Мільярди за ягоди — цілком реально

Не за горами весна. Час збігає швидко. Тож сільський житель укотре задумується над тим, вирощуванням яких культур варто було б зайнятися, щоб і цікаво було, і прибутково. Досвід спеціалізованих господарств Волині показує, що ягідництво дійсно може стати не лише вагомим джерелом прибутків, але й важливим фактором вирішення проблеми зайнятості сільського населення.  Яскравий приклад цього — діяльність приватних підприємств «ФруктЕксПол», «Флора», фермерського господарства «Симфонія».

На фото: Іван Смітюх: «Ось таку апетитну продукцію вирощують у фермерському господарстві «Симфонія»

Апетитний «клондайк»

Декому можуть видатись фантастичними цифри експорту з Волині чорниць. Так ось — щорічно за межі України з області відправляють до п’яти тисяч тонн цієї цілющої лісової  ягоди. Якщо за кілограм чорниць заготовачі цього літа платили 15-20 гривень, то не важко підрахувати, що лише на їх збиранні волиняни заробили майже сто мільйонів гривень. Якщо ж врахувати, що мешканці поліських районів активно заготовляють ще й журавлину, брусницю, ожину, то до цієї суми слід додати ще з 30 мільйонів.

Тобто кошти, які поповнюють сімейні бюджети, немалі. Однак, як вважає голова Ковельської райдержадміністрації Іван Смітюх, зібрані в лісі дикоростучі плоди — це лише мізерна частка того, що можуть мати мешканці області, вирощуючи ягоди самостійно. Говорячи так, Іван Євдокимович спирається на досвід сусідньої Польщі та свій власний: свого часу він заклав на 73 гектарах полуничну плантацію і на 27 гектарах — малинову, збудував цех із глибокого заморожування ягід і морозильну камеру на три тисячі тонн. Це дало змогу продавати продукцію протягом усього року. Тож фахівець переконаний: вирощувати ягоди вигідніше, як виробляти молоко, м’ясо, зерно… Свою вітамінну продукцію фермерське господарство «Симфонія» відправляло не лише вітчизняним споживачам, але й експортувало в Голландію, Італію, Францію, Польщу. Тож, на думку Івана Смітюха, ягідництво може приносити аграріям області багатомільйонні прибутки. А клімат Волині підходить для вирощування полуниць, малини, смородини…

Смородину збирають комбайнами

Певні кроки в розвитку промислового ягідництва на Волині вже зроблено. Сьогодні в області розташована одна з найбільших в Європі плантацій чорної смородини. В Локачинському районі, про який «Відомості» уже писали, приватне підприємство «ФруктЕксПол» вирощує її на 245 гектарах. Створив його сім років тому поляк Вєслав Блоцкі. Цього літа підприємство зібрало  близько 500 тонн ягід при ціні 7,5 тисячі гривень за тонну на початку сезону збирання і 14,5 тисячі — в середині та кінці ягідних «жнив». Урожайність на ділянках, де смородина росте більше трьох років, склала майже п’ять тонн. Але таких поки що половина, на решті — одно- й дворічні насадження. З часом, як вважає інженер підприємства Віктор Гірич, продуктивність плантацій має зрости в два-три рази. Площі ж смородини тут планують довести до 500 гектарів (це буде найбільша в Європі плантація), а також вирощувати на 50 гектарах малину і на 100 — полуниці.

ПП «ФруктЕксПол» вирощує смородину за сучасними технологіями і має для цього набір необхідної техніки, включаючи два спеціальні комбайни польського виробництва. За добу такий агрегат збрає врожай на п’яти гектарах.

Цього року смородину реалізували переважно на території України. Незначну частину продукції експортували також у Польщу. Попит поки що випереджає пропозицію. Тож проблем із продажем не було. Та попри це, на підприємстві планують убезпечити себе і спорудити холодильник на дві тисячі тонн, що дозволить продавати свіжі ягоди протягом усього року.

Навіть для королів делікатес

Давайте ще раз згадаємо про чорницю, цю диво-ягоду, яка не має собі рівних за лікувальними і цілющими властивостями. Попит на неї увесь час зростає, а ось збір, на жаль, скорочується. Пов’язано це з суцільними рубками на лісових ділянках, де вона росте. Чорниця ж любить затінок, вона повільно відновлюється. Тож, щоб на місці зрубу знову з’явилися чорничники, потрібне не одне десятиліття. Спроби ж окультурити цю ягоду поки що не принесли відчутних результатів.

А тим часом проблема існує. На Волині навіть виникають так звані війни за право збирати чорниці на тій чи іншій лісовій площі. Торік, наприклад, така суперечка виникла поблизу села Замостя Маневицького району, мешканці якого не пускали в ліс жителів сусідніх сіл Нові та Старі Червища Камінь-Каширського району. Останніми роками волинські збирачі чорниць усе частіше стають порушниками кордону між Україною і Білоруссю. Спокуса заробити сім’єю за день тисячу і більше гривень часто перемагає навіть страх…

Утім, зарадити справі можна. У чорниці є близька родичка, яка не поступається їй ні смаком, ні лікувальними властивостями. Це лохина («голубика» — рос.). На Поліссі її можна устріти на тих же лісових ділянках, що і чорницю. Лохина вирізняється від своєї лісової родички більш високими кущами і крупнішими плодами. Так ось, селекціонерам вдалося вивести сорти цієї ягоди, придатні для промислового вирощування. За розмірами її плоди завбільшки з вишню, за цілющими властивостями і смаком перевищують навіть лісові.

17 років тому лохину американську високорослу на Волинь із Польщі завіз тодішній начальник обласного управління лісового господарства, заслужений лісівник України Дмитро Телішевський. Оскільки лохина дуже вибаглива до ґрунтів, вони повинні бути підкислені й мати високу вологість, плантацію для неї знайшли біля села Ростань Шацького району, що неподалік кордону з Білоруссю і Польщею. Земля там ідеально підійшла для вирощування ягоди, яку споживають навіть у королівському дворі Великої Британії.

Підприємство «Флора», яке з 2006 року господарює тут, вирощує лохину на площі 110 га. Це найбільша плантація в Європі. Директор підприємства, депутат облради Василь Денисовець розповів, що врожай поки що збирають на площі 65 гектарів. Решта — це молоді насадження, які почнуть плодоносити через кілька років. «Флора» застосовує сучасні технології. Тут запроваджене крапельне зрошення, рослини підживлюють і оберігають від хвороб. Є дві великі теплиці. Саджанці теж почали вирощувати свої і вже мають їх 200 тисяч. Куплені ж за кордоном, залежно від віку і розміру, коштують від одного до п’яти євро за кущ. Важливо, що зона, де розташована плантація, екологічно найчистіша в Україні. Тож ягоди звідсіля можуть йти як на внутрішній ринок, так і на експорт.

В 2010 році «Флора» зібрала 84 тонни лохини. Цього року заморозки під час цвітіння дещо знизили врожайність. Кілограм цієї ягоди на внутрішньому ринку коштує від 40 гривень, за кордоном вона продається за ціною в кілька разів вищою. Цікаво, що з одного куща, а їх на гектарі 3,5 тисячі, можна зібрати 6-7 кілограмів і навіть 10. Продають лохину з Волині, фасовану в зручну пластикову упаковку, в супермаркетах Києва, Львова, Луцька...

Зауважимо: серед 40 досліджених видів ягід, фруктів та овочів лохина зайняла перше місце з вмісту антиоксидантів, випередивши за цим показником навіть червоне виноградне вино. Лохина містить речовини, які мають протиракові властивості, регулюють рівень холестерину в крові, попереджують патологію нервової системи в новонароджених...

Дорого, зате прибутково

Звичайно, розвиток ягідництва вимагає великих капітальних вкладень. Це і закладання нових промислових плантацій, і спорудження потужних холодних камер для зберігання зібраного врожаю, консервних цехів для виробництва соків, джемів, варення. На жаль, колишні консервні заводи області майже всі припинили виробництво, а ті, роботу яких відновлено, потребують підтримки з боку держави, зокрема у своєчасному поверненні ПДВ. Насамперед це стосується підприємств у містах Ківерці та Рожище. Думаю, що ситуація зміниться на краще, як тільки місцева влада відчує, яку користь може принести ягідництво для поповнення бюджетів, вирішення проблеми зайнятості населення. Тоді за реалізовану вітамінну продукцію Волинь отримуватиме вже не мільйони, а мільярди гривень.

— Хотів би, щоб район щорічно виробляв 50-60 тисяч тонн ягід на мільярд гривень, — ділиться голова Ковельської райдержадміністрації Іван Смітюх. — Для цього мають бути відповідне наукове та фінансове забезпечення, а головне — бажання та зацікавленість людей. Офіційно з України в Польщу на збирання ягід виїжджає до 50 тисяч чоловік. Наше завдання — організувати справу так, аби люди мали роботу тут, на батьківщині.