити вікна, встановити пофасадні регулятори тепла й інше. Власне, все це міг би сказати будь-який хоч трохи грамотний завгосп. Загалом такі рекомендації коштували бюджету в 2008 році 30 тисяч гривень. Чи знадобилися вони та що зроблено за цей час?

На фото: У психлікарні утеплено лише одну стіну

— Найбільшу економію ми отримали від заміни газових котлів (в аудиті цього передбачено не було. — Авт.), — розповів заступник головного лікаря з технічних питань Василь Колодун. — Поставили німецькі. Після цього стали споживати тільки 25% того газу, який використовували до заміни. Щодо стін, то, маючи 13 будівель, ми утеплили лише одну стіну. Торік отримали кошти з обласного бюджету на заміну даху. Ці роботи у нас виконані на 50%. У палатах поставили енергозберігальні батареї. Із тисячі вікон замінили 22. На більше грошей наразі немає. Цього року закінчили робити вхід у центральний корпус.

Якщо подивитися на рекомендації «Волиньенергософту», то вони на більшу половину не виконані — через брак грошей.

От в обласній інфекційній лікарні ще до проведення енергоаудиту в 2008 році встановили новий котел. Це дало змогу значно скоротити споживання газу. Як повідомили «Відомостям» у медзакладі, якщо у 2007 році протягом опалювального сезону тут споживали 199,5 куба газу, то уже у сезон 2009-2010 років споживання скоротилося до 154 тисяч кубів.

— Якщо говорити про те, що робимо, щоб у нашій установі було тепло і при цьому ми менше споживали енергоносіїв, то, крім нового котла, ми поміняли батареї у 2010 році, — розповіла завідувачка господарства обласної інфекційної лікарні Зінаїда Куструба. — Також замінили дах і утеплили горище (як повідомили в управлінні капітального будівництва ОДА, на це було виділено 2 мільйони 426 тисяч гривень. — Авт.). Восени цього року у нашій лікарні розпочалися роботи з утеплення стін. До кінця року також обіцяють замінити вікна на енергозберігальні. Ці роботи проводяться за гроші, отримані Україною по Кіотському протоколу, тобто фінансування здійснюється через Київ.

На запитання про те, чи перед початком робіт хтось цікавився даними енергоудиту, Зінаїда Іванівна відповіла, що відколи у 2010 році вони отримали цей документ, ним ніхто не цікавився і тим паче не користувався.

Серед установ, у яких у 2010 році відбувся енергоаудит, — Ківерцівська експериментальна всеукраїнського рівня загальноосвітня школа-комплекс. Відвідавши заклад, ми взагалі здивувались: а навіщо там було його робити? Невже не було куди бюджетні гроші подіти? Адже ця школа була збудована у 2004 році за приватні гроші американських благодійників. Тут усе робилося за новітніми технологіями від початку, тобто якісно та добротно.

На фото: У новій Ківерцівській школі також витратили гроші на енергоаудит

— У Ківерцівському районному управлінні освіти нам сказали, що школа споживає багато електроенергії, оскільки для опалення використовуємо електрокотли, — повідав заступник директора навчального закладу з господарської роботи Анатолій Кривенюк. — Вони ж і замовили енергоаудит. Приїхали спеціалісти «Волиньенергософту», порахували. Виявляється, що на ту площу, яку маємо, і на ту кількість учнів ми беремо навіть менше електрики, ніж могли би.

Отже, й у цьому закладі енергоаудит виявився незатребуваним.

«Відомості» телефонували і в інші установи, де свого часу був проведений аудит. Керівники охоче розовідали про те, що робиться у частині енергозбереження, як міняють котли та вікна, а коли мова доходила до того, чи проводяться роботи згідно з рекомендаціями спеціалістів «Волиньенергософту», казали, що енергопаспорт у них, по суті кажучи, лежить «під сукном».

Звідси можемо зробити висновок, що гроші на проведення енергоаудитів витрачені марно. А йдеться не про копійки, а про мільйони гривень. Як свідчать дані звіту директора комунального підприємства ІАЦ «Волиньенергософт» Василя Дутка про роботу підприємства щодо реалізації комплексної програми енергозбереження Волині в бюджетній сфері, за енергетичне обстеження семи об’єктів у 2008-2009 роках із бюджету було використано 268 тисяч 812 гривень. Загалом із серпня 2008-го по квітень 2011 року енергоаудит пройшло 29 установ. Принаймні таку цифру декларують на офіційному сайті «Волиньенергософту».

Якщо порахувати, енергоаудит тільки семи установ склав 268 тисяч, а закладів, у яких він проведений, є 29. Тож 268 тисяч множимо на чотири. Виходить приблизно мільйон. Гроші чималі, і їх можна було б укласти у щось суттєвіше, скажімо, в ті ж самі вікна, двері, котли тощо.

Енергоаудит вимиває гроші з бюджетів

Солідна сума передбачена на проведення енергоаудитів і в чинній регіональній програмі енергоефективності, розрахованій до 2015 року.

— Розрахункова вартість енергетичних обстежень (енергоаудиту) будівель і споруд усіх груп становитиме близько 4,3 мільйона гривень, розробка бізнес-планів — 1,5 мільйона, розробка проектів і проектно-кошторисної документації — 15,3 мільйона, а вартість програм енергозбереження (величина капітальних вкладень) — 735,2 мільйона гривень, — зазначив Леонід Кирильчук. — Таким чином, упровадження системи високої енергоефективності в бюджетній сфері та проведення проектно-вишукувальних досліджень у цілому становитиме 21,1 мільйона гривень, або 2,8% всіх капіталовкладень для реалізації пропонованих заходів.

Звичайно, якщо дивитися з погляду всіх коштів, то декілька процентів — мізер. Із іншого боку, в Ратнівській центральній районній лікарні придбали нові котли «Калвіс» без проведення енергоаудиту. Як повідомив головний лікар закладу Михайло Бегаль, за них заплатили 590 тисяч гривень. За рік отримали економію коштів на енергоресурсах у 1 мільйон 200 тисяч гривень. Солідно, чи не так? Так от, за тих 4 мільйони 300 тисяч гривень, які передбачені регіональною програмою на енергоаудит, можна оснастити котлами сім районних лікарень.

Принаймні ефективність такого вкладення коштів очевидна. На відміну від тієї, яку дають енергоаудити. Сьогодні це задоволення для бюджетів, треба сказати, дуже дороге. Як повідомив «Відомостям» перший заступник Ковельського міського голови Анатолій Трофимук, торік за проведення енергоаудиту 13-ї школи місто заплатило 22 тисячі гривень. Цього року закінчуються роботи з енергетичного обстеження лікарні. Орієнтовна його вартість — 50 тисяч гривень. Зрозуміле обурення керівників організацій, із якими довелося спілкуватися. Вони не розуміють, навіщо витрачати такі гроші на якісь папірці, коли до логічного завершення заходи з енергозбереження не доходять. Грошей на рекомендації спеців із «Волиньенергософту» щодо заміни вікон, котлів, дахів просто немає. Тож виходить, що заходи з енергозбереження на енергоаудиті подекуди й закінчуються. Погодьтеся, що у тому ж Ковелі чи Володимирі-Волинському знайшли б, як потратити декілька десятків, а то й сотень тисяч гривень. Та навіть хай би зайвих сотню вікон купили у школи, дитячі садочки, лікарні.

Не проводити ж енергоаудитів місцеві владці сьогодні права не мають. Адже є розпорядження голови облдержадміністрації від 11 квітня 2012 року №155 щодо запровадження в області постійної системи енергетичного аудиту в закладах бюджетної сфери. Воно стосується 292 об’єктів.

З погляду глобального енергозбереження проведення енергоаудитів, напевно, є правильним. Але у нашій реальності це перетворюється у банальне вимивання грошей із бідних місцевих бюджетів.

З іншого боку, спеціалістам уже давно відомо, куди «втікає» тепло. Як зазначив у розмові з кореспондентом «Відомостей» заступник начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Волинської ОДА Володимир Бондарук, 45-50% втрат іде через стіни, 20-25% — через вікна, 10% — через стелю, 8% — через підлогу.

Зважаючи на це, можемо виписати рецепт енергозбереження. Причому безплатно. Отже, наші рекомендації: утеплити стіни, замінити вікна, причому рами у нашій кліматичній зоні повинні бути не менше як п’ятикамерні, а скло — вкрите енергозберігальною плівкою, утеплити горище, встановити шатровий дах, вкрутити енергозберігальні лампочки, поміняти котел, бажано при цьому замінити і теплотрасу.

Проте найголовніше — треба на все це гроші знайти. От тут би й зекономити на енергоаудиті.