Луцький міський голова Микола РОМАНЮК: Щоб повірити в добро, треба його робити

Рік Луцька з благодійним фондом Ігоря Палиці. Що вдалося зробити за цей короткий проміжок часу, які перспективи співробітництва міської влади з народним депутатом України на найближчий період? Про це наш кореспондент розмовляв із Луцьким міським головою Миколою Романюком.

— Миколо Ярославовичу, той, хто давно не бував у нашому місті, не міг не помітити змін, що сталися в Луцьку протягом останнього року. Впорядковані вулиці та площі, відреставровані пам’ятки старовини, доведені до ладу культосвітні та навчальні заклади, місця масового відпочинку городян. Невже така багата міська скарбниця, щоб на все вистачало грошей?

— Грошей ніколи не буває багато, тим паче для такого міста, як наш 200-тисячний Луцьк із купою економічних і соціальних проблем. Але якщо фінансові ресурси використовувати раціонально, по-господарськи, то зробити можна чимало. Зрозуміло, що більшість коштів міської громади використовується на ремонт житла, доріг, інші соціальні потреби. Низку об’єктів змушені доводити до ладу за спонсорські гроші. Їх спрямовуємо перш за все на облаштування центральної частини міста, місць масового відпочинку лучан. Багато допомагає нам наш земляк і народний депутат України Ігор Палиця. За його фінансової підтримки проведено реконструкцію Театрального майдану, зроблено освітлення центральної алеї парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, укомплектовано тренажерами й інвентарем спортивні майданчики у загальноосвітніх навчальних закладах. Значні капіталовкладення отримало місто на будівництво школи спортивного профілю та першого за роки незалежності дитячого садочка у 55-му мікрорайоні. До речі, теж завдяки Ігорю Палиці, який разом із головою облдержадміністрації Борисом Клімчуком побував не в одному міністерському кабінеті, щоб позитивно вирішити це питання.

— В одному з інтерв’ю український олігарх Ігор Коломойський назвав свого тезку класичним лобістом. Які ще проекти допомагає пробивати для Луцька Ігор Палиця?

— Як корінний лучанин Ігор Петрович бачить майбутнє Луцька в царині туристичного бізнесу. Всі шляхи-дороги до міста над Стиром повинні вести у замок Любарта. Низка культурно-мистецьких акцій, які проводяться на території історико-архітектурного заповідника, щороку привертає увагу дедалі більшої кількості туристів із України та з-за кордону. Незабутні враження у лучан і гостей нашого міста залишила цьогорічна інтеркультурна феєрія «Ніч у Луцькому замку», організована та проведена за кошти Ігоря Палиці. Наплив туристів вимагає сучасної відпочинкової індустрії, розвинутої торговельної інфраструктури, зокрема, у центральній частині міста. Сподіваємося, що до кінця року прийме перших відвідувачів реконструйований Центральний універмаг, який прикрасить архітектурний ансамбль Театрального майдану. В новому супермаркеті можна буде придбати не лише товари повсякденного вжитку, а й різноманітну сувенірну продукцію про наше місто і Волинський край, що дуже важливо і для туристів, і для виробників таких виробів, і для наповнення бюджету міста. В недалекій перспективі — будівництво підземного переходу, фонтана, який мав би бути не гіршим, аніж у Вінниці.

Що стосується питань, які слід вирішувати на столичному рівні, то тут ми розраховуємо на підтримку Ігоря Петровича в подальшому фінансуванні державою будівництва 27-ї школи та дитячого садочка в районі «Там Таму».

— Миколо Ярославовичу, поступове перетворення Луцька в туристичну Мекку вимагатиме, очевидно, і підготовки кадрів для цього бізнесу. Чи мають можливість місцеві виші запровадити нові спеціальності?

— На це питання міг би краще відповісти сам Ігор Петрович, який є головою наглядової ради Волинського національного університету.

Знаю, що в нього свій погляд на розвиток вищої школи у Луцьку. Сконцентрованими зусиллями, до яких більше схиляється нардеп, можливо, й легше було б наближатися до європейських стандартів підготовки кадрів. Але це питання часу. Сьогодні ж Ігор Петрович наполягає на тому, щоб вища школа не відставала від темпів розвитку бізнесу, готувала спеціалістів для сучасних технологій, для практичних галузей, затребуваних часом. Кардинального поліпшення вимагає якість наукових досліджень. Саме тому Ігор Палиця фінансує створення в Лесиному університеті чотирьох науково-прикладних лабораторій і буде всіляко заохочувати професорів, менших за рангом науковців, аби досягти вагомих результатів. Такі лабораторії запрацюють уже з наступного навчального року.

— Побутує думка, що найкраще вкладати інвестиції в інтелект, підтримувати обдаровану молодь, давати їй сучасні, європейського рівня, знання. Так на пострадянському просторі робить, наприклад, Казахстан, за державний рахунок навчаючи перспективну молодь у провідних університетах світу. Повертаючись на батьківщину, вони поступово адаптують законодавчу базу й усе суспільне життя до світових стандартів.

— Ми не один раз спілкувалися на цю тему. Ігор Петрович дотримується такої ж думки. Українська держава потребує висококваліфікованих кадрів, які повинні здобувати освіту і за кордоном. Але й у нас школа має давати достатній рівень знань. Саме у такій площині розглядає Ігор Палиця модернізацію Волинського національного університету. Його коштом у навчальному закладі ведеться ремонт студентських гуртожитків, створений стипендіальний фонд для найбільш обдарованої молоді, надається матеріальна винагорода переможцям олімпіад і їхнім науковим керівникам, діти з малозабезпечених сімей отримують безплатне харчування. Фінансуються перспективні наукові дослідження, зокрема, в галузі інноваційно-інвестиційного розвитку Луцька. Ігор Петрович переконує ректорат, професорсько-викладацький склад вишу в тому, щоб академічна наука більше орієнтувалася на практичні галузі, активніше займалася науково-дослідною і прикладною діяльністю.

— Миколо Ярославовичу, ви згадали про практичні галузі. Вже кілька років не може отримати другого дихання  загнане стрімкими цінами в глухий кут житлове будівництво. Те, що сьогодні зводять у Луцьку, фінансує, як правило, держава. Люди, навчені гірким досвідом попередніх років, неохоче вкладають власні заощадження у спорудження житла. Чимало лучан і досі не можуть отримати проплачених квартир, оскільки будівництво багатьох будинків не завершене. Чи є надія, що заморожені об’єкти здадуть в експлуатацію?

— Крига поволі скресає. Спільними зусиллями влади та меценатів шукаємо шляхи виходу з непростої ситуації. Перший заморожений об’єкт, який добудуємо, аби люди отримали довгоочікувані квартири, знаходиться на вулиці Липинського. Тут левову частку витрат бере на себе народний депутат Ігор Палиця. Хочу одразу зазначити, що то не бізнес-проект і не інвестиція від нашого земляка. Ігор Петрович безкоштовно кредитує закінчення будівництва будинку. Якщо буде можливість кілька готових квартир продати, то кредитор поверне частину вкладених коштів, а решту житла, крім власників, отримають у цій будівлі сироти.

— У цей контекст вписується і форс-мажорна ситуація з будинком на вулиці Рівненській. Тут теж не обійшлося без допомоги народного депутата.

— Біда об’єднала усіх. Користуючись нагодою, хотів би щиро подякувати за підтримку голові облдержадміністрації Борису Клімчуку, керівникам багатьох обласних і міських служб, які оперативно спрацювали в надзвичайній ситуації. Нещодавно надійшло повідомлення з Кабінету Міністрів. На допомогу потерпілим уряд виділив 11 мільйонів гривень. Але особливу вдячність за допомогу висловлюю Ігорю Палиці, який не за службовим обов’язком, а за покликом серця підтримав у важку хвилину лучан. Його фінансова допомога потерпілим була вчасною і не тільки матеріально, а й морально підтримала прибитих горем людей. Вони відчули, що не залишилися наодинці у страшній біді.

— Поки йде розслідування надзвичайної ситуації, які уроки винесла з цієї сумної історії міська влада?

— Житлово-експлуатаційні контори, об’єднання співвласників зобов’язані постійно контролювати стан будинків, оперативно реагувати на звернення громадян. Особливо це стосується багатоповерхівок, цоколі яких перепрофільовані під магазини, аптеки, перукарні, заклади громадського харчування й інші об’єкти. Самовільне перепланування таких квартир, добудови до них викликають справедливі побоювання людей, створюють для них додаткові незручності. Звичайно, не наша вина в тому, що держава у свій час дозволила розбазарювати житловий фонд, якого й так не вистачає. Але ми, слуги народу, маємо створити людям безпечні умови для проживання та відпочинку. Створені міськвиконкомом комісії зараз перевіряють стан усіх багатоповерхових будинків. Це дуже відповідальна і непроста робота. Тому поспішати не будемо. Напрацьовані матеріали стануть предметом серйозного обговорення та прийняття відповідних рішень і мною як міським головою, і сесією міської ради.

— Безпечні умови проживання вимагають виконання міською владою й інших, не менш важливих завдань. Лучани нарікають на стан доріг, особливо в районах із індивідуальною забудовою, на погане освітлення вулиць, відсутність подекуди дорожньої азбуки, нумерації будинків тощо, а це не наближає нас до європейських стандартів.

— Проблем, які ми отримали в спадок від минулого, набагато більше. Усі одним помахом руки не розв’язати. Працюємо поетапно, виконуючи перш за все ті роботи, які підкріплені фінансами. Найбільше коштів цього року спрямовуємо на реконструкцію і капітальний ремонт вулиць, а це понад двадцять мільйонів гривень. Нещодавно завершили благоустрій трьох вулиць у Вересневому, практично виконані дорожні роботи на Вишкові, інтенсивно ведеться реконструкція Привокзальної площі. На черзі — вулиця Горького, що поблизу колишнього будинку побуту, де сьогодні розташований міський центр адміністративних послуг, тут же буде облаштовано сучасні автомобільні стоянки.

Особлива тема розмови — Старе місто. Я вже казав, що Ігор Палиця хоче зробити Луцьк важливим туристичним центром, тож благоустрій території довкола замку як місця найбільшого скупчення екскурсантів є для нас пріоритетним, незважаючи на те, що заповідник — вотчина обласної влади. Вже цього року завершили ремонт вулиці Братковського, беремося за Кафедральну — від польського костелу до приміщення колишньої тюрми. Істотно змінить вигляд після реконструкції Замкова площа. Буде споруджено оглядовий майданчик із видом на річку Стир і Старе місто. Загалом цьогоріч капітально відремонтуємо 65 вулиць. Щодо освітлення, то тут державних і муніципальних коштів не вистачає, тому розраховуємо на підтримку таких меценатів, як Ігор Палиця, який уже багато допоміг із освітленням Луцька, а також на активнішу участь у цій справі соціально відповідального бізнесу.

— На офіційному сайті міської ради оприлюднено перелік найбільших об’єктів, які доведуть до ладу в обласному центрі. Чимало з них, і ви про це в сьогоднішньому інтерв’ю вже говорили, споруджується за фінансової підтримки Ігоря Палиці. А як справи з іншими — Луцьким аеропортом, котеджним містечком у Крупі, Брищенським сміттєсортувальним цехом?

— Було б неправильно та нескромно з нашого боку, якби ми спонукали Ігоря Петровича Палицю до участі в усіх міських проектах, які сьогодні в роботі. Він із тих благодійників, хто з молоком матері засвоїв біблійну істину: щоб вірити у добро, треба його робити. Побільше б лучанам таких людей, для яких добро має реальний вимір.