У Ківерцях фекалії роками течуть посеред вулиці

Нарешті влада взялася за каналізування проблемної території

Не секрет, що у Ківерцях далеко не скрізь є централізована каналізація. Для більшості городян єдиним та й уже звичним способом водовідведення є використання вигрібних ям. Однак жителям південної частини міста і цей примітивний спосіб практично недоступний, а точніше малоефективний.

Справа в тому, що в цій частині Ківерець надто високий рівень грунтових вод, через що вигрібні ями швидко переповнюються. Якщо власники приватних садиб якось справляються з проблемою, то для жителів багатоквартирних будинків це — справжній головний біль. Розпочався він ще у 80-х роках, коли звели низку двоповерхівок, і незважаючи на болотянистість території для водовідведення поселенцям запропонували вигрібні ями. Як виявилось, толку від останніх небагато, тож ось уже багато років відходи життєдіяльності течуть по вулицях міста до  осушувальної канави, а деякі спритники повиводили каналізаційні труби й у сам рів.

— Ніби й люди не винні в тій ситуації, — коментує міський голова Ківерець Володимир Жгутов. — Їм дали будинки такі, які були, з такими умовами. Треба було щось планувати ще на першопочатках. А якщо нічого путнього не було заплановано, люди звісно шукали хоч якийсь вихід із ситуації. Оскільки маємо там високе стояння грунтових вод, то використання для багатоквартирних будинків запропонованих вигрібних ям неможливе, тому що вони одразу заповнюються водою. Таким чином виникають досить серйозні незручності. Люди знайшли найпростіший вихід: вливання стоків в існуючі канави і, що там гріха таїти, з деяких будинків фекалії течуть просто по  дорозі  вулиць 17-го вересня, Гвардійської.

Й справді вигляд цих вулиць просто вражає. Обабіч дороги течуть потічки бруднючої води з вельми неприємним запахом, особливо яскраво це помітно весною. Під час літньої спеки дошкуляє їдкий сморід, а  взимку проблема нагадує про себе голольодом, що утруднює рух транспорту, зокрема і єдиної міської маршрутки. Звичайно, вішати усіх собак на місцевих жителів не можна, адже вони й справді не винні, що опинилися в таких умовах.

— Куди людям діватися зі своїми нечистотами? — обурюється жителька однієї з проблемних вулиць Тамара Чигрин. — Коли будували будинок, ніхто не думав, що не зможе користуватись каналізацією місцевою, тобто вигрібною ямою. Люди спочатку намагались їх використовувати, та дуже швидко вміст ям опинявся на подвір’ї.

Як виявилось, навіть у приватних будинках не скрізь місцевість дозволяє утримувати вигрібні ями. За словами пані Чигрин, у когось усе нормально, а декому  доводиться викачувати їх  вміст і по два рази на місяць.

Як бачимо, проблема для Ківерець не нова, здавалося всі про це знають, скаржаться, говорять про необхідність централізованої каналізації. Та чомусь до цього часу усе лише балачками й кінчалось. Влада, за постійної нестачі коштів, воліла не особливо говорити  про проблему. Санепідеміологи, звісно, звертали увагу, зауважували на необхідності вирішити проблему, але знову ж усе впиралось у гроші.

Однак на весні цього року представниця місцевої громади Тамара Чигрин вирішила поцікавитись, чи таким вже непідйомним є підключення до центральної каналізації цієї частини міста. Вона, спочатку навідавшись до проектантів, з’ясувала, що облаштовувати каналізацію в «її кутку» можна, а тоді вже почала робити рух у кабінетах місцевих владців. На її здивування як у міській раді, так і у районній починання знайшли підтримку (не зрозуміло, чому раніше її не було), але за умови, що гроші вкладатимуть і місцеві мешканці шляхом створення кооперативів чи інших об’єднань. Як розповів міський голова, на проектно-кошторисну документацію з міської казни уже виділили 37 тисяч 800 грн. В проект включено три вулиці: 17-го вересня, Васільєва та Сагайдачного, на яких розташовані 200 помешкань. Володимир Жгутов повідав, що каналізаційну мережу облаштовуватимуть з розрахунком, що згодом до неї підключать й інші вулиці цієї частини міста. За словами Жгутова, вартість усього проекту близько одного мільйона гривень. Приблизно триста тисяч гривень потягне насосна станція, а ще чимала сума передбачена на водопониження, аби змогти встановити її.

— Є розпорядження від голови обласної державної адміністрації про виділення на каналізування 300 тисяч гривень, — зазначає міський голова. — Тож тепер чекаємо кроків від місцевих мешканців, оскільки була попередня домовленість, що вони створять кооператив і теж вкладатимуть кошти у цю справу.

За словами пані Чигрин, місцеві не проти об’єднання і готові частково робити каналізування вулиць за свій кошт. Однак навіть після вливань з боку держави відкритими залишаться ще більше як 600 тисяч гривень. Чи до снаги ця сума буде місцевим жителям? Чи все ж виявиться непідйомною і справу так  і не завершать? Та міський голова заспокоює, що така обуза не може повністю лягти на плечі ківерчан. Каже, що владі потрібно побачити перші кроки від населення, а якісь кошти  зі сторони держави ще виділятимуться однозначно.

— Я не хочу, щоб ми роботу почали і кинули. Вона вже почалось, отже має завершитись, — запевняє Володимир Жгутов.
В це дуже хочуть вірити ківерчани і побоюються, аби зупинка роботи через брак коштів не розчинила в повітрі уже вкадене і зроблене, як це часто трапляється.