Три празники в гості

На етнофестивалі в Луцьку колядували, щедрували та посівали

У дні Різдва Христового в обласному центрі Волині відбулося святково-обрядове дійство «Три празники в гості». Колядками та щедрівками віншували волинян в обласному академічному музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка. Тут зібрались аматорські колективи та майстри народного мистецтва мало не зі всієї області.

Дійство розпочалося зі знайомої усім колядки «Ой радуйся, земле!», яку артисти заспівали разом із глядачами. А далі ведучі свята, які виконали роль господарів оселі, зустрічали гурти колядників. Колядували й бажали щастя, здоров’я і достатку аматорські колективи з Луцька, Ковеля, Горохівського, Іваничівського, Луцького, Рожищенського районів, а також із Маневиччини, Старовижівщини, Ратнівщини та Ковельщини.

Колядники показали неймовірне різноманіття звичаїв волинської Коляди. Віншували присутніх і дорослі, й діти. Жінки виходили на сцену з гілочками ялини та дзвіночками, чоловіки носили різдвяну зірку. Кожен колектив вирізнявся традиційним для району вбранням та автентичними піснями. Як розповіли учасники народного аматорського фольклорного ансамблю «Василиха» з села Смолява Горохівського району, вони виконують старовинні колядки, які відомі в їхньому регіоні здавна.

Як і годиться, після різдвяних колядок почали щедрувати, відтворюючи традиції святкування Меланки та Святого Василя. За українськими звичаями ватаги щедрувальників ходили увечері 13 січня. Традиційно щедрування набирало театралізованого характеру, включаючи рядження та водіння кози й Меланки.

Щедрівники з різних регіонів Волині не схожі один на іншого, запевняє організаторка та натхненниця свята Ірина Хмілевська.

— Одні козу водять, інші водять коня. Так, традиція водити коня присутня в Камінь-Каширському районі. Та функція його у ватазі щедрівників дещо інша, ніж у кози. Кінь — це тотем ватаги, — розповідає пані Ірина. — А раніше на Волині навіть півня та ведмедя водили. Різняться у волинян і назви віншувальних пісень, із якими ходять у Щедрий вечір. Одні кажуть «щедрівки», інші — «щедрота», в деяких куточках Волині взагалі говорять не «щедрувати», а «когутати».

Першими водили козу щедрівники з Іваничівщини. За традицією коза посеред імпрези раптово хворіла, й, аби звести на ноги бідолаху, ватага просила у господарів різних гостинців: меду, сала, ковбаски, горщечок масла. Прохання ці мусили виконувати, аби задобрити козу, яка є символом добробуту та родючості. Привезли іваничани з собою й циганку з дитинчам, яка просила у глядачів «позолотити ручку».

Саме у циганів найчастіше вбираються щедрівники зі Старовижівського району. Про це нам розповіли в ансамблі «Полісянка». Його керівник Тамара Мазурик каже, що перебранці входять в образ циган через те, що в їхньому районі їх колись жило дуже багато. А от кози в їхньому регіоні не водять, натомість співають автентичних щедрівок, як кажуть, «із бабусиної скрині».

Згодом глядачів вітала ще коза з маневицького лісу. А от щедрувальники з села Веселе Луцького району, крім кози, привели ще й Меланку. За давньою традицією роль Меланки грав веселий чоловік, перевдягнений у жіноче народне вбрання з вінком на голові.

Звісно, не обійшлось і без посівання. Маленькі хлопчики засівали пшеницею, бажаючи присутнім гарного врожаю, здоров’я та багатства.

Усі три празники через танець показав танцювальний колектив «Радість». Молодь передала традиції Різдвяних свят мовою тіла.

— В нас чомусь під час Різдвяних свят не танцюють, але в псалмах написано, щоби прославляли Бога і піснею, і танцем, — каже Ірина Хмілевська.

Це і зробили юні танцюристи, перетворивши свій виступ у феєричне театралізоване дійство, де також були і коза, і чорт, і ведмідь, і навіть заєць.

Святково-обрядове дійство «Три празники в гості» відбулося на Волині уже втретє. Його провели за сприяння обласного управління культури і туризму, Навчально-методичного центру культури Волині. Новинкою цьогорічного свята, за словами його організаторки Ірини Хмілевської, стала наявність пісень, присвячених Водохрещу.

Усім колективам, які взяли участь у фестивалі, начальник обласного управління культури і туризму Володимир Лисюк вручив подяки від імені голів облдержадміністрації та обласної ради.

На завершення свята увесь зал знову заколядував разом.