Ціна закордонного паспорта завищена майже у три рази

Реальна його вартість 185 гривень

Кабінет Міністрів передав Державній міграційній службі функції оформлення і видачі закордонних паспортів. Відповідна постанова Кабміну від 23 листопада розміщена на урядовому порталі. Чи змінилася у зв’язку з цим ціна і процедура отримання закордонного паспорта, дізнавалися «Відомості».

Як повідомив начальник управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (УГІРФО) УМВС України у Волинській області Микола Бандура, поки що паспорти видають за минулорічною схемою. Принаймні змін не варто очікувати увесь перший квартал цього року. Його колега, начальник сектора державної інформаційної системи УГІРФО Галина Юзва каже, що, найімовірніше, розцінки поміняються, проте в який бік — невідомо.

Сьогодні ж, за її словами, нетерміновий паспорт, який оформляється протягом місяця, обходиться громадянам приблизно у 550 грн. Якщо ж хочете, аби виготовили за 10 робочих днів, доведеться заплатити 1200 грн. Ми попросили розшифрувати, скільки та за що нам необхідно платити.

— Є обов’язкові платежі, передбачені законом про державне мито, постановою Кабміну про надання послуг, є вартість бланка, що входить у цю ціну, причому вартість звичайного й термінового бланків різна, — розповідає Галина Юзва.

 — Є послуги держпідприємства «Документ», яке створене Міністерством внутрішніх справ і входить у структуру паспортної служби. Ці кошти йдуть на заробітну плату працівникам цієї структури, які практично працюють в УГІРФО, надають послуги населенню, в тому числі забезпечують нашу службу необхідними канцтоварами, документами, бланками. У суму ще входять вартість довідки про несудимість, яку оформляє відділ інформаційних технологій через громадську приймальню, страхові платежі.

Загалом це виглядає так: держмито — 170 грн. (за звичайний) і 340 (терміновий); вартість бланка — 150 і 337,5 грн. відповідно; послуги ДП «Документ» — 100 і 250 грн.; послуги УГІРФО — 10,28 і 158,38 грн.; страхові платежі — 75 грн. плюс вартість довідки про несудимість.

У 2008 році журналіст «Відомостей» отримувала закордонний паспорт, щоправда, заплатила тоді лише 200 грн., бо відмовилася від страховки (75 грн.). При цьому сума держмита була такою ж. Тому уточнюємо у пані Галини, чи є страхові платежі обов’язковими.

— Вони пропонуються, але це за бажанням, — відповідає.

— А ви повідомляєте про це громадянам? — перепитуємо.

— Ми даємо людям рахунки, а там записано, — каже Галина Миколаївна.

Та насправді, як з’ясували в людей, що чекали у коридорі в черзі, аби зайти у кабінет для оформлення документів на закордонний паспорт, ніхто про це не повідомляє і ніде на стендах інформації про те, що серед рахунків є не обов’язкові до оплати, немає. Таким чином збагачуються Українська пожежно-страхова компанія й Українська охоронно-страхова компанія. А це ні мало ні багато, зважаючи, що у рік видають приблизно 30 тисяч закордонних паспортів. Виходить, що лише з однієї Волинської області мають понад два мільйони гривень прибутку.

По дорозі до споживача бланк дорожчає у 10 разів

Щодо інших платежів, то, як роз’яснила практикуючий юрист у сфері захисту прав споживачів Інна Стретович, сума держмита не обговорюється, бо воно передбачене декретом Кабінету Міністрів. А от 150 грн. за бланк викликає сумніви.

— Відповідно до постанов Кабінету Міністрів про перелік платних послуг, одна з яких затверджує право брати такі послуги, а друга — розширює їх, — пояснює юрист, — такі послуги надаються за письмовою заявою громадянина. Проте людина має право відмовитися від цих платних послуг — це передбачено тією ж постановою. І згідно з цією постановою, бланк коштує 14,5 грн., але обсяг витрат на видачу бланка чи надання якоїсь послуги визначається МВС України. Проте, згідно з Цивільним кодексом, якщо надаються послуги, то має бути калькуляція й договір, де зазначено, куди йдуть кошти та за що саме. Звичайно, такого договору немає, принаймні я його не бачила. Крім того, в жодних нормативно-правових документах я не побачила суму 150 грн. У постанові про перелік платних послуг, які надаються підрозділами МВС і міграційної служби, зазначено одне: за оформлення та видачу паспорта для виїзду за кордон — 87,15 грн. Тож маємо масло масляне. Адже ми вже сплатили державне мито за видачу паспорта, то навіщо нам іще раз платити за оформлення й видачу. Виходить, органи, які здійснюють видачу цих паспортів, беруть гроші додатково за те, що й так передбачено законодавчими актами. І що значить «оформлення»? Це додаткова послуга, щодо якої можна вимагати пояснень — строк, протягом якого здійснюють оформлення, ціна. Нехай гарантують якість послуг і у разі, якщо мене щось не задовольнить, вкажуть, як я зможу вирішити спір із органами, які надають ці послуги. І не важливо, що вони є суб’єктами владних повноважень. У цьому разі вони надають звичайні послуги звичайним громадянам, тобто є суб’єктами господарювання, тож нехай оформляють договори, у яких прописують усі умови. Має бути прейскурант послуг, підписаний начальником. Наскільки я знаю, у паспортному столі такого списку нема.

По закону — безплатно, на практиці — плати

Сумнівними, на думку юриста, є й 10,28 грн. за пакет документів.

— Невідомо, який пакет документів, — пояснює Інна Сергіївна. — Якщо мене відправляють узяти самій довідку про несудимість, копії паспорта, оформити заяви, бланки, то що ж роблять вони?

— Можливо, фотографують? — припускаємо.

— Якщо фотографують громадян, то така послуга повинна бути закріплена у статутах і положеннях УГІРФО, у документах, які підтверджують їх правомочність і правоздатність, — пояснює юрист. — Крім того, фотографія має бути належної якості. Я знаю випадки, коли у міліції фотографували, а потім ті ж представники правоохоронних органів не могли впізнати людину на такому фото. Понад те, там, де роблять фото, повинне бути спеціальне обладнання, та й норми охорони праці мають дотримуватися.

Щодо довідки про несудимість, то, за словами Інни Стретович, працівники УГІРФО мають самі робити запит. Таку інформацію їм надають відповідні підрозділи при управліннях Міністерства внутрішніх справ. Про це ж ми говорили представниці згаданої структури, на що Галина Юзва відповіла:

— Існує Закон України «Про інформацію», який є вищим, де написано, що жодні відомості про особу не збираються без її відома.

Юрист заперечує таку думку, стверджуючи, що все одно особисті дані громадян використовуються міліцією: правоохоронці мусять перевірити, чи немає за особою аліментів, адміністративних порушень, чи не є вона відповідачем у справі й так далі.

Але мало того, що по довідку громадяни мусять іти самі, то ще й гроші за неї платять. Суму уточнюємо у заступника начальника відділу інформаційних технологій УМВС у Волинській області Анатолія Ковби.

— Довідки про несудимість видаємо безкоштовно вже два місяці, — запевняє Анатолій Миколайович. — Так, раніше їх видача була платною.

Щоб переконатись у правдивості слів пана Анатолія, йдемо у згадану громадську приймальню з неофіційним візитом і запитуємо, у скільки обійдеться така довідка, бо, мовляв, хочемо виготовити закордонний паспорт. Працівниця установи каже: «15 гривень — якщо за місяць, 30 гривень — за десять днів».

То хто кого обманює?

Навіщо державній структурі «Документ»?

І наостанок — послуги державного підприємства «Документ».

— Якщо я плачу цій організації, то хочу знати, з ким маю справу, — роз’яснює далі юрист. — Наскільки мені відомо, у призначенні платежу зазначено — «перерахування коштів». Одначе людина повинна запитати себе: «А чи заробляю я стільки грошей, аби віддати невідомій установі за невідомі послуги сто гривень?».

Як пояснила представник УГІРФО Галина Юзва, формально оплата послуг підприємства «Документ» не є обов’язковою, але без неї вони «не вижили б, адже держава навіть на канцтовари не виділяє коштів».

— Якщо організація, яка оформляє документи, не може себе забезпечити, — веде далі юрист, — то нехай повісить оголошення: «Шановні громадяни, приходьте зі своїми бланками, канцтоварами» — й усім все буде зрозуміло. Проте сто гривень платити невідомо за що я не буду. Інша річ, якби я бачила, що ці гроші йдуть на те, аби мене приймали у належному приміщенні, без черг, забезпечуючи комфорт, але цього нема. То за що я маю платити? Чомусь від перукаря, скажімо, ми вимагаємо належної якості послуг, а від держави? — підсумовує юрист. — Напевно, звикли заплатити ті 550 грн., аби ні з ким не сваритися й не витримувати на собі злісні погляди.

Робимо висновок, що за видачу й оформлення закордонного нетермінового паспорта нам потрібно заплатити 170 грн. державного мита й 15 грн. за бланк. Виходить 185 грн. Щодо всіх інших послуг, то у постанові Кабміну написано, що вони можуть надаватися за письмовою заявою, тобто не є обов’язковими. Якщо у вас вимагають платежі, то нехай спочатку доведуть, що вони є обов’язковими, з посиланням на нормативно-правові акти.