На Волині — одна з найбільших плантацій смородини в Європі

Поки місцеві аграрії роздумують над тим, чи вигідно сьогодні займатися садівництвом, іноземні інвестори вкладають гроші у волинські землі та нарощують об’єми виробництва. Яскравим прикладом польсько-української співпраці, а головне — наявності блискучих результатів, є приватне підприємство «ФруктЕксПол».

На фото: Збирання смородини повністю автоматизоване

Створили його більше шести років тому волинянин Володимир Політило та поляк пан Блоцькі. Основна частина земель, на яких вирощують чорну смородину, зосередилась у селі Привітне Локачинського району.

Смородинові плантації є гордістю і чиновників, і місцевих жителів. «Відомості» побували на «смачних» гектарах, засіяних ягодами, та вивідали рецепт успіху.

Голова Локачинської райдержадміністрації Володимир Мазурок розповів, що кілька років тому садівництво було новою справою, яка сприймалася людьми неоднозначно, мовляв, як на кислих волинських ґрунтах ростиме смородина.

— Але коли вже є реальні результати, вважаю, що тоді було прийняте правильне рішення, — зауважив Володимир Мазурок. — Підприємство «ФруктЕксПол» нарощує об’єми виробництва. Зараз смородина росте на 245 гектарах, а, за словами польського власника, ще б додатково засадити 50 гектарів — і це буде найбільша плантація смородини в Європі. Зручно те, що поля сконцентровані на території практично одного району. В минулому році підприємство зібрало врожаю орієнтовно на 3,5 мільйона гривень, цьогоріч, за прогнозами, можна отримати вдвічі більше прибутку. В позаминулому році вся продукція була реалізована за кордон, у 2010-му її збули лише на території України.

Найбільше відвідувачів смородинових плантацій зацікавив диво-комбайн. Ще у дорозі до Привітного керівництво Локачинського району повідало, що комбайн сам збирає ягоди з кущів, увесь процес настільки автоматизований, що ручній роботі туди — зась.

— Це комбайн польського виробництва, після його проходження залишається трохи ягід на кущах, але ці втрати незначні, — ділиться новиною директор «ФруктЕксПол» Володимир Політило. — Ягоди зриваються, падають на стрічку та по трубі піднімаються до ящиків.

Ручна праця була б затратнішою і в фінансовому, і в часовому планах. Європа вже давно дійшла до повної автоматизації.

Як уже зазначалося, наразі чорною смородиною у Привітному засаджено 245 гектарів поля, але директор ягідного підприємства скромно каже, що на цьому зупинятися вони не збираються, позаяк у планах наступних двох-трьох років засадити 500 гектарів смородиною, 50 гектарів — малиною, а 100 гектарів — полуницею.

Здавалось би, для обробітку такої території і працівників має бути багатенько. Проте ні. На підприємстві працює усього 25 робітників, у середньому кожен із них щомісяця отримує до двох тисяч гривень. Володимир Політило наголошує, що на сезонну роботу доводиться наймати ще кілька працівників, зазвичай із центру зайнятості, проте робиться це на певний період, а загалом 25 людей достатньо.
«ФруктЕксПол» уже придбало в Привітному виробничі приміщення, які в наступному році планується обладнати спеціальною технікою для перемолу ягід і холодильниками.

Стосовно найболючішої проблеми виробників сільськогосподарської продукції — збуту, керівник підприємства зізнався, що проблем із цим немає.

— Ягоди реалізовуємо по всій Україні, — каже Політило. — Наприклад, у минулому році ми продавали смородину до Тернопільської, Вінницької областей, частково до Польщі. Було зібрано 450 тонн ягід, середня врожайність становила близько п’яти тонн із гектара. Продавали за ціною від семи до дев’яти гривень за кілограм смородини. Цього року, щоправда, очікується ціна вже від дев’яти до 12 гривень за кілограм свіжої ягоди. Врожайність планується на тому ж рівні, бо через погоду ягода частково подекуди вимерзла.

За словами начальника обласного управління агропромислового розвитку Юрія Горбенка, садівництво — це вигідна та прибуткова справа. Крім того, волинянам, які відроджують занедбану галузь, підмогою є державна підтримка. Лише на 2011 рік для Волині на розвиток садівництва виділено майже півтора мільйона гривень.